про залишення частини позовних вимог без розгляду
27 вересня 2021 рокум. Ужгород№ 260/2924/21
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Ш.Петефі, 24, код ЄДРПОУ 03192997) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, -
12 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради, якою просить: 1) визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік та за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 p. №367-XIV; 2) зобов'язати Департамент соціальної політики Ужгородської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік та за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 p. №367-XIV, з урахуванням фактично виплаченої суми допомоги.
30 липня 2021 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) сторін.
20 серпня 2021 року відповідачем подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивачем у позовній заяві підтверджено отримання грошової допомоги у 2020 році (розмір виплати - 1390,00грн) та у 2021 році в розмірі 1490,00грн. Позивач має статус учасника бойових дій та щороку отримує допомогу до 5 травня. Оскільки спірна виплата є регулярною та виплачується один раз на рік, про порушення своїх прав позивач міг дізнатись у квітні 2020 року та у квітні 2021 року при отриманні вказаної допомоги. Заява про перерахунок та виплату недоплаченої суми допомоги за 2020, 2021 роки подана позивачем 12.05.2021р., позовна заява про визнання дій неправомірними подана 12.07.2021р., отже: 1) позивачем пропущено строк звернення до суду щодо виплати допомоги до 5 травня за 2020р.; 2) щодо виплати допомоги до 5 травня за 2021 рік позивачем подано позовну заяву до закінчення кінцевого терміну отримання допомоги, відтак вважаємо, що права позивача не є порушеними.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, судом встановлено наступне.
Щодо оскарження бездіяльності Департаменту соціального захисту населення Ужгородської міської ради, яка полягає у нездійсненні перерахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік, судом встановлено.
19 липня 2021 року ухвалою суду залишено позовну заяву без руху та надано строк для усунення недоліків.
Для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду, в тому числі, заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині, що стосується оскарження бездіяльності відповідача за 2020 рік, з обґрунтуванням поважності пропуску цього строку.
20 серпня 2021 року позивачем подано до суду заяву про поновлення пропущеного строку.
Заява обґрунтована тим, що через відділення зв'язку виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік не здійснювалася. Як вбачається із ч. 1 ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» така допомога мала бути перерахована на його особовий рахунок пенсіонера в банку, тобто на той рахунок, що й перераховується пенсія. Тому, на момент перерахунку допомоги на рахунок у банку в 2020 році він не міг достовірно знати про те, що перерахована сума є саме щорічною разовою грошовою допомогою до 5 травня, а не пенсією. Письмового повідомлення чи смс - повідомлення про нарахування та перерахування на його рахунок у банку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 року від Департаменту йому не надходило. Крім того, з кінця літа 2020 року і по травень 2021 року на всій території України, зокрема в Закарпатській області епідемічна ситуація загострилася, різко зростала кількість нових випадків зараження людей респіраторною хворобою COVID-19. Рішенням Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 06.03.2021 р. №9 на території Закарпатської області встановлено з 08.03.2021 р. «червоний» рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 та введено обмежувальні протиепідемічні заходи. Протягом карантину, з метою уникнення зараження та загострення хронічних хвороб, що могло б, як свідчить статистика смертності за час дії карантину, спричинити смерть, перебували вдома та змушений був утриматися від відвідування державних установ, підприємств, офісів, відділення поштового зв'язку тощо. Тільки після проведення йому щеплення від COVID-19, що підтверджується довідкою від 06.07.2021 р. №324/8, звернувся до Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради із заявою про нарахування та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) йому, як учаснику бойових дій, за 2020-2021 роки недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 05 травня, а після отримання відповіді від останнього, якою фактично відмовлено у задоволенні заяви, не погодившись з такою відповіддю відповідача та його бездіяльністю, почав пошук в м. Ужгороді спеціаліста в галузі права, який спеціалізується на категорії спорів щодо стягнення у судовому порядку щорічної разової грошової допомоги до 05 травня, з метою отримання правової допомоги, зокрема правової консультації із спірного питання і роз'яснення порядку звернення до суду.
30 липня 2021 року ухвалою суду відкрито провадження у даній адміністративній справі.
