вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"31" серпня 2021 р. м. Ужгород Справа № 907/140/21
Господарський суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Ушак І.Г.
за участі секретаря судового засідання Лазар С.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області, м. Первомайськ Харківської області в інтересах держави
в особі Зачепилівська селищна рада Харківської області, смт. Зачепилівка Харківської області (позивач-1, селищна рада)
в особі Північно-східного офісу Держаудитслужби, м. Харків (позивач-2, офіс Держаудитслужби)
до відділу освіти, молоді та спорту Зачепилівської селищної ради Зачепилівського району Харківської області, смт. Зачепилівка Харківської області (відповідач-1, відділ освіти)
до товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранссервіс-груп», м. Ужгород (відповідач-2, ТОВ Укртранссервіс-груп)
про визнання недійсними:
- додаткової угоди № 3 від 29.01.19 до договору постачання природного газу №19-390 від 28.01.19, укладеного ТОВ Укртранссервіс-груп та відділом освіти;
- додаткової угоди № 4 від 30.01.19 до договору постачання природного газу №19-390 від 28.01.19, укладеного ТОВ Укртранссервіс-груп та відділом освіти;
- додаткової угоди № 5 від 31.01.19 до договору постачання природного газу №19-390 від 28.01.19, укладеного ТОВ Укртранссервіс-груп та відділом освіти;
та про стягнення безпідставно сплачених коштів на суму 343485,11 грн.,
представники :
позивача-1 - не з'явився (належним чином повідомлений)
позивача-2 - не з'явився (належним чином повідомлений)
відповідача-1 - не з'явився (належним чином повідомлений)
відповідача-2 - не з'явився (належним чином повідомлений)
за участі прокурора - Деяк О. М., прокурор Свалявського відділу Мукачівської окружної прокуратури Закарпатської області
Прокурором заявлено вимоги про визнання недійсними додаткових угод № 3 від 29.01.19, № 4 від 30.01.19, № 5 від 31.01.19 (додаткові угоди) укладених відповідачами у справі - ТОВ Укртранссервіс-груп та відділом освіти - до раніше укладеного ними договору постачання природного газу № 19-390 від 28.01.19 (договір постачання) та стягнення з відповідача-2 коштів на суму 343485,11 грн сплачених останньому на підставі зазначених додаткових угод. Позовні вимоги обґрунтовані незаконним підвищенням за додатковими угодами №№ 3-5 ціни товару визначеної в договорі про постачання, який був укладений за результатами публічних закупівель природного газу.
Посилається на те, що ТОВ Укртранссервіс-Груп було визнано переможцем оголошених відділом освіти відкритих торгів з остаточною ціновою пропозицією 1401533,82 грн., вартістю 1000 куб.м. газу - 8779,9999 грн. та на цих умовах відділом освіти з ТОВ «Укртранссервіс-Груп» 28.01.2019 укладено договір № 19-390 на постачання природного газу.
У подальшому за ініціативою ТОВ «Укртранссервіс-Груп» сторонами внесені зміни до договору постачання шляхом укладення оспорюваних додаткових угод №№ 3-5, за змістом яких суттєво збільшено первісну ціну товару (8779, 9999 грн. за 1000 куб.м, газу) а саме: за додатковою угодою № 3 - ціна за 1000 куб.м газу зросла до 9655,00 грн з ПДВ; за додатковою угодою № 4 - ціна за 1000 куб.м газу зросла до 10620,00 грн з ПДВ; за додатковою угодою № 5 - ціна за 1000 куб.м газу зросла до 11680,00 грн з ПДВ. У результаті наведеного на протязі 3-х днів вартість 1000 куб.м, газу за договором № 19-390 від 28.01.19, починаючи з 29.01.19 перевищила на 2900,001 грн. ціну газу за договором, яка встановлена за результатами відкритих торгів.
При цьому, вважає відсутніми підстави для зміни ціни газу, оскільки документи надані відповідачем лише зазначають середню ринкову ціну газу, а не підтверджують коливання ціни природного газу в сторону збільшення, що згідно приписів Закону України «Про публічні закупівлі» надає право сторонам змінювати умови договору не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору.
Стверджує про укладення додаткових угод №№ 3-5 за відсутності належного документального обґрунтування зростання ціни газу та про порушення позивачем-1 та відповідачем-2 вимог п.2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (Закон) при укладанні додаткових угод, оскільки не дотримано встановленого цим Законом порядку внесення змін до вже укладеного за результатами відкритих торгів договору, що за приписами ст. 37 цього Закону є підставою вважати такі угоди нікчемними.
Вказані порушення спричинили шкоду інтересам держави, оскільки на підставі зазначених угод відділом освіти надмірно сплачено відповідачу-2 за поставлений газ за період з січня по грудень 2019 бюджетних коштів на суму 343485,11 грн., стягнення якої є предметом даного спору.
