27.09.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 910/9488/21
Господарський суд Івано-Франківської у складі судді Малєєвої О. В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-ТРАНС БРОК"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "К ПЛЮС К ІФ"
про стягнення 51 478, 90 грн заборгованості за договором-дорученням про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні від 18.05.2020 №11/05(пер)
ухвалив таке рішення.
1. Предмет позову.
1.1. ТОВ "АС-ТРАНС БРОК" звернулось з позовом до ТОВ "К ПЛЮС К ІФ" про стягнення 51 478, 90 грн заборгованості за договором-дорученням про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні від 18.05.2020 №11/05(пер).
2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
2.1. Господарський суд м. Києва позовну заяву передав за підсудністю до Господарського суду Івано-Франківської області (ухвала від 18.06.2021).
Господарський суд Івано-Франківської області ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (ухвала про відкриття провадження від 12.07.2021).
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.
2.2. Відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 16.07.2021 (повідомлення про вручення поштового відправлення №7650101679691). Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи.
2.3. Відповідно до ч. 4 ст. 116 ГПК України з урахуванням перебування судді Малєєвої О. В. у відпустці з 06.09.2021 до 24.09.2021 повний текст рішення складено 27.09.2021.
3. Зміст позовних вимог, заперечень на позов.
3.1. Позовна заява від 09.06.2021 (вх.№10804/21 від 05.07.2021).
Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на виконання договірних зобов'язань на підставі відповідних заявок відповідача здійснив доставку вантажу 09.09.2020 загальною вартістю 25 582, 44 грн та 11.11.2020 загальною вартістю 25 896, 46 грн. Відповідач зобов'язання щодо оплати наданих послуг не виконав, що стало підставою для подання позову.
Свою позицію обґрунтовує приписами ст. 526, 629 ЦК України, ст. 30 ГПК України.
3.2. Відзив на позов від 29.07.2021 (вх.№11976/21 від 30.07.2021).
Вважає позов безпідставним. Вказує на те, що на підставі заявки від 02.09.2020 №05/09 ТОВ "АС-ТРАНС БРОК" подало під завантаження транспорт ПРАТ "Івано-Франківськцемент" (вантажовідправник) з метою доставки вантажу у м. Анікцай (Литва). Проте під час транспортування по території України вантаж було пошкоджено, і машина повернулась назад на ПРАТ "Івано-Франківськцемент", де частина вантажу була забракована остаточно, а частина - перефарбована, про що складено відповідний акт. На основі вказаного акту ПРАТ “Івано-Франківськцемент” виставив ТОВ "К ПЛЮС К ІФ" рахунок на покриття збитків від псування продукції під час транспортування на суму 27 848, 04 грн. Зазначає, що ТОВ "К ПЛЮС К ІФ" частково оплатив ці збитки у розмірі 10 000 грн. Враховуючи здійснену ТОВ "К ПЛЮС К ІФ" 19.07.2021 оплату транспортних послуги у розмірі 23 630, 06 грн, віднявши суму збитків, нанесених перевізником експедитору, вказує на відсутність заборгованості і просить в позові відмовити.
3.3. Відповідь на відзив від 06.08.2021 (вх.№12425/21 від 09.08.2021).
Підтверджує те, що відповідач частково здійснив оплату за рахунком-фактурою від 11.11.2020 №577 після відкриття провадження у справі, а рахунок-фактура від 09.09.2020 №СФ-0000429 не оплачено. Зазначає, що долучений відповідачем акт №1 складений за участю посадових осіб та працівників ТОВ "Івано-Франківськ-Дах", який не був вантажовідправником, і підтверджує факт обміну продукції неналежної якості. Вважає, що цей акт жодним чином не встановлює вини перевізника у пошкодженні вантажу і не звільняє відповідача від обов'язку оплатити надані послуги перевезення. Вказує на відсутність претензій від ПРАТ “Івано-Франківськцемент” щодо неналежного виконання обов'язків за договором перевезення.
4. Обставини справи, оцінка доказів.
Дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.
4.1. Між ТОВ "АС-ТРАНС БРОК", як довірителем (перевізником), та ТОВ "К ПЛЮС К ІФ", як повіреним (експедитором), укладено договір-доручення про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні від 18.05.2020 №11/05(пер). Умови договору такі.
Довіритель (перевізник або його довірена особа) доручає повіреному за винагороду здійснювати пошук і підбір вантажовласників (замовників або їхніх довірених осіб), з метою забезпечення вантажами транспортних засобів (перевізника) для транспортування їх у міжнародному та міжміському сполученні (п. 1.).
