ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.05.2021Справа № 910/19443/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., при секретарі судового засідання Стеренчук М О., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи
За позовом Гаражний кооператив «ВИМПЕЛ» вул. Сирецька, 39, м. Київ, 04073
До Приватного акціонерного товариства «ДТЕК «КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» вул. Новокостянтинівська, 20, м. Київ, 04080
про скасування рішення комісії
представники сторін:
від позивача: Кобенко О. Ю.- довіреність б/н від 20.11.2020 року;
від відповідача: Кириллов М. С. - довіреність №137/2021 від 22.04.2021 року.
Гаражний кооператив "Вимпел" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" про скасування рішення комісії відповідача з розгляду акту про порушення № 000172 від 21.10.2020 року, оформленого протоколом № 3149 від 17.11.2020 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на недоведеність вини позивача у самовільному підключенні електропроводки до електромереж та відсутності складу порушення, внаслідок чого акт про порушення та винесене на його підставі рішення комісії є необґрунтованим та безпідставним, у зв'язку з чим підлягає скасуванню в судовому порядку.
Окрім цього, в позовній заяві позивачем викладено клопотання про витребування доказів згідно ст. 81 ГПК України, а саме: витребувати у Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" належним чином засвідчених копій фотоматеріалів (фотофіксації) до акту про порушення № 000172 від 21.10.2020 року та акту контрольного огляду розрахункових точок обліку ГК "Вимпел" від 06.06.2020 року, оскільки у позивача зазначені документи та дані відсутні.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/19443/20, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч.3 ст. 12 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 27.01.2020 року.
Також даною ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2020 року за результатами розгляду клопотання позивача витребувано у Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (вул. Новокостянтинівська, буд. 20, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 41946011) належним чином засвідчені копій фотоматеріалів (фотофіксації) до акту про порушення № 000172 від 21.10.2020 року та акту контрольного огляду розрахункових точок обліку ГК "Вимпел" від 06.06.2020 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2021 року задоволено усне клопотання позивача, заявлене в судовому засіданні 27.01.2021 року, та відкладено підготовче засідання на 03.03.2021року, повторно витребувано у Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" належним чином завірені копії документів.
Судом повідомлено, що до початку судового засідання року від відповідача через канцелярію суду 29.01.2021 надійшов відзив на позовну заяву б/н від 21.01.2021 року разом з витребуваними ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2020 року документами та доказами направлення на адресу позивача. У зазначеному відзиві на позов відповідач заперечує проти позовних вимог, посилаючись на недоведеність позивачем наявності підстав для визнання протоколу комісії по розгляду акту порушення №3149 від 17.11.2020 незаконним та скасування останнього, а також зазначає, що при складані акту про порушення ПРРЕЕ представниками ПАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» дотримано всіх вимог чинного законодавства, а розгляд акту про порушення від 21.10.2020 року №000172 на комісії по розгляду актів про порушення, що відбулася 17.11.2020 року о 10:30 год., здійснювався з дотриманням всіх вимог, в тому числі, повноважним складом комісії, за умови повідомлення споживача про час та дату засідання комісії та нарахування здійснено відповідно до вимог ПРРЕЕ.
Також до початку судового засідання 03.03.2021 року через канцелярію суду від позивача 03.02.2021 року надійшла відповідь б/н від 01.02.2021 року на відзив на позовну заяву разом з доказами направлення на адресу відповідача, у якій позивач заперечив проти доводів відповідача, зазначивши, що з 2011 по 2020 роки встановлені пломби виявилися не пошкодженими, що, на переконання позивача означає, що жодна особа, окрім робітників відповідача, не могла фізично встановити будь-які самовільні підключення до електромережі без пошкодження пломб.
В свою чергу від відповідача 26.02.2021 року до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву № 1/08/240221/1 від 24.02.2021 року разом з доказами направлення на адресу позивача, в яких відповідач зазначив, що представниками відповідача зафіксований факт несанкціонованого доступу до щитової, з фотофіксації вбачається, що щитова, в якій виявлено порушення, закрита та опломбована лише на половину, відтак позивач мав доступ до облікових кіл схем електроживлення, а також наголосив, що точка поза облікового підключення знаходиться в мережах, які знаходять на балансі позивача.