При цьому, під час відкриття провадження у справі суд дійшов висновку, що з метою забезпечення права на доступ до правосуддя та гарантування права на судовий захист слід відкрити провадження у даній справі, а питання щодо пропуску строків звернення до адміністративного суду та поважність причин такого пропуску вирішити за наслідками розгляду справи.
Відповідно до статті 122 частини 2 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, пов'язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, а тому строк на соціальний захист та строки звернення до суду залежать також від виду відповідного платежу як форми соціального захисту з боку держави.
Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб'єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, якщо інше прямо не передбачено законом.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом 12 липня 2021 року та оскаржує бездіяльність Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради, яка полягає у нездійсненні перерахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік.
Спірна виплата є регулярною та виплачується один раз на рік, тому про порушення своїх прав позивач міг дізнатись у квітні-травні 2020 року при отриманні щорічної допомоги до 5 травня.
Аналогічна правова позиція у постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року по справі № 380/5202/20.
Згідно частин 1, 4 статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-XII від 22.10.1993 щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Таким чином, 30 вересня 2020 року - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована.
Відтак, суд дійшов висновку, що перебіг строку звернення особи до суду з позовною вимогою про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування щорічної разової допомоги в необхідному розмірі на підставі Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» слід обраховувати з 30 вересня відповідного поточного року.
Такий правовий висновок узгоджуються з правовим висновком Верховного суду, викладеним у постанові від 06.02.2018 по справі № 607/7919/17.
Характер спірних правовідносин не носить ознак триваючого правопорушення, а з врахуванням вищенаведеного, у вказаній категорії справ можна чітко встановити час, коли особі стало відомо про існування незаконних, на його думку дій, та з якого часу необхідно обраховувати процесуальний строк.
Будь-які об'єктивні чи суб'єктивні обставини не могли позбавити його можливості звернутися до суду після зарахування коштів на його рахунок (у квітні-травні 2020 року) в межах строку, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України
Отримання позивачем листа відповідача від 11 червня 2021 року у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти майже через рік після отримання у квітні-травні 2020 року щорічної допомоги до 5 травня.
Суд враховує, що карантинні заходи в Україні, які запроваджені з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) тривають, і час їх закінчення невизначений.
При цьому, Законом України від 18.06.2020 № 731-IX п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України викладено у наступній (новій) редакції: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином."
Тобто, позивач помилково вважає, що наявність карантинних заходів є підставою для продовження строків звернення до суду, адже 07.08.2020 закінчився 20-ти денний строк для подання заяви про поновлення строку з цих підстав та визнання причин їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках: 1) надання усних і письмових консультацій, роз'яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди); 2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об'єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк.
Таким чином, адвокат позивача міг вчиняти дії щодо захисту його інтересів з подальшим укладенням договору в письмовій формі у найближчий можливий строк.
Позивач, звернувшись до суду з даним позовом пропустив строк звернення до суду, не навівши при цьому поважних та об'єктивних причин пропуску вказаного строку, що також не спростовано змістом заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду від 29 липня 2021 року.
Строк звернення до адміністративного суду це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
З огляду на вказане, дотримання строків розгляду адміністративних справ одна з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень, оскільки результат правозастосовчої діяльності безпосередньо залежить від часових меж їх реалізації. Будь-який вид адміністративного провадження базується на процесуальних принципах, серед яких оперативність і швидкість, що забезпечується чітко регламентованими строками, закріпленими в законах та підзаконних актах.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Показовою в питанні застосування строку позовної давності в контексті статті 6 Конвенції є справа "Gradescolo S.R.L. проти Молдови".
У цій справі Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов'язком для країн, які підписали Конвенцію.
Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язано з реалізацією права на справедливий суд.
Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.
Як зазначив Верховний Суд у своїй ухвалі від 15.02.2018 по справі №800/499/17, строки мають суттєве значення в правовому регулюванні суспільних відносин. З ними пов'язані початок і закінчення дії правової норми матеріального права, вони вказують на своєчасне здійснення прав і обов'язків, визначають момент настання чи припинення виконання будь-якої процесуальної дії. Можливість захисту прав та інтересів у багатьох випадках залежить від дотримання строків, встановлених законом для звернення за захистом прав та інтересів, розглядом і вирішенням адміністративних справ, оскарженням і переглядом постанов, інших актів у адміністративних справах. Зазначені строки дисциплінують суб'єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків тягне чітко визначені юридичні наслідки.
