Справа № 638/11230/21 Головуючий 1 інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11кп/818/2959/21 Головуючий апеляційної інстанції - ОСОБА_2
Категорія: ст.309 КК України
23 вересня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , з участю прокурора ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , його захисника ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою прокурора на вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 07 2021 року, -
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Вищевказаним вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків Харківської області, громадянина України, який має середню технічну освіту, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України з призначенням йому покарання у виді 1 (одного) року виправних робіт.
Міра запобіжного заходу до ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили не обиралась.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави витрати на залучення експертів по проведенню судової експертизи у розмірі 1029,72 гривень.
Долю речових доказів вирішено відповідно до ст. 100 КПК України.
Судом встановлено, що 02 06 2021 року о 14 год. 30 хв., ОСОБА_7 , придбав наркотичний засіб - «метадон», з метою особистого вживання, без мети збуту. Для цього, ОСОБА_7 , переказав невстановленій в ході досудового розслідування особі грошові кошти в сумі 600 грн. Та домовився забрати посилку у почтовому відділені «Нова Пошта» № 53, за адресою: м. Харків, пр-т. Перемоги, 65-Г.
В подальшому, 02 06 2021 ОСОБА_7 , пересувався по проспекту Перемоги, в місті Харкові, та був зупинений працівниками УПП ДПП в Харківській області, яким під час розмови повідомив про знаходження при собі наркотичного засобу - «метадон».
В подальшому, 02 06 2021 під час проведення огляду місця події у період часу з 17 год. 35 хв. по 17 год. 43 хв., поблизу житлового будинку, за адресою: пр-т Перемоги, 65-Г, м.Харків, ОСОБА_7 добровільно видав один коробок обмотаний у поліетиленову стрічку, всередині якого знаходилися один зіп-пакет, всередині яких виявлено кристалоподібну речовину білого кольору, яка згідно висновку експерта № СЕ-19/121- 21/12870-НЗПРАП від 08 07 2021 року за результатами судової експертизи дослідження матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», містить у своєму складі наркотичний засіб - метадон . Маса метадону в перерахунку на масу представленої кристалічної речовини складає: 0,8139 грам, яку ОСОБА_7 незаконно придбав та зберігав при собі з метою подальшого особистого вживання, без мети збуту.
Вказані дії ОСОБА_7 судом першої інстанції кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись з вказаним рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок скасувати в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність, а саме ст. 57 КК України.
Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 призначити покарання за ч.1 ст. 309 - 1 рік обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України.
Позиції учасників апеляційного провадження.
Прокурор у кримінальному провадженні просила про задоволення апеляційної скарги.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник не заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, думку обвинуваченого, захисника, перевіривши представлені матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Фактичні обставини справи, кваліфікація дій обвинуваченого та його винуватість у вчиненні кримінального проступку ніким не оспорюються, у зв'язку з чим колегія суддів у відповідності до ст.404 КПК України рішення суду першої інстанції в цій частині не перевіряє.
Колегія суддів погоджується з обвинуваченням ОСОБА_7 та правильністю кваліфікації його дій за ч.1 ст.309 КК України, які у апеляційній скарзі не оспорюються.
Що стосується апеляційних вимог прокурора, то колегія суддів вважає, що його твердження про недотримання судом при призначенні покарання вимог статті 57 КК України ґрунтуються на законі та матеріалах справи, у зв'язку з чим вирок районного суду підлягає скасуванню саме в цій частині через невідповідність призначеного покарання.
Відповідно до ст.409 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є, зокрема, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Так, статтею 57 КК України передбачено, що покарання у виді виправних робіт встановлюється на строк від шести місяців до двох років і відбувається за місцем роботи засудженого.
Як встановлено судом першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_7 офіційно не працює.
Отже, твердження прокурора щодо безпідставності призначення судом першої інстанції ОСОБА_7 такого виду покарання як виправні роботи не позбавлене правових підстав та підтверджується матеріалами справи.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, призначаючи покарання ОСОБА_7 допустив порушення, передбачене п.1 ч.1 ст.413 КПК України, що відповідно до п.4 ч.1 ст.409 КПК України є підставою для скасування вироку.
Крім того, відповідно до ст.65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Згідно вироку, призначаючи покарання суд першої інстанції врахував, ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб і характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставину, що пом'якшує покарання та відсутність обставин, що їх обтяжують.
Так, дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_7 встановлено, що він є особою раніше не судимою, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, громадський порядок не порушує.
Крім того, відповідно до ст.66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, районний суд визнав щире каяття, за відсутністю обставини, що обтяжують покарання.
Відповідно до п. 12. Постанови Пленуму Верховного Суду Укрїани від 24 10 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» звернути увагу судів на те, що відповідно до ст. 57 КК ( 2341-14 ) виправні роботи можуть бути призначені, як правило, особам, котрі вчинили менш небезпечні злочини і не потребують ізоляції від суспільства. Виправні роботи призначаються тільки працюючим і відбуваються за місцем роботи засуджених.
Виправні роботи не застосовуються до вагітних жінок та жінок, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною, до непрацездатних, до осіб, що не досягли 16 років, і осіб пенсійного віку, а також до військовослужбовців, працівників правоохоронних органів, нотаріусів, суддів, прокурорів, адвокатів, державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування (ч. 2 ст. 57 КК).
Відповідно до п. 13. Призначаючи покарання у виді виправних робіт (ст. 57 КК) чи службового обмеження (ст. 58 КК), суд зобов'язаний визначити розмір відрахувань із заробітку або грошового забезпечення засудженого.
Відсутність вказівки на цей розмір є підставою для скасування вироку.
Тому, на думку колегії суддів обвинуваченому ОСОБА_7 слід призначити покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
Однак, враховуючи, що обвинувачений раніше не судимий, потерпілих по даній справі немає, обвинувачений характеризується позитивно, колегія суддів вважає за можливе застосувати положення ст. ст. 75,76 КК України.
Керуючись ч.6 ст.9, ст.7, 392, 393, 404, 405, ч.1 ст.407, 418, 419, 423, 424-426 КПК України, колегія суддів, -
Вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 07 2021 року по справі щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , - в частині призначеного покарання - скасувати.
Апеляційну скаргу прокурора, - задовольнити.
Постановити новий вирок, яким ОСОБА_7 , призначити покарання за ч.1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_7
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
В решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Касаційна скарга на судове рішення, в порядку ч.1 ст.424 КПК України, може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді
___________ ____________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4