Подані документи долучено судом до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 03.03.2021 року, враховуючи те, що судом остаточно з'ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників справи, визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази, вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі № 19443/20 та призначення справи до судового розгляду по суті на 07.04.2021 р.
До початку судового засідання по розгляду справи по суті від відповідача через систему «Електронний суд» 06.04.2021 року надійшло клопотання від 06.04.2021 року про відкладення розгляду справи. Подані документи долучено судом до матеріалів справи.
В судовому засіданні 07.04.2021 року судом протокольною ухвалою клопотання відповідача задоволено та оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 19.05.2021 року.
Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, а також будь - яких інших заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, від сторін на час проведення судового засідання з розгляду справи по суті 19.05.2021 року до суду не надходило.
В судове засідання з розгляду справи по суті 07.04.2021 року з'явився уповноважений представник позивача, представник відповідача - не з'явився.
В судове засідання з розгляду справи по суті 19.05.2021 року з'явилися уповноважені представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні з розгляду справи по суті 19.05.2021 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача у судовому засіданні з розгляду справи по суті 19.05.2021 року проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 19.05.2021 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши в судових засіданнях пояснення уповноважених представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
Згідно з частиною 1 пунктом 1 частини 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
На виконання вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 року №2019, який набув чинності 11.06.2017 року, Загальними зборами акціонерів ПАТ «КИЇВЕНЕРГО від 13.11.2017 року прийнято рішення про реорганізацію ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» шляхом виділу з нього ПАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ».
Відповідно до ст. 109 ЦК України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.
Як встановлено судом за матеріалами справи, 01 червня 1998 року між Автокооперативом «Вимпел» (на даний час Гаражний кооператив «Вимпел») (споживач за договором, позивач у справі) та Підприємством Київські кабельні мережі ВЕО «КИЇВЕНЕРГО», правонаступником якого згідно п.2.3 Статуту та рішень загальних зборів акціонерів ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» від 13.11.2017 року та від 22.12.2017 року є Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» (енергопостачальна організація за договором, відповідач у справі) укладено Договір на використання електричної енергії № 8157.
Точка продажу електричної енергії та межі балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін визначена в Додатку №8 до вказаного договору.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), які набрали чинності 19 квітні 2018 року, крім пунктів 1 та 12, які набирають чинності з 11 червня 2018 року.
Водночас, із набранням чинності Правилами роздрібного ринку електричної енергії втратили чинність Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року №28.
Згідно з постановою національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005 року № 910 суб'єкти господарювання, на яких поширюється дія Правил користування електричною енергією, протягом трьох років від дати набрання чинності цією постановою зобов'язані привести взаємовідносини між собою у відповідність до вимог Правил.
На виконання вимог НКРЕ та з метою впорядкування договірних відносин відповідач- Структурний відокремлений підрозділ «Енергозбут «Київенерго» Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» звернувся до позивача листом №048-61-8628 від 15.09.2008 року з пропозицією про внесення змін до діючого Договору №8157 на використання електричної енергії від 01.06.1998 року шляхом укладення відповідної додаткової угоди, екземпляр якої було також направлено позивачеві. Копія вказаного листа наявна в матеріалах справи.
Так, 01 жовтня 2008 року між Гаражним кооперативом «Вимпел» (споживач за договором, позивач у справі) та Акціонерною енергопостачальною компанією «КИЇВЕНЕРГО» (постачальник за договором, відповідач у справі) укладено Додаткову угоду до Договору про постачання електричної енергії №8157 від 01.06.1998 року (о/р3408157), відповідно до якої викладено договір в новій редакції (далі - Договір).
Відповідно до п. 1 Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача згідно з умовами цього Договору та Додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та Додатками до Договору, що є його невід'ємною частиною.
Розділами 2 - 9 Договору сторони узгодили права та обов'язки сторін, їх відповідальність, порядок визначення та узгодження договірних величин споживання електричної енергії та потужності, порядок обмеження та припинення електропостачання, облік електричної енергії та порядок розрахунків тощо.
Відповідно до п. 9.5 Договору цей Договір набирає чинності з дня його підписання та укладається на строк до 01 жовтня 2009 року. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною стороною не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Кінцевим терміном дії договору є 01 жовтня 2009 року.
