Єдиний унікальний номер 725/5531/21
Номер провадження 3/725/3288/21
23.09.2021 Суддя Першотравневого районного суду м.Чернівці Стоцька Л. А., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Чернівецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 , -
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 18.08.2021 року серії ВАБ 633171, 03.08.2021 року близько 18:00 год. гр. ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї дружини ОСОБА_3 , а саме виражався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, шарпав за одяг, чим міг завдати шкоди її фізичному чи психологічному характеру, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.173-2 ч.1 КпАП України. Потерпілою є ОСОБА_3 .
ОСОБА_2 у судовому засіданні вину не визнав, суду пояснив, що з дружиною розлучений, жодного насильства чи психологічного чи фізичного характеру стосовно останньої не вчиняв, однак у нього з потерпілою триває конфлікт з приводу поділу спільного майна, під час яких колишня дружина викликала працівників поліції з невідомих йому причин та стверджувала, що стосовно неї здійснюється домашнє насильство.
Представник ОСОБА_2 - Москалюк Н. М., суду пояснила, що в провадженні суду перебуває цивільна справа щодо поділу майна подружжя між потерпілою та ОСОБА_2 та таким чином потерпіла бажає завдати тиску на ОСОБА_2 , окрім того, зазначила, що окрім пояснень потерпілої будь-які інші докази щодо вчинення стосовно неї домашнього насильства в матеріалах справи відсутні, а тому просила закрити провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Потерпіла у судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, хоча належним чином про дату та час повідомлялася.
Працівник поліції ОСОБА_4 суду пояснила, що саме вона складала даний протокол про адміністративне правопорушення, однак, при самій сварці не була присутньою та склала його за заявою та зі слів потерпілої.
Свідок ОСОБА_5 суду показала, що є донькою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , підтвердила про існування конфлікту з приводу поділу майна та зазначила, що жодного домашнього насильства ОСОБА_2 не вчиняв щодо її матері ОСОБА_3 .
Заслухавши пояснення ОСОБА_2 , його представника, працівника поліції, свідка, дослідивши письмові матеріали вказаної вище адміністративної справи, суд приходить до наступних висновків.
Так, згідно ст.245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією ч.1 ст.173-2 КпАП України передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких із зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.173-2 КпАП України, необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
Згідно із п. 3 ч. 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 1 частини 2 статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: подружжя.
Нормами зазначеного закону визначено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Таким чином, самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання та образи не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Проте, із доданих до матеріалів справи письмових пояснень та пояснень даних в судовому засіданні не підтверджується факт вчинення домашнього насильства ОСОБА_2 відносно ОСОБА_3 .
Також, із встановлених судом обставин, в діях ОСОБА_2 не вбачається факту вчинення будь-яких дій, що посвідчують виникнення у ОСОБА_3 психологічних чи інших наслідків, що підтверджено матеріалами справи та поясненнями ОСОБА_3 .
Суд зауважує, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу(ч. 2ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Також суд враховує вимоги ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Також, відповідно ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Однак, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, останній складений 18.08.2021 року, однак правопорушення вчинене 03.08.2021року, що свідчить про порушення строку складення протоколу.
Оскільки дії ОСОБА_2 зазначені у протоколі про адміністративні правопорушення, не містять складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КпАП України, суд вважає, що його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, не доведена поза розумним сумнівом, у зв'язку із чим провадження у даній справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності складу та події адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 173-2, 247, 283-285 КУпАП, суд, -
Провадження по справ про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.173-2 КпАП України закрити у зв'язку із відсутністю події та складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Чернівці.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці Л. А. Стоцька