Справа № 643/3415/13-ц
Провадження № 6/643/419/21
27.09.2021 року Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Власенка М. В.,
за участю секретаря судового засідання Насирової М. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку,
22 вересня 2021 року приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Ю. В. звернувся до Московського районного суду м. Харкова з поданням, в якому просить:
- вирішити питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку - земельну ділянку площею 0,25 га та розташований на ній житловий будинок загальною площею 309,3 кв. м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що набуті ним на підставі договорів купівлі-продажу від 27 грудня 2007 року, посвідчених приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Грішаковою О. В.
Подання обґрунтовано тим, що на виконанні у приватного виконавця перебуває виконавче провадження № 66334608 з примусового виконання виконавчого листа № 643/3415/13-ц від 29 липня 2013 року, виданого Московським районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором в сумі 2013331,27 грн., за яким замінено стягувача на ТОВ «ФК «Гефест». Під час виконання зазначеного рішення встановлено, що вжиті виконавцем заходи щодо звернення стягнення на кошти та рухоме майно боржника не призвели до очікуваного результату у вигляді повного та фактичного виконання обов'язків за виконавчим документом.
Приватний виконавець зазначив, що боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішення, відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження від 30 липня 2021 року направлена рекомендованим поштовим відправленням на адресу боржника, зазначену у виконавчому документі.
Також виконавець зазначив, що положення ст. 10, 48 Закону України «Про виконавче провадження» щодо дотримання черговості звернення стягнення на майно та заходів примусового виконання рішення, які вживалися з метою виконання рішення, дотримані у повному обсязі. Так, виконавцем направлені запити до відповідних державних органів, з метою пошуку рухомого майна боржника, на яке, відповідно до закону, можливо звернути стягнення. Згідно відповіді