Вказаний Договір підписаний представниками постачальника і споживача та скріплений печатками юридичних осіб.
Окрім цього між сторонами було укладено Додаткові угоди від 2014 року, від 16.03.2018 року, копії яких наявні в матеріалах справи.
Також до матеріалів справи долучено додатки до договору, зокрема Додаток №10 до Договору «Однолінійна схема електропостачання», Додаток №6А до Договору «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін».
Суд звертає увагу, що відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Доказів визнання недійсним чи розірвання Договору № 8157 про постачання електричної енергії від 01.06.1998 року (в редакції Додаткової угоди від 01.10.2008 року) та Додаткових угод до нього до нього та/або їх окремих положень суду не надано.
Поряд із цим доказів звернення споживача до відповідача із заявами про припинення Договору матеріали справи не містять.
Будь-які заперечення щодо порядку та умов укладення спірного Договору на час його підписання та на протязі виконання з боку сторін відсутні.
Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 Цивільного кодексу України та § 3 глави 30 Господарського кодексу України.
Окрім цього відповідно до п. 2.1. Договору під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань не обумовлених цим Договором сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема, Правилами користування електричної енергії (ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.
Зокрема, на час укладення Договору в новій редакції діяли Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року №28.
Засади організації та експлуатації енергосистем відповідно до ст. 92 Конституції України визначаються виключно законами України.
Так, згідно преамбули Закону України «Про ринок електричної енергії» останній визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Згідно ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» електрична енергія - енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу. Споживання електричної енергії без дозволу не допускається.
Відповідно до частин 6, 7 статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку. Умови постачання електричної енергії, права та обов'язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.
У відповідності до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Частинами першою - третьою статті 275 та частиною шостою статті 276 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у національних стандартах або технічних умовах. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону.
В розумінні пункту 1.1.2 ПРРЕЕ споживач електричної енергії - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.
При цьому як визначено п.1 ч.1 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", споживач має право купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об'єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.
Відповідно до п. 2.2 Договору постачальник зобов'язується виконувати умови цього Договору, постачати споживачу електроенергію, як різновид товару в обсягах визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов цього Договору, з дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами та ін.
За умовами п. 2.3 Договору споживач зобов'язується виконувати умови цього Договору, дотримуватися режиму споживання електроенергії згідно з розділу 5 цього Договору та режиму роботи електроустановок відповідно до Додатку «Перелік об'єктів» та «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу», оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатка «Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживачів».
Згідно з п.п. 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об'єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; узгоджувати з оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності; забезпечувати доступ представникам оператора системи (після пред'явлення ними службових посвідчень) до об'єкта споживача для проведення технічної перевірки засобу комерційного обліку (засобів вимірювальної техніки), електроустановок та електропроводки, вимірювання показників якості електричної енергії, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання електричної енергії споживачу (субспоживачу) відповідно до встановленого цими Правилами порядку та виконувати їх обґрунтовані письмові вимоги щодо усунення виявлених порушень, якщо це обумовлено умовами договору; забезпечити безперешкодний доступ представникам постачальника послуг комерційного обліку, електропостачальника та/або оператора системи (після пред'явлення ними службових посвідчень) до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживача, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів комерційного обліку; своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
Умовами розділу 2 Договору передбачено, що споживач, зокрема, зобов'язується забезпечувати безперешкодний доступ представників постачальника за пред'явленням службового посвідчення до засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії (п. 2.3.5), а позивач як постачальник має право на вказані дії, згідно з п.п. 3.1.5 Договору.
Відповідно до п.п. 5.1.1 РРЕЕ оператор системи має право проводити (за пред'явленням представником службового посвідчення) обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії.
Згідно п.п. 8.2.5 ПРРЕЕ в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.
Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.
Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення.
В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.
В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).
У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа, за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 21 жовтня 2020 року за наслідками перевірки представниками ПАТ «ДТЕК «КИЇСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» об'єкту, що розташований за адресою м. Київ, вул. Сирецька, буд. 39, було встановлено порушення ГК «ВИМПЕЛ» як споживачем електричної енергії, ПРРЕЕ, а саме порушення підпункту 6 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ - самовільне підключення електропроводки до електромережі ПАТ «ДТЕК «КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» з порушенням схеми обліку, підключення виконано дротом від живлячих кабелів ввідного роз'єднувача до освітлення щитової відкрито; при включенні навантаження (освітлення) імпульси відсутні, лічильний механізм розрахункового лічильника не враховує електричну енергію, покази лічильника не змінюються - спожита електрична енергія не враховується; порушення продемонстроване споживачу, про що був складений Акт про порушення №000172 від 21.10.2020 року, копія якого наявна в матеріалах справи.
