Рішення від 17.09.2021 по справі 135/735/21

Справа № 135/735/21

Провадження № 2/135/254/21

РІШЕННЯ

іменем України

17.09.2021 Ладижинський міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Корнієнка О.М.,

з участю секретаря судових засідань Міронової Ю.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ладижин Вінницької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів. В позові зазначила, що вона 22.03.2019 розірвала шлюб з відповідачем. Під час перебування у шлюбі із відповідачем у них народилось двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 11.02.2019 з відповідача стягнуто на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в розмірі 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, на кожну дитину, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 03.12.2019, щомісячно і до досягнення старшою дитиною повноліття. Також, рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 18.11.2019 з відповідача стягнуто на її користь аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 19.06.2019 і до досягнення дочкою ОСОБА_4 , трьох років. Дочка ОСОБА_4 досягла трьох років і стягнення з відповідача аліментів на її утримання припинено. У зв'язку з чим, матеріальне становище відповідача значно покращилось. Відповідач має постійне місце роботи і проживання, має гарну заробітну плату, фізично та психічно здоровий, інших дітей та непрацездатних осіб на його утриманні не має. Тому, просила збільшити розмір стягуваних з відповідача аліментів на утримання дітей в розмірі Ѕ частини від всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, на кожну дитину, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дітьми повноліття.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, вказав, що згоден платити аліменти на дітей в розмірі який визначено законом. Повідомив, що він на даний час офіційно не працює, має їхати на заробітки за кордон, тому не взмозі платити аліменти в розмірі, вказаному позивачем.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, зважаючи на таке.

Суд встановив що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 11.02.2019 з відповідача стягнуто на користь позивача аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в розмірі 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, на кожну дитину.

Згідно ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч. 1 ст. 192 СУ України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. ч. 8, 9 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05.02.2014 року по справі № 6-143 цс13, та є обов'язковою для застосування.

Суд вважає, що виходячи із вимог частини 1 статті 192 СК України, у системному зв'язку положенням ч. 2 статті 182 СК України, розмір аліментів, які стягуються із відповідача підлягає збільшенню, оскільки утримання неповнолітніх дітей у їх віці потребує від батьків додаткових зусиль та матеріальних витрат, а з урахуванням зростання цін на споживчі товари і послуги, інфляції тощо, визначений у 2019 році розмір аліментів в розмірі 50%, прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, на кожну дитину, не є достатнім розміром для задоволення розумних потреб дітей, не може належно забезпечити повноцінне харчування, одяг, навчання та розвиток дітей.

Визначаючи розмір аліментів, суд виходить із того, що аліменти - кошти на утримання дитини. Розмір коштів на утримання має відповідати певному рівню, достатньому для утримання та забезпечення нормальної життєдіяльності особи. Мінімальний розмір такого рівня, який мають забезпечити обоє батьків, визначений законодавчо - прожитковий мінімум і встановлюється законом про бюджет кожного року.

Відповідно до положень ч.2 ст.183 СК України, якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

При визначенні розміру аліментів суд, відповідно до ст.182 СК України, враховує наявні дані про стан здоров'я та матеріальне становище дітей, наявні відомості про матеріальне становище платника аліментів, і приходить до висновку, що відповідач є працездатною людиною, має можливість працювати, зобов'язаний утримувати власних дітей і спроможний сплачувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу).

При цьому позивачем не доведено можливість відповідача сплачувати аліменти в розмірі 1/2 частини його доходу. Оскільки на даний час відповідач офіційно не працевлаштований, був звільнений 10.09.2021 з підприємства, де працював, що підтверджено довідкою Філії «Переробний комплекс» ТОВ «Вінницька птахофабрика».

Враховуючи викладене, суд вважає, що розмір аліментів, які стягуються з відповідача слід змінити шляхом визначення їх розміру в частці від доходу відповідача, та стягувати з відповідача щомісячно 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (на кожну дитину).

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.

Згідно з вимогами ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

При зверненні до суду з означеним позовом ОСОБА_1 не сплачено судовий збір, оскільки позивач звільнена від його сплати.

Таким чином, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір в сумі 908 грн в дохід держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 180 - 184, 185, 192 СК України, ст. ст. 12, 81, 89, 258-265, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Змінити розмір аліментів, визначених за рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 11.02.2019, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) аліменти на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на дітей: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (на кожну дитину), щомісячно, починаючи з часу набрання рішенням законної сили і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 908 грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 22.09.2021.

Суддя