Справа № 473/1850/21
іменем України
"27" вересня 2021 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Лузан Л.В., при секретарі судового засідання Багрін І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
в травні 2021 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 04.11.2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А. був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №7385, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» коштів у розмірі 33 449 грн. 54 коп.
Проте, вказаний виконавчий напис вчинено з порушеннями вимог законодавства. Зокрема позивачка зазначала, що останній вчинений без належної перевірки безспірності боргу та надання необхідних для вчинення обумовленої нотаріальної дії документів.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила визнати оспорюваний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою суду від 25.05.2021 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі, призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася. Надіслала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги просила задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причину неявки суду не повідомив.
Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки позивачка не заперечувала проти такого порядку вирішення спору.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 19.02.2015 року було укладеного кредитний договір №490934822, за умовами якого останній було надано кредит у розмірі 7 021 грн. 58 коп. строком до 20.02.2020 року, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 39,9 % річних.
04.11.2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А. був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №7385, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором №490934822 від 19.02.2015 року (право вимоги за обумовленим кредитним договором перейшло до ТОВ «Кредитні Ініціативи», яке в свою чергу відступило ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», яке відступило право вимоги ТОВ «Вердикт Капітал») у загальному розмірі 32 799 грн. 54 коп., яка виникла за період з 16.01.2019 року по 24.10.2019 року та складається з:
- заборгованості за кредитом у розмірі 6 860 грн. 78 коп.,
- заборгованості за процентами в розмірі 10 338 грн. 80 коп. (з яких прострочена заборгованість - 9 756 грн. 74 коп., поточна - 582 грн. 06 коп.)
- заборгованості за штрафними санкціями (пені, штрафами) в загальному розмірі 8 599 грн. 96 коп.
Також з боржника на користь стягувача стягнуті витрати за вчинення виконавчого напису в розмірі 650 грн. 00 коп.
В порядку примусового виконання обумовленого виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу міста КиєваКлітченко О.А. 03.12.2019 року було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (виконавче провадження №60671397).
Аналізуючи доводи позивачки суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ст. 16 ЦК України.
Разом з тим, ст. 18 ЦК України передбачено здійснення захисту цивільних прав нотаріусом шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку (ст.ст. 87,88 Закону України «Про нотаріат»).
При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Виконавчий напис здійснюється, відповідно до глави 16 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року, №296/5 (далі - Порядок).
Так, відповідно до п.п.1.1,2.1,2.3 глави 16 вказаного Порядку для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Для чого уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо: подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені «Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному нормативному акті.
Виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість (п.п.3.1,3.2, 3.3, 3.4,3.5,5.1 Порядку).
Згідно п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року, №1172 (зі змінами) для одержання виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості кредитором надаються оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Проте, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а саме пункт 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Водночас, вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису (правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц).
Як вбачається з матеріалів справи, оспорюваний виконавчий напис вчинений з порушенням встановленого законом порядку, а саме:
- без врахування того, що стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин (за винятком нотаріально посвідчених договорів) не може здійснюватися у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса;
- без отримання від стягувача усіх документів, необхідних для вчинення виконавчого напису, а саме: документів, що складають зміст кредитного договору та підтверджують його умови (надано лише частину кредитного договору, хоча зміст договору, крім самого договору, також складають Загальні умови рефінансування кредитної картки в ПАТ «Альфа-Банк», які є невід'ємною його частиною); виписки з рахунку боржника із зазначенням сум заборгованості, строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості (замість цього нотаріусу надано лише довідку з зазначенням розміру заборгованості, її складових частин за підписом представника стягувача, що не є тотожним поняттю банківської виписки); належних документів, що підтверджують перехід прав вимоги за кредитним договором №490934822, укладеним 19.02.2015 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 ;
- без врахування того, що заборгованість не є безспірною (розмір заборгованості за процентами за зазначений у написі період стягнення суперечить умовам кредитного договору (узгодженій сторонами процентній ставці); заборгованість за штрафними санкціями (штраф, пеня) визначена однією сумою, в тому числі без надання доказів узгодження між сторонами розміру та порядку нарахування пені; зазначена у виконавчому написі загальна сума заборгованості за кредитним договором не відповідає сумі її складових частин та не узгоджується з відповідною довідкою, наданою представником стягувача (вказана останнім як виписка з рахунку)).
Таким чином, вказані порушення вказують на те, що заборгованість не є безспірною, а оспорюваний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог закону.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати в загальному в розмірі 1 362 грн. 00 коп. (454 грн. 00 коп. судовий збір (забезпечення позову), 908 грн. 00 коп. судовий збір (звернення з позовом до суду).
Керуючись ст.ст. 12,13, 76-83, 141, 259, 263 - 265, 280-282, 289 ЦПК України, суд
позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 04.11.2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною, зареєстрований в реєстрі за №7385, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» коштів у розмірі 33 449 грн. 54 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», місцезнаходження: 04053, місто Київ, вулиця Кудрявський Узвіз, будинок 5-Б, код ЄДРПОУ 36799749, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , судові витрати в розмірі 1 362 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів складення судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Суддя Л.В.Лузан