Повірений, діючи з доручення довірителя в межах даного договору-доручення надає послуги по пошуку і підбору вантажовласників чи їхніх довірених осіб, тобто організовує перевезення найманим вантажним транспортом, довіреною особою власника якого він є, відповідно до вимог чинного законодавства України, Статуту автомобільного транспорту, Правил перевезень вантажів, міжнародних Конвенцій і угод в галузі міжнародних перевезень та інших законодавчих та нормативних актів, що регулюють правовідносини в галузі перевезень вантажів в межах України та в міжнародному сполученні (п. 2.).
З доручення Перевізника і у відповідності з цим договором експедитор надає одну чи декілька з наступних послуг: організовує перевезенні вантажів автомобільним транспортом по території України та за її межами; розсилає товарно-транспортну документацію; здійснює розрахунки з усіма учасниками транспортного процесу, приймає участь у складанні актів у випадках, передбачених чинним законодавством; вирішує з замовником претензійні питання; за згодою сторін виконує інші дорученні Перевізника (п. 2.1.).
Експедитор виступає від імені перевізника і може укладати договори з іншими учасниками транспортного процесу для виконанні зобов'язань за цим договором (п. 2.2.).
Конкретні умови по кожному окремому замовленню обумовлюються в заявці, яка є невід'ємною частиною цього договору. Допускається одержання заявки по факсимільному чи електронному зв'язку (Е-mail) (п. 2.3.).
Порядок і термін оплати обумовлюються в разовій заявці, що направляється перевізнику перед конкретним перевезенням (групою однотипних перевезень) (п. 4.4.).
Оплата послуг перевізника здійснюється експедитором на розрахунковий рахунок перевізника на підставі належним чином оформлених оригіналу або ксерокопії товарно-транспортних документів (ТТН чи CMR) з відповідними відмітками про одержання вантажу і оригіналів рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт (п. 4.5.).
Кількість прийнятих (зданих) перевізником вантажів визначається кількістю місць, зазначених у товарно-транспортній накладній (п. 5.1.).
Даний договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2023 чи до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 10.1.).
4.2. Відповідно до заявки на перевезення вантажу в міжнародному сполученні від 02.09.2020 №05/09 погоджено, зокрема такі умови: вантаж - шифер; вантажовідправник - ПРАТ "Івано-Франківськцемент"; вантажоотримувач - Jaros Prekyba; адреса розвантаження: Viltes g.4B, Anyksciai LT 29107 Lietuva; сума фрахту - 780 євро.
Відповідно до заявки на перевезення вантажу в міжнародному сполученні від 04.11.2020 №02/11 погоджено, зокрема, такі умови: вантаж - шифер; вантажовідправник - ПРАТ "Івано-Франківськцемент"; вантажоотримувач - Jaros Prekyba; адреса розвантаження: Viltes g.4B, Anyksciai LT 29107 Lietuva; сума фрахту - 780 євро.
4.3. На виконання договірних зобов'язань за заявкою від 02.09.2020 №05/09 позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажу, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною від 03.09.2020, в якій є відповідна відмітка про одержання вантажу вантажоотримувачем 09.09.2020. Позивач оформив рахунок-фактуру від 09.09.2020 №СФ-0000429 на оплату наданих послуг в сумі 25 582, 44 грн і склав акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 09.09.2020 №ОУ-0000429. Відповідач цей акт не підписав.
На виконання договірних зобов'язань за заявкою від 04.11.2020 №02/11 позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажу на суму 25 896, 46 грн, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною від 06.11.2020, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 11.11.2020 №ОУ-0000577, рахунком-фактурою від 11.11.2020 №СФ-0000577 на суму 25 896, 46 грн.
4.4. Відповідач здійснив часткову оплату за рахунком-фактурою від 11.11.2020 №577 у розмірі 23 630, 06 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 19.07.2021 №1592. Доказів сплати решти суми не надано.
4.5. Суд не бере до розгляду надані відповідачем докази на підтвердження обставин пошкодження вантажу (акт №1 прийому неналежної якості продукції, рахунок на оплату №28262 від 13.07.2021, платіжне доручення від 29.07.2021 №1599), як неналежні.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 76 ГПК України).
З огляду на заявлені позовні вимоги предметом доказування є обставини надання послуг та їх оплати. Обставини заподіяння збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язань внаслідок пошкодження вантажу, не входять до предмета доказування і можуть бути предметом окремого спору.
5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
5.1. Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).
Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору-доручення про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні від 18.05.2020 №11/05(пер), суд дійшов висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором транспортного експедирування.
5.2. Відповідно до ст. 929 ЦК України та ст. 9 ЗУ "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 931 ЦК України).
Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зазначене кореспондується з положеннями ст. 525, 526 ЦК України.