Необхідно зазначити, що поновлення процесуальних строків є дискреційними повноваженнями суду, а під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний або судовий орган, приймаючий рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Відповідно до статті 123 частини 3 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
За частиною четвертою статті 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до статті 240 частини 1 пункту 8 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язано з реалізацією права на справедливий суд.
Враховуючи те, що причини пропуску строку, які наведені позивачем в заяві про дотримання строку звернення до адміністративного суду - визнано неповажними, суд дійшов висновку, про залишення позовної заяви без розгляду в частині визнання протиправною бездіяльність Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 p. №367-XIV та зобов'язання Департамент соціальної політики Ужгородської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 p. №367-XIV, з урахуванням фактично виплаченої суми допомоги.
Щодо оскарження бездіяльності Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради, яка полягає у нездійсненні перерахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік, судом встановлено.
Відповідно до частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: 1) позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності; 2) позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано; 3) у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; 4) позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності; 5) надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду; 6) особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і за захистом прав, свобод чи інтересів якої у випадках, встановлених законом, звернувся орган або інша особа, заперечує проти позову і від неї надійшла відповідна заява; 7) провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом; 8) з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу; 9) позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору; 10) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Перелік підстав залишення позову без розгляду є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 виданого 22 липня 1996 року, яке є безтерміновим і дійсним на всій території України, (а.с. 25).
28 квітня 2021 року позивачу нараховано та виплачено одноразову допомогу до 05 травня 2021 року, як учаснику бойових дій у розмірі 1 491,00 грн., (а.с. 31).
11 червня 2021 року Департамент соціальної політики Ужгородської міської ради листом № 34/Г-247 на звернення позивача від 12 травня 2021 року повідомив позивача про те, що у 2020 році виплата грошової допомоги проводилась у розмірах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020р. №112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань". Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутись за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги. Відтак, разова грошова допомога отримується особами щороку до 5 травня, а у разі неотримання такої грошової допомоги або отримання її у меншому розмірі особа має знати або повинна дізнатися про порушення своїх прав та інтересів, що надавало такій особі право на звернення, у строк до 30 вересня, до відповідача для виплати такої допомоги у повному розмірі. Натомість у разі не звернення із заявою до 30.09.2020 щодо отримання виплати, шестимісячний строк звернення до суду обраховується з дня, до якого учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, тобто до 05 травня та закінчується 05.11.2020 р. У 2021 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги врегульовано наступними нормативно правовими актами: Постанова Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2021 року № 325 «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань"», згідно з якою грошова допомога учаснику бойових дій виплачується в розмірі -1 491 грн. та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Відповідно до ст. 12 вищезазначеного Закону України "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком". Департаментом соціальної політики нараховано разову грошову допомогу у розмірі 8845,00 грн. та надіслано до департаменту соціального захисту населення ЗОДА. У зв'язку з поступленням коштів у межах постанови виплачено - 1491,00 грн.. Різниця суми може бути виплачена у разі надходження додаткових коштів, (а.с. 28-29).
Відповідач просить суд залишити позовну заяву без розгляду, оскільки позивачем подано позовну заяву до закінчення кінцевого терміну отримання допомоги.
Виходячи із заявленого клопотання, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що дане клопотання в частині виплат за 2021 рік є необґрунтованим та таким, у задоволенні якого слід відмовити, оскільки відсутні підстави для залишення позову без розгляду у відповідності до статті 240 КАС України.
Керуючись статтями 229, 240, 248, 256, 294 КАС України, суд, -
1. Клопотання відповідача про залишення позову без розгляду - задовольнити частково.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради в частині вимог визнання протиправною бездіяльність Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 p. №367-XIV та зобов'язання Департамент соціальної політики Ужгородської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 p. №367-XIV, з урахуванням фактично виплаченої суми допомоги - залишити без розгляду.
4. В решті клопотання про залишення позову без розгляду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена.
Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині залишення позову без розгляду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
СуддяТ.В.Скраль