Відповідно до Акту №000172 від 21.10.2020 року самовільне підключення виконано алюмінієвим дротом, площа перерізу проводу, яким виконано самовільне приєднання становить 2-2,5 мм, допустимий струм споживання кабелю становить 0,1 А.
До Акту, як зазначено в ньому, додавалась фотофіксація.
Окрім того, на виконання п. 8.2.5 ПРРЕЕ в акті про порушення зазначено, що з метою усунення допущених порушень була відновлена схема обліку електричної енергії, демонтовано дроти самовільного підключення до мереж ПАТ «ДТЕК «КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», а також в п. 11 Акту зазначено, що 17.11.2020 року о 10:30 комісією оператора системи буде здійснено розгляд зазначеного Акту про порушення.
Вказаний Акт про порушення №000172 від 21.10.2020 року складений та підписаний уповноваженими представниками відповідача, а саме головним фахівцем Топорним Д. М., головним фахівцем Огієнко Р. А., головним фахівцем Корольовим О. Г., та від імені споживача головою правління ГМ «ВИМПЕЛ» Ковальчуком С. П., який за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є керівником Гаражного кооперативу «Вимпел» і був присутній під час проведення перевірки, виявлення та фотофіксації порушення.
Будь - яких зауважень щодо порядку складання Акту та проведення фотофіксації, а також змісту складеного Акту та щодо неправильності складання схеми електроживлення споживача, яка наведена в останньому, зі сторони уповноваженої особи позивача в акті не містяться.
Також 21.10.2020 року складено Акт №ПЗО 000375 про пломбування засобів комерційного обліку (ЗКО) електричної енергії, в якому зазначено про встановлення нових пломб, який з боку споживача підписаний представником ГК «Вимпел» головою правління Ковальчуком С. П.
Згідно з частиною 5 ст. 277 ГК України відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом.
Частина 2 статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначає відповідальність за порушення нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії. Зокрема, до правопорушень на ринку електричної енергії відносяться: недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
Частиною 1 статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
Відповідно до п. 8.2.6 ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.
Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.
Оператор системи повинен вести журнал реєстрації засідань комісії з розгляду актів про порушення, в якому зазначаються дата проведення засідання; номер протоколу; склад комісії; склад запрошених на засідання комісії (представники Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів); відмітка про присутність або відсутність споживача; перелік питань, які розглядалися на засіданні комісії; час розгляду кожного з питань, зміст окремої думки учасників комісії (у разі її наявності) та стислий зміст рішення.
Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.
У разі відмови споживача або представника споживача від отримання акта про порушення, у якому визначено місце, час та дату проведення засідання комісії, або окремого повідомлення про місце, час і дату засідання комісії оператор системи направляє споживачу таке повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, визначену в даних щодо споживача, наявних в оператора системи. У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення. За зверненням споживача оператор системи може розглянути акт про порушення на засіданні комісії раніше указаного терміну.
Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.
У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
Зокрема, як встановлено судом за матеріалами справи, а саме згідно змісту Акту про порушення №000172 від 21.10.2020 року позивач належним чином повідомлявся про дату, час та місце засідання комісії з розгляду спірного акту про порушення.
У зв'язку з виявленими порушеннями відповідачем було проведено засідання комісії з розгляду Акту про порушення ПРРЕЕ № 01283 від 15.11.2019 року, про що складено відповідний протокол № 3149 від 17.11.2020 року.
Відповідно до п.8.2.6. ПРРЕЕ споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.
Натомість, представник споживача - Гаражного кооперативу «Вимпел» на засідання комісії по розгляду Акту про порушення № 000172 від 21.10.2020 року, призначене на 17.11.2020 року, не з'явився.