Представник прокуратури присутній у судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог, в частині стягнення з відповідача-2 безпідставно сплачених коштів на суму 343485,11 грн., посилаючись на їх обґрунтованість долученими до матеріалів справи документами, та заявив про відмову від позову в частину заявлених вимог щодо визнання недійсними додаткових угод №№ 3-5 укладеними відповідачами-1,2 до договору постачання природного газу №19-390 від 28.01.19, стверджуючи про їх нікчемність в силу Закону.
За приписами ст. 191 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі; до ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення; у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі; суд не приймає відмову позивача від позову у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Зазначена заява прокурора не суперечить законодавству, не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних інтересів, тому прийнята судом.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом. Відповідно до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
За таких обставин та на підставі наведених приписів процесуального закону суд провадження у даній справі в частині визнання недійсними додаткових угод №№ 3-5 укладених відповідачами-1,2 до договору постачання природного газу № 19-390 укладеного ними 28.01.19 належить закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв'язку з відмовою позивача; предметом спору залишається вимога про стягнення з відповідача-2 коштів на суму 343485,11 грн. як безпідставно сплачених за додатковими угодами №№ 3-5, що є нікчемними в силу Закону.
Позивачі, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, письмових пояснень щодо заявленого прокурором позову суду не подали, участі уповноважених представників у судовому засіданні не забезпечили.
Відповідачі відзиву на позов суду не надали, участі уповноважених представників у судовому засіданні також не забезпечили; відповідач-1 заявою від 17.07.2021 просить розглянути справу без участі його уповноваженого представника.
До суду повернута без вручення адресату кореспонденція, яка була надіслана відповідачу-2 за його адресою зазначеною у позовних матеріалах -- 88000, м. Ужгород, вул. Швабська, 53, - та яка згідно відкритих даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є його офіційною адресою (ухвала суду у справі від 6.04.21, 18.05.21, 06.07.21, - із зазначенням установою зв'язку причини «не знаходиться»). У зв'язку з наведеним згідно ухвал суду від 18.05.21, 06.07.21 повідомлення відповідача у справі про дату, час та місце розгляду справи судом здійснювалося шляхом офіційного оприлюднення оголошення у справі на офіційному вебсайті судової влади України. З опублікуванням оголошення за змістом ст. 122 ГПК України відповідач вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.
Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ст. 14 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ст. 13 ГПК України).
За наведених обставин вважається, що відповідачі-1, 2 не скористалися своїм правом прийняти участь у судовому розгляді справи, надати суду пояснення власної позиції по суті спору, тому суд вправі відповідно до положень ст. 178 ГПК України вирішити справу за наявними матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасника процесу у ході судового розгляду справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю з огляду на наступне.
Матеріалами справи встановлено та не спростовано ніким з учасників процесу у ході судового розгляду такі фактичні обставини справи.
29.11.2018 відділом освіти на веб-порталі публічних закупівель Prozorro розміщено оголошення № UA-2018-11-29-002559-с про проведення відкритих торгів на закупівлю природного газу обсягом 159628 кбм терміном постачання до 31.12.2019 з очікуваною вартістю 2554048,00 грн.
За результатам проведеної процедури закупівлі переможцем визнано ТОВ Укртранссервіс-Груп - відповідача-2 у справі - з ціновою пропозицією 1401533,82 грн., з яким 28.01.2019 укладено договір № 19-390 на постачання природного газу (договір постачання).
Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 3.1. договору постачання відповідач-2 у справі як постачальник зобов'язався передати у власність споживачу - відділу освіти - упродовж 2019 року природний газ в обсязі 159628 кбм за ціною 8779,9999 грн. (з ПДВ) за 1000 кбм, що відповідає ціновій пропозиції переможця відкритих торгів, загальна сума договору становить 1401533,82 грн.
У подальшому ТОВ Укртранссервіс-Груп та відділ освіти уклали три додаткові угоди до договору, за умовами яких суттєво збільшено первісну ціну газу. Так, за додатковою угодою № 3 від 29.01.2019 до договору сторонами встановлено ціну природного газу у сумі 9655,00 грн. (з ПДВ) за 1000 кбм, додатковою угодою № 4 від 30.01.2019 - у сумі 10620,00 грн. (з ПДВ), додатковою угодою № 5 від 31.01.2019- у сумі 11 680,00 грн. (з ПДВ).
У результаті укладення зазначених додаткових угод до договору загальна ціну за одиницю товару за договором перевищила первісно встановлену ціну на 2900,0001 грн., тобто кінцеву вартість газу за 1000 кбм збільшена на 33,95 %.
