Справа № 345/3732/20
Провадження № 11-кп/4808/402/21
Категорія ст. 125 ч. 2 КК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
28 вересня 2021 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду в складі:
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у кримінальному провадженні № 12020095170000127 апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та потерпілого ОСОБА_8 на вирок Калуського міськрайонного суду від 12.07.2021 року,
Цим вироком ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не судимого
засуджено за ст. 125 ч. 2 КК України до громадських робіт на 180 годин.
Цивільний позов задоволено частково, стягнено з нього на користь ОСОБА_8 2 915, 25 гривень матеріальної шкоди та 10 000 грн моральної шкоди. В решті позову відмовлено.
За вироком суду 20.08.2020 біля 18.00 год. ОСОБА_7 знаходився в м. Калуш по вул. Б.Хмельницького, 62 напроти кафе «Корсар». В ході словесного конфлікту з ОСОБА_8 на ґрунті неприязних відносин, він наніс ОСОБА_8 рукою удар в ділянку переднісся-чола, внаслідок чого спричинив йому умисні легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
В апеляційних скаргах:
-потерпілий ОСОБА_8 вважає вирок суду незаконним в частині вирішення його цивільного позову щодо відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000,0 грн. На його думку, суд не повною мірою дослідив всі докази по справі, які свідчать про спричинення моральних страждань. Стверджує, що він був змушений постійно звертатись за допомогою до лікарів, проходити дорого вартісні обстеження і продовжує хворіти, через наслідки завдання струсу головного мозку. В той час, обвинувачений не надає ніякої допомоги і не вчиняє дій, які би сприяли його одужанню. Потерпілий відчуває душевний біль, постійні переживання, оскільки обвинувачений ОСОБА_7 є його пасинком. Просить вирок суду в частині вирішення цивільного позову змінити, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 000 гривень.
-обвинувачений ОСОБА_7 вважає вирок суду незаконним, свою вину в спричиненні тілесних ушкоджень потерпілому заперечує, переконує, що він тільки замахнувся на вітчима, але жодних ударів йому не наносив. В той вечір, 20.08.2020 ОСОБА_8 звернувся із заявою до Калуського відділення поліції, в якій просив притягнути його до адмінвідповідальності. А вже 25.08.2020 він повторно звернувся із заявою про притягнення його до кримінально відповідальності за заподіяння йому тілесних ушкоджень. Обвинувачений вважає, що показання свідків слід оцінювати критично, оскільки свідок ОСОБА_9 є співмешканкою потерпілого та співвласницею кафе “Корсар”, де свідок ОСОБА_10 працює адміністратором. В свою чергу свідок ОСОБА_11 бачив тільки розмову між ним і вітчимом. Що стосується медичних довідок та документів, то їх достовірність викликає сумніви. Стверджує, що він не ознайомлювався з медичною картою амбулаторного хворого та висновком експерта, також ним було заявлено клопотання про допит лікаря КНП “КМЦ ПМСД”, який проводив попередній огляд та судмедексперта, проте суд відхилив ці клопотання. Переконує, що наведені потерпілим, як доказ наявності матеріальної шкоди фіскальні чеки про придбання ліків “Прамістар” та “Остеолон” не мають відношення до лікування закритої черепно-мозкової травми. Просить вирок суду скасувати та призначити новий судовий розгляді у суді першої інстанції. Відмовити у задоволенні цивільного позову ОСОБА_8 .
Потерпілий ОСОБА_8 подав заперечення на апеляцію обвинуваченого, в якій вважає її необґрунтованою та безпідставною. Вважає, що суд дослідив всі докази по справі та прийшов до законного висновку про вину обвинуваченого. Звертає увагу на те, що ОСОБА_7 не сприяв розкриттю злочину, а навпаки уникав явки до слідчого і суду. Щодо ознайомлення його із матеріалами справи, то були відсутні будь-які обмеження, які б могли перешкодити обвинуваченому здійснювати свій захист належним чином. Також, обвинувачений на досудовому слідстві змінював свої показання, спочатку говорив, що він взагалі не бачив потерпілого в той день, а після показань свідків вирішив таки зістрівся з ним, однак не вдарив його, а тільки замахнувся. Щодо подання потерпілим заяви про вчинення адмінправопрушення ОСОБА_12 відносно нього, а пізніше про кримінальне правопорушення, то він переконує, що спочатку не знав, що спричинені тілесні ушкодження спровокують тривалий розлад здоров'я. На рахунок призначених ліків, в яких сумнівається обвинувачений, то вони були призначені лікарем, тому потерпілий вимушений довіряти цим призначенням. Вважає, що суд обґрунтовано призначив ОСОБА_7 покарання. Наголошує, що обвинувачений свою вину не визнав, не розкаявся та не відшкодував завданих збитків йому, людині, яку з дитинства називав батьком. Під час судового розгляду потерпілий не раз звертався до обвинуваченого з пропозицією вибачитись і примиритись, натомість він продовжував його ображати та вимагати якихось матеріальних благ. Просить розгляд справи проводити у його відсутності, через похилий вік (72 роки) та наявний карантин. Просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_7 без задоволення, а вирок суду в частині призначеного покарання за ст. 125 ч. 2 ККУ без змін.
Апеляційний розгляд проведено без потерпілого ОСОБА_8 за його клопотанням, його участь не є необов'язкова.
В апеляційній інстанції:
-обвинувачений ОСОБА_7 підтримав подану ним апеляцію, просить задовольнити її в повністю, заперечив всі доводи апеляції потерпілого;
- прокурор вважає подані апеляційні скарги обвинуваченого та потерпілого необґрунтованими, просить їх залишити без задоволення, вирок - без змін.
З'ясувавши обставини даного провадження, заслухавши доповідь судді, доводи учасників апеляційного провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги обвинуваченого та потерпілого задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.ст. 50, 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, покарання - законним й справедливим. Оскаржений вирок суду цим вимогам закону відповідає, підстав для його зміни чи скасування не встановлено.
Всі доводи апелянтів не спростовують вказаного висновку суду.
Винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального проступку підтверджується наведеними у вироку доказами, яким суд дав правильну й обґрунтовану оцінку.
Зокрема, його вина підтверджується його ж показаннями в тій частині, що він визнає свою присутність на місці події, факт конфлікту з потерпілим і його замах рукою в напрямку
ОСОБА_13 показань потерпілого ОСОБА_14 слідує, що обвинувачений під час сварки наніс йому рукою удар в обличчя і заподіяв струс головного мозку. Вказані показання потерпілого узгоджуються з показанями свідків ОСОБА_9 , яка була очевидцем нанесення цього удару; свідка ОСОБА_10 про те, вона тоді бачила, як в кафе зайшов ОСОБА_8 , голова якого була залита кров'ю; свідка ОСОБА_11 про те, що бачив на вулиці біля кафе «Корсар» ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які розмовляли.
Зазначені показання потерпілого і свідків об'єктивно підтверджуються висновком судмедекспертизи ОСОБА_14 про те, що у нього виявлено тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, які могли бути заподіяні за вказаним ним обставин (а.с. 114).
Крім того, вина обвинуваченого доводиться даними заяви потерпілого ОСОБА_8 від 25.08.2020 та протоколом її прийняття про кримінальне правопорушення від 25.08.2020 з яких вбачається, що він повідомив про нанесення йому ОСОБА_7 тілесних ушкоджень (а.с. 100, 101-102);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 22.09.2020 року та фототаблицею до нього з потерпілим ОСОБА_8 ,яким встановлено подію нанесення обвинуваченим ОСОБА_7 тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_8 (а.с. 106-107, 108-109);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 22.09.2020 року та фототаблицею до нього з свідком ОСОБА_9 ,,яким встановлено подію нанесення обвинуваченим ОСОБА_7 тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_8 (а.с.110-111, 112).
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про доведеність вини обвинуваченого є обгрунтованим й вмотивованим. Апеляційні доводи обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що він не спричиняв потерпілому тілесні ушкодження, апеляційний суд розцінює, як спосіб свого захисту.
Посилання обвинуваченого на те, що потерпілий та свідки його оговорюють через його неприязні стосунки ОСОБА_15 , свідки є зацікавленими особами, колегія суддів відхиляє, оскільки його вина підтверджується ще й іншими доказами, які ставити під сумнів немає підстав, зокрема висновок судмедекспертизи.
Доводи апелянта про те, що вказана медекспертиза є сумнівною через те, що він не бачив медичних документів і суд не допитав лікаря є необґрунтованими, тому що ці обставини істотно не впливають на достовірність висновку експерта.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд врахував, що вчинене діяння є кримінальним проступком, особу винного і визначив покарання, передбачене санкцією вказаної норми закону.
Цивільний позов потерпілого вирішено у відповідності до вимог чинного законодавства, підстав для його скасування чи зміни не виявлено.
Посилання обвинуваченого на те, що ліки “Прамістар” та “Остеолон” не стосуються лікування струсу мозку потерпілого, не можуть спростовувати висновок суду в цій частині, оскільки суд при цьому послався на медичні документи, які не викликають сумнівів.
Доводи потерпілого ОСОБА_8 про збільшення розміру морального відшкодування до 50 000 гривень колегія суддів вважає необґрунтованими і не знаходить підстав для їх задоволення.
Апеляційний суд вважає, що визначений судом розмір морального відшкодування є законним і справедливим, відповідає принципам розумності та співрозмірності моральних страждань та спричиненої кримінальним проступком шкоди, процесу лікування потерпілого та стану матеріальної забезпеченості обвинуваченого.
Посилання обвинуваченого щодо захисника в суді першої інстанції не відповідають матеріалам провадження. Такого клопотання ні першій інстанції, ні в апеляційному суду він не заявляв. Тому порушення права на його захист немає.
Таким чином, колегія суддів не знаходить підстав для зміни чи скасування вироку суду, тому залишає подані апеляції потерпілого та обвинуваченого без задоволення.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційні скарги потерпілого ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, вирок Калуського міськрайонного суду від 12.07.2021 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала вступає в силу з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 3 місяців.
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3
ОСОБА_4