Комісією встановлено, що споживачем ГК «ВИМПЕЛ» порушено облік електричної енергії, що є порушенням підп. 3 п. 8.4.2 ПРРЕЕ - самовільне підключення електропроводки до електромережі ПАТ «ДТЕК «КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення було виконано дротом від живлення кабелів ввідного роз'єднувача до освітлення щитової. При включенні навантаження (освітлення) лічильний механізм розрахункового лічильника не враховує електричну енергію, покази лічильника не змінюються - спожита електрична енергія не враховується. Порушення продемонстроване споживачу.
Так, п.п.8.4.2 ПРРЕЕ передбачено, що визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку.
Як зазначалось судом вище, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку відповідно до ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" віднесено до правопорушень в сфері електроенергетики.
Відповідно до п. 1.1.2 ПРРЕЕ під терміном "необлікована електрична енергія" слід розуміти обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно; "оператор системи" оператор системи розподілу або оператор системи передачі, у випадках коли до його мереж приєднані електроустановки споживачів електричної енергії та/або об'єкти розподіленої генерації.
Суд зазначає, відповідно до пункту 8.2.6 ПРРЕЕ саме рішення комісії, оформлене протоколом, є документом, в якому зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії і на підставі якого споживачу надається розрахунковий документ для оплати необлікованої електричної енергії.
У відповідності до п. 8.4.12 ПРРЕЕ у разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 6-8 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (Wдоб.с.п., кВт/год), розраховується за формулою: W доб.с.п = Р с.п.* t вик.с.п., де Р с.п. - потужність самовільного підключення (кВт), що розраховується за формулами у разі підключення до однієї фази; t вик.с.п. - час використання самовільного підключення протягом доби (приймається рівним 12 год/добу).
За наслідками засідання 17.11.2020 року комісією відповідача вирішено провести нарахування на підставі п. 8.4.12 та за формулою № 8 ПРРЕЕ, визначеного главою 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ, виходячи з наступних параметрів: потужність - 4,16 кВт+4,75кВт=8,91кВт, виходячи з найменшого допустимого струму, що може протікати через поперечну площу перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до електричної мережі; тривалість роботи струмоприймачів протягом доби 12 год., 7 днів на тиждень, та визначено належну до плати суму за недовраховану електроенергію в розмірі 37662,60 грн. за період з 06.06.2020 року по 21.10.2020 року.
Відповідно до п.п. 8.2.7 ПРРЕЕ кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи.
Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).
Окрім цього відповідно до п. 4.2.4 Договору споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричної енергії, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 р., №562, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням (далі - Методики), у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в її роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов визначених Методикою, відповідно до якої основний Договір викладений в новій редакції.
Відповідно до п. 4.2.5 Договору Споживач не несе відповідальність перед постачальним відповідно до вимог п. 4.2.2 - 4.2.4 цього Договору, якщо доведе, що порушення виникло з вини постачальника або в наслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Згідно наявних матеріалів справи судом встановлено, що на адресу позивача - ГК «ВИМПЕЛ» листом № 3/01/3/30490 від 17.11.2020 року відповідачем було направлено протокол засідання комісії №3149 від 17.11.2020 року з розгляду Акту про порушення №000172 від 21.10.2020 р., разом із копією розрахунку по акту про порушення № 000172 від 21.10.2020 року, рахунком для оплати недонарахованої електричної енергії по акту про порушення та актом приймання-передачі товарної продукції за листопад 2020 року, копії яких наявні в матеріалах справи.
На підтвердження факту надсилання зазначених документів на адресу позивача відповідачем надано копію конверту з ідентифікатором відправлення №0100186860190.
Згідно наявного в матеріалах справи витягу з офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження поштового відправлення № 0100186860190, останнє вручене адресату 28.11.2020 року.
Наразі, позивачем факт отримання зазначених документів від ПАТ «ДТЕК «КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» не заперечувався.
За нормами ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У відповідності до приписів частин 1, 2 статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Проте, як встановлено судом, позивач не здійснив оплату вартості необлікованої активної електричної енергії, в зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 37662,60 грн.
Поряд із цим 23.11.2020 року Гаражним кооперативом «ВИМПЕЛ» листом № 18 від 23.11.2020 року було направлено на адресу ПАТ «ДТЕК «КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» Заперечення на акт про порушення № 000172 від 21.10.2020 року, в яких позивач заперечував свою вину в самовільному підключення до електромереж, посилаючись на те, що з 2011 по 2020 рік пломби були не пошкоджені, що вказує на неможливість здійснення позивачем самовільного підключення.