При цьому, приписами ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (Закон), яким визначено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися, після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
У даному випадку сторони договору порушили наведені приписи Закону, оскільки ціна за одиницю товару з укладенням додаткових угод збільшилася на 33,95 %.
Обґрунтуванням укладання додаткових угод послугували надані відповідачем-2 документи, зокрема: експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати від 15.01.2019 № 0-39 (додаткова угода № 3 від 29.01.2019); довідка Харківської торгово-промислової палати від 18.01.2019 (додаткова угода № 4 від 30.01.2019); експертний висновок Житомирської торгово-промислової палати від 23.01.2019 № В-105 (додаткова угода № 5 від 31.01.2019)
Суд, дослідивши зазначені документи, погоджується з доводами прокурора про те, що такі не містять інформації щодо коливання ціни на природний газ, що за змістом вищенаведених приписів ст. 36 Закону є єдиною умовою та підставою зміни первісно встановленої ціни. У вказаних документах лише визначено вартість природного газу на конкретну дату та не наведено динаміку зміни ціни в бік збільшення; у них відсутній аналіз вартості ціни газу на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни природного газу на ринку, відтак - наведені документи не можуть вважатися належним обґрунтуванням для зміни істотних умов договору. Крім того, зазначені експертні висновки та довідка торгово-промислових палат видані ще до укладення договору постачання, тому в будь-якому разі не можуть підтверджувати коливання ціни природного газу на ринку після підписання такого договору.
Отже, у ході судового розгляду справи встановлено, що укладення додаткових угод №№ 3-5 до договору відбулося за відсутності належного обґрунтування та з порушенням приписів ч. 4 ст. 36 Закону.
Відповідно до ст. 37 Закону договір про закупівлю є нікчемним у разі, зокрема, його укладення з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 цього Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин); у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
За фактичних обставин справи та з огляду на наведені приписи Закону та Цивільного кодексу України укладені відповідачами-1,2 у даній справі додаткові угоди №№ 3-5 до договору постачання є нікчемними в силу закону, отже - недійсними.
Разом з тим, матеріалами справи, зокрема, актами прийому-передачі природного газу на протязі з січня по грудень 2019, розрахунком позовних вимог, встановлено, що на підставі нікчемних додаткових угод № 3-5 до договору постачання відділом освіти прийнято від ТОВ Укртранссервіс-Груп природній газ, при цьому надмірно та безпідставно сплачено бюджетних коштів на загальну суму 343485,11 грн.
Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю; у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину; якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною; правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін; вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.
У справі, що розглядається, нікчемними є додаткові угоди № 3-5 до договору, що не спростовує наявність договірних відносин сторін (відповідно до договору № 19-390 на постачання природного газу від 28.01.19 укладеного відповідачами у справі)
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, ЦК і ГК, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
У ч. 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 695 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Приписами ст. 699 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Таким чином, наведеними нормами глави 54 ЦК України «Загальні положення про купівлю-продаж» встановлений обов'язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, відтак - саме ці норми, а не приписи ст. 1212 ЦК України, як стверджує позивач, є правовою підставою для задоволення вимог прокурора у даній справі.
Наведене відповідає правовим висновкам, що містяться у постанові Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.
Отже, за наведених фактичних обставин та на підставі зазначених приписів Цивільного кодексу України, позов прокурора про стягнення з відповідача-2 суми 343485,11 грн. належить задоволити повністю.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати прокуратури на судовий збір за розгляд майнових позовних вимог у даній справі на суму 5152,28 грн. підлягають відшкодуванню з відповідача-2
Керуючись ст. ст. 73, 74, 86, 129, 191, п. 4 ч.1 ст. 231, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задоволити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранссервіс-Груп» (88000, м. Ужгород, вул. Швабська, буд. 53, код ЄДРПОУ 39869593) на користь:
- відділу освіти, молоді та спорту Зачепилівської селищної ради Зачепилівського району Харківської області (64401, Харківська область, смт. Зачепилівка, вул. Паркова, 21, код ЄДРПОУ 41887522) безпідставно отримані кошти на суму 343485,11 грн. (триста сорок три тисячі чотириста вісімдесят п'ять грн. 11 коп.);
- на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Б.Хмельницького, буд. 4, код ЄДРПОУ 02910108) у відшкодування сплаченого судового збору суму 5152,28 грн. (п'ять тисяч сто п'ятдесят дві грн. 00 коп).
2. Закрити провадження у справі в частині немайнових вимог щодо визнання недійсними додаткових угод №№ 3-5 до договору постачання природного газу № 19-390 від 28.01.19 укладеного відповідачами у справі, поклавши на позивача витрати по сплаті судового збору за подання позову в цій частині.
Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення складено та підписано 28.09.21 через перебування головуючого судді на лікарняному.
Суддя Ушак І.Г