Суд встановив, що позивач належним чином виконав договірні зобов'язання щодо доставки вантажу і у відповідача виник обов'язок по оплаті наданих послуг. Той факт, що відповідач не підписав акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 09.09.2020 №ОУ-0000429 не впливає на його обов'язок здійснити оплату, оскільки факт надання послуг підтверджується належним чином оформленим товарно-транспортним документом (п. 4.3 рішення).
5.3. Як визначено в ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) - .
5.4. Оскільки позивач здійснив часткову оплату наданих послуг згідно з рахунком-фактурою від 11.11.2020 №577 у розмірі 23 630, 06 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 19.07.2021 №1592, то провадження у справі в цій частині належить закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України (відсутність предмета спору).
Зобов'язання щодо оплати наданих послуг на суму 27 848, 84 грн позивач не виконав.
6. Висновки суду.
6.1. З урахуванням викладеного суд висновує про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 23 630, 06 грн та задоволення позову в частині стягнення 27 848, 84 грн.
7. Судові витрати.
7.1. Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
7.2. При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 270 грн (платіжне доручення від 09.06.2021 № 71).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, враховуючи задоволення позову щодо стягнення 27 848, 84 грн, судовий збір покладається на відповідача. Закриття провадження у справі в частині позовних вимог не впливає на розподіл судового збору, оскільки розмір судового збору є мінімальним і відповідає вимозі про стягнення 27 848, 84 грн. А п. 5 ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про судовий збір" застосовується у випадку закриття провадження у справі, а не закриття провадження в частині позовних вимог.
7.3. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1, 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу позивач подав договір про надання правової допомоги від 15.03.2021 №1338, укладений між ТОВ "АС-ТРАНС БРОК", як замовником, та Адвокатським об'єднанням "Інвікта", як виконавцем. Умови договору такі.
За цим договором виконавець приймає на себе доручення (заявку) іншої сторони - замовника (або його представника) про надання замовнику правничої допомоги обумовленого ним виду в інтересах замовника па умовах, передбачених договором, а інша сторона - замовник (або його представник) - зобов'язується сплатити гонорар за дії виконавця по наданню правничої допомоги, а також у випадку необхідності - фактичні витрати, пов'язані з виконанням договору (п. 1.1.).
Вартість послуг по цьому договору складає 1000 грн за 1 годину роботи адвоката (п. 3.3.).
За результатами надання послуг та їх оплати сторони підписують акт приймання-передання послуг. Акт може бути підписано з відстрочкою платежу при наявності згоди виконавця (п. 3.6.).
Сторони 20.07.2021 підписали рахунок-акт № 00744/00748/00748 щодо наданих послуг, в тому числі по справі 910/9488/21 в розмірі 3 000 грн. Послуги складають підготовку позовної заяви та доданих до неї матеріалів, подання документів до суду (3 години).
ТОВ "АС-ТРАНС БРОК" оплатило Адвокатському об'єднанню "Інвікта" відповідні послуги на загальну суму 9 000 грн (платіжне доручення від 23.07.2021 № 180), в тому числі і по цій справі.
Представником позивача у справі був адвокат Каленіченко С. М., повноваження якого підтверджувались ордером на надання правничої (правової) допомоги від 18.03.2021 АА №1018350.
Отже, відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 126 ГПК України, позивач подав відповідні докази, які підтверджують обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість.
7.4. Як передбачено ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України). Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
З огляду на принцип змагальності сторін, який закріплений в ст. 13 ГПК України, та положень ч. 4, 5 ст. 126 ГПК України встановлення співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд здійснює тільки за клопотанням іншої сторони, що виключає ініціативу суду у вирішенні цього питання.
Оскільки відповідач будь-яких заперечень щодо співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката не подав, суд вважає, що заявлена сума цих витрат у розмірі 3 000 грн підлягає розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
7.5. Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 2, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 256 ГПК України, суд
Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 23 630, 06 грн.
Задовольнити позовні вимоги в частині стягнення 27 848, 84 грн
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "К ПЛЮС К ІФ" (вул. Промислова, 2Б, каб. 25, м. Івано-Франківськ, 76019, ідентифікаційний код 39386756) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-ТРАНС БРОК" (вул. Феодосійська, 4, кв. 206, м. Київ, 03028, ідентифікаційний код 37414236) 27 848, 84 грн (двадцять сім тисяч вісімсот сорок вісім гривень вісімдесят чотири копійки), а також 5 270 (п'ять тисяч двісті сімдесят) грн судових витрат, з яких 2 270 грн судовий збір, 3 000 грн - витрати на професійну правову допомогу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 27.09.2021.
Суддя О. В. Малєєва