Факт надсилання заперечень на адресу відповідача та отримання зазначеного повідомлення 24.11.2020 року підтверджується наявною в матеріалах справи копією фіскального чеку від 23.11.2020 року та даними офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження рекомендованого відправлення № 0318623822117, згідно яких останнє вручене адресату 24.11.2020 року.
Відповідно до п.п. 8.2.7 ПРРЕЕ спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом.
Таким чином, не погоджуючись з рішенням комісії по розгляду Акту про порушення № 000172 від 21.10.2020 року, оформленим протоколом № 3149 від 17.11.2020 року, оскільки відповідачем не доведено вини позивача та складу правопорушення, а також факту порушення позивачем правил ПКЕЕ шляхом самовільного підключення до електромереж, за твердженням позивача рішення комісії з розгляду акту про порушення № 000172 від 21.10.2020 року, оформленого протоколом № 3149 від 17.11.2020 року є незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню в судовому порядку.
За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.
У відповідності до статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В свою чергу, встановлюючи фактичні обставини справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд зазначає, що у пункті 30 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи "Щодо якості судових рішень" міститься положення, згідно з яким дотримання принципів змагальності та рівності сторін є необхідними передумовами сприйняття судового рішення як належного сторонами, а також громадськістю.
Принцип змагальності необхідно розглядати як основоположний компонент концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та принцип ефективної участі.
Пункт 4 ст. 129 Конституції України змагальність сторін прямо пов'язує зі свободою в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Наразі сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за таким підходом сама концепція змагальності втрачає сенс.
Так, згідно висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони та одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Разом з тим, на позивача покладений обов'язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими до суду доказами, тобто, довести, що права та інтереси позивача дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить, насамперед, від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування у справі, який може змінюватися в процесі її розгляду (аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 зі справи № 910/4994/18).
Суд зазначає, що предметом даного позову є скасування рішення комісії ПАТ «ДТЕК Київські електромережі», оформлене протоколом № 3149 від 17.11.2020 року, щодо розгляду Акта про порушення ПРРЕЕ від 21.10.2020 року № 000172 року.
Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 14.01.2020 року у справі № 910/17955/17, що вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, безпосередньо впливає на права та обов'язки відповідного суб'єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача.
При цьому ані нарахування вартості недоврахованої електричної енергії, ані рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформлене протоколом з розгляду акта пропорушення ПКЕЕ, не є оперативно-господарською санкцією.
Вимога про оскарження рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, має розглядатися судом як вимога про визнання повністю або частково недійсним акта постачальника електричної енергії відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять та позивачем не надано доказів не дотримання представниками відповідача під час проведення перевірки та складання Акту про порушення приписів чинного законодавства, зокрема, ПРРЕЕ.
Тобто, Акт про порушення № 000172 від 21.10.2020 року за своєю формою і змістом відповідає вимогам п.8.2.5. ПРРЕЕ (в редакції чинній на момент фіксування порушення). Даний документ складено за підписом повноважного представника споживача, яким жодних зауважень чи заперечень на момент фіксування порушення до нього не внесено.
Крім того, на момент оформлення Акту про порушення №00172 від 21.10.2020 року, складеного в присутності представника ГК «Вимпел», останній був ознайомлений зі змістом цього документа, про що свідчить відповідний підпис.
При цьому факт наявності самовільного підключення до електромереж підтверджується матеріалами фотофіксації, що додані до акту про порушення №000172 від 21.10.2020 року, з яких вбачається, що щитова, в якій виявлено порушення, закрита та опломбована лише наполовину - частина щитової з запобіжниками не опломбована та відкрита для можливості доступу при виникненні аварійних ситуацій.
В свою чергу як на підставу спростування факту виявленого порушення ПРРЕЕ позивач посилається на Акт контрольного огляду розрахункових точок обліку ГК «Вимпел» від 06.06.2020 року, згідно якого не встановлено пошкодження пломб, а також Акт № 1206 опломбування засобів обліку електричної енергії від 20.07.2011 року, яким зафіксовано встановлення нових пломб 70366004 та 70366005.
