Справа № 643/43/21
Провадження № 1-в/643/86/21
14.09.2021 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву ОСОБА_5 про звільнення від покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку Московського районного суду м. Харкова від 29.06.2000 року та зняття судимості,
ОСОБА_5 звернувся до суду із заявою, в якій просить: звільнити його від покарання, призначеного згідно вироку Московського районного суду м. Харкова від 29.06.2000 року, яким його засуджено за ч. 2 ст. 143, ст. 43 КК України (1960 року) до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців з конфіскацією майна, у зв'язку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку на підставі п. 3 ч. 1 ст. 80 КК України; вважати цю судимість на підставі ст. 90 КК України погашеною.
В судовому засіданні 14.09.2021 захисник ОСОБА_5 заяву та викладені в ній доводи підтримав у повному обсязі.
Прокурор у судовому засіданні 14.09.2021 заперечував проти задоволення заяви.
Інші учасники кримінального провадження в судове засідання 14.09.2021 не з'явились.
Відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України, неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Суд вважає за можливе розглянути клопотання за відсутності інших учасників судового провадження.
Заслухавши доводи учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви з огляду на таке.
Як вбачається з наданої стороною захисту копії вироку Московського районного суду м. Харкова від 29.06.2000, ОСОБА_5 засуджено до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців з конфіскацією всього належного йому майна.
Згідно ч. 3, ч. 4 ст. 80 КК України перебіг давності виконання обвинувального вироку зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.
Положеннями ст. 49 КК України (1960 року) також передбачено, що перебіг давності виконання обвинувального вироку переривається, якщо засуджений ухилиться від відбуття покарання або вчинить до скінчення строків новий злочин, за який судом призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не менше одного року. Обчислення давності в разі вчинення
нового злочину починається з моменту його вчинення, а в разі ухилення від відбуття покарання - з моменту з'явлення для відбуття покарання або з моменту затримання засудженого, що переховувався. При цьому обвинувальний вирок не може бути виконано, якщо від часу його винесення минуло п'ятнадцять років і давність не була перервана вчиненням нового злочину.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Статтею 93 КПК України регламентовано, що збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження у порядку, передбаченому КПК.
Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Верховного Суду від 11.04.2019 у справі № 208/5439/16-к, суд не збирає (витребовує) докази, а зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні рівні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав. В ситуації, коли сторона захисту не була позбавлена можливості самостійно витребувати необхідну інформацію, відсутні підстави для задоволення судом клопотання про витребування зазначених доказів.
До предмету доказування в даній справі відноситься в тому числі та обставина, що ОСОБА_5 не вчинив новий злочин протягом строків давності.
Проте доказів на підтвердження вказаної обставини суду не надано. При цьому суд враховує, що ОСОБА_5 або його захисник не позбавлені можливості самостійно отримати та надати суду відповідну довідку щодо судимостей ОСОБА_5 та його притягнення до кримінальної відповідальності.
За таких обставин суд приходить до висновку, що всупереч засад змагальності та диспозитивності кримінального провадження, стороною захисту не доведено наявність підстав для звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, зокрема не доведено відсутність обставин, з якими законодавство України пов'язує переривання перебігу давності виконання обвинувального вироку.
Враховуючи наведене, суд відмовляє в задоволенні заяви.
Одночасно суд роз'яснює ОСОБА_5 , що відмова в задоволенні заяви не позбавляє його права повторно звернутись з відповідною заявою до суду.
Керуючись ст. 369-372, 392-395, 537, 539 КПК України, -
В задоволенні заяви ОСОБА_5 про звільнення від покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку Московського районного суду м. Харкова від 29.06.2000 року та зняття судимості - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд міста Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала не набрала законної сили.
Суддя ОСОБА_1