печерський районний суд міста києва
Справа № 757/17283/21-к
12 квітня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві клопотання прокурора третього відділу організації процесуального керівництва управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіальних підрозділів Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна, -
У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора третього відділу організації процесуального керівництва управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіальних підрозділів Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна яке було вилучено 01.04.2021 під час проведення обшуку.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
До початку розгляду клопотання, стороною кримінального провадження, прокурором було подане клопотання про розгляд клопотання у його відсутність, також, прокурором у заяві зазначено, що клопотання підтримує в повному обсязі, із підстав, наведених у ньому та просить слідчого суддю задовольнити вказане клопотання.
Власник майна в судове засідання не з'явився.
Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з'явившихся осіб, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.
Обґрунтовуючи вказане клопотання прокурор вказує, що слідчими Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020100000001594 від 11.08.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. ст. 364 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району; б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара; в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара; г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара; ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара; д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.
Згідно ч. 4 ст. 116 ЗК України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
Однак особи Держгеокадастру протягом 2013-2020 років, службові, використовуючи недосконалість інформаційної системи Держгеокадастру налагодили механізм розкрадання земельних ділянок шляхом багаторазової безоплатної приватизації, виділення земельних ділянок на підконтрольних осіб з числа учасників АТО з метою подальшої передачі вказаних земельних ділянок за грошову винагороду зацікавленим фермерським господарствам, яка полягає у тому, що службові особи Держгеокадастру, знаючи про прогалини у роботі державної інформаційної системи «Національна кадастрова система», яка не об'єднана у єдину структуру з системою електронного документообігу «Док Проф», навмисно, у корисливих цілях не виправляли вказану прогалину та вносили недостовірні відомості з метою власного збагачення.
Крім того, встановлено осіб з числа громадян України, кожен з яких здійснив від 2500 і більше реєстраційних дій земельних ділянок по 2 га кожна, та які отримали від 1000 до 6000 довіреностей за останні 5 років, серед них: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та інші.
Також, встановлено, що громадяни України ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ін. двічі і більше скористалися правом на безоплатну приватизацію земельних ділянок за одним цільовим призначенням, у той час як згідно чинного законодавства України громадянин України має право лише один раз безоплатно приватизувати земельну ділянку за одним цільовим призначенням.
Для підтвердження, або спростування вказаних обставин 03.12.2020 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва (справа № 757/44034/20-к) від 12.10.2020 про тимчасовий доступ до речей і документів, у Державному підприємстві «Центр державного земельного кадастру» на жорсткий диск марки «Western digital» S/N WCASY7515925 об'ємом 500 гігабайтів (інвентарний номер 1/кф від 29.09.2020), за участі спеціаліста скопійовано електронні документи, які містяться у резервній копії бази даних автоматизованої системи Державного земельного кадастру за період часу з 01.01.2013 до 30.11.2020 а також 28.10.2020 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва (справа № 757/38734/20-к) від 10.09.2020 про тимчасовий доступ до речей і документів, у Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру на мережевий накопичувач інформації марки DiskStation Sonology DS2419+, s/n НОМЕР_1 ; MAC: НОМЕР_2 : MAC: НОМЕР_3 ; MAC: НОМЕР_4 ; MAC: НОМЕР_5 CD4BBC з дисками марки Exos X16: з наступними серійними номерами ZL263719; ZL2624C0; ZL2822CV; ZL260GKH; ZL261YCN; ZL261W91 об'ємом по 16 терабайтів кожен, за участі спеціаліста, скопійовано дані, що зберігаються та зареєстровані в системі електронного документообігу Держгеокадастру на базі «Автоматизованої системи управління документами «ДокПРОФ 3» за період часу з 01.01.2013 до 10.09.2020.
З метою співставлення відомостей та виявлення розбіжностей, що містяться у системі електронного документообігу Держгеокадастру на базі «Автоматизованої системи управління документами «ДокПРОФ 3» та у резервній копії бази даних автоматизованої системи Державного земельного кадастру 03.11.2020 та 04.12.2020 за вихідним № 31/3/3-45052-20 прокурором надано доручення оперативному підрозділу про проведення огляду цих відомостей, та установлення інших відомостей, що можуть мати значення для кримінального провадження.
Так, зокрема 01.04.2021 за місцем розташування Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ,вилучено документи, які підтверджують безоплатну видачу у власність одній особі більш ніж одну земельну ділянку одного і того ж цільового призначення.
Постановою прокурора від 01.04.2021 вилучені під час обшуку документи визнано речовими доказами та приєднано до кримінального провадження.
Прокурор вказує, що з метою забезпечення збереження документів, які мають значення речових доказів у кримінальному провадженні та використовуються під час встановлення фактичних обставин вчинених кримінальних правопорушень та доказування вини осіб, які скоїли дані злочини.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: забезпечення речових доказів.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Так, слідчим суддею встановлено, що 01.04.2021 документи вилучені під час проведення обшуку за місцем розташування Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ,визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Прокурором доведено, що вказані документи могли зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідають критеріям визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого їх знищення або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.
За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до знищення майна.
Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Таким чином, клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на документи вилучені під час проведення обшуку за місцем розташування Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 25, а саме:
-Наказ № 18-4489/16-17-СГ від 06.06.2017 на 1 арк.
-Копія кадастрового плану Буйвалівської сільської ради щодо земельної ділянки, яка планується для надання у власність ОСОБА_16 на 1 арк.
-Заява ОСОБА_16 Л-7287/0/5-17 від 06.06.2017 з додатками разом на 8 арк.
-Наказ № 18-636/16-17/СГ від 07.09.2017 на 1 арк.
-Заява ОСОБА_16 Л-12111/0/5-17 від 07.09.2017 про затвердження проекту землеустрою з додатками, разом на 8 арк.
-Копія протоколу обшуку від 02-03.12.2020 на 2 арк.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1