Відтак, враховуючі обставини справи, які, зокрема, зафіксовані в Акті про порушення № 000172 від 21.10.2020 року і матеріалах фотофіксації, та встановлені в процесі судового розгляду, суд погоджується з викладеними у відзиві на позовну заяву доводами відповідача щодо можливості самостійного підключення позивача до електромереж з порушенням схеми обліку, у зв'язку з чим відповідні заперечення позивача з посиланням на непошкодженість пломб постачальної організації як свідчення відсутності факту самовільного підключення судом до уваги не приймаються.
Також судом встановлено, що згідно з Додатком №6А до Договору про постачання електричної енергії №8157 (о/р 3408157) від 01.05.1998 року - Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, межа відповідальності за стан та обслуговування електромереж та установок встановлюється на кабельних наконечниках в ТП 4546 в бік ЩО ГБК «ВИМПЕЛ», що знаходяться на його балансі.
В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, в тому числі з наведеної в Акті про порушення схеми електропостачання споживача, точка позаоблікового підключення (п. 2 на схемі Акту про порушення) знаходиться в мережах, які знаходяться на балансі позивача - ГК «Вимпел».
Таким чином, враховуючи наявність договірних відносин щодо надання послуг розподілу електричної енергії, які існують між ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» та споживачем - Гаражним кооперативом «Вимпел», оскільки зафіксоване Актом про порушення №000172 від 21.10.2020 року самовільне підключення виявлено на частині електромережі, що згідно з актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін відноситься до балансової належності саме відповідача, суд доходить висновку, що Акт про порушення №000172 від 21.10.2020 року правомірно складено оператором системи відносно позивача у справі.
Окрім цього як встановлено судом, розгляд комісією по розгляду актів про порушення, який мав місце 17.11.2020 року, Акту про порушення № 000172 від 21.10.2020 року, здійснено повноважним складом комісії, споживач був обізнаний про дату та час проведення засідання комісії тощо.
Вищенаведене свідчить, що перевірка представниками ПАТ «ДТЕК «КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», складений Акт про порушення №000172 від 21.10.2020 року, а також засідання комісії по розгляду акту про порушення, результати якого оформлені протоколом засідання комісії №3149 від 17.11.2020 року, були здійснені у відповідності до вимог законодавства, в тому числі з дотриманням п. 8.2.5 ПРРЕЕ.
Наразі, позивачем належними та допустимими не доведено неправомірності дій відповідача, а також не спростовано встановлені під час перевірки порушення ПРРЕЕ.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем дотримано порядку проведення перевірки та фіксації порушення та в подальшому прийняття рішення про донарахування оплати за необліковану електричну енергію, відтак суд не вбачає з боку відповідача порушення умов Договору чи ПРРЕЕ, які є підставою для скасування рішення комісії відповідача з розгляду Акту про порушення №000172 від 21.10.2020 року, оформленого протоколом засідання комісії №3149 від 17.11.2020 року.
Заперечень щодо здійсненого відповідачем нарахування вартості недорахованої електричної енергії за період з 06.06.2020 року (контрольного огляду) по 21.10.2020 року (дату усунення порушення) від позивача до суду не надходило.
Враховуючи наведені приписи законодавства та встановлені судом обставини, зважаючи на те, що підставою для нарахування вартості недорахованої електричної енергії, є встановлений належними та допустимими доказами факт порушення споживачем ПРРЕЕ, який позивачем належними та допустимими доказами не спростований, а також позивачем не доведено відсутність вини у вчиненому порушенні ПРРЕЕ щодо самовільного підключення електропроводки до електромереж, суд зазначає про відсутність правових підстав для стягнення скасування рішення комісії відповідача, оформленого протоколом № 3149 від 17.11.2020 року.
Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (частина 1 статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Відповідно до пункту 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 року у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Поряд із цим суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.
Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.
У відповідності до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що позивач не довів в розумінні ст. 74 Господарського процесуального кодексу України ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні позову з огляду на його необґрунтованість та недоведеність.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 73-80, 86, 123, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. В задоволені позовних вимог відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повний текст рішення складено та підписано 27 вересня 2021 року.
Суддя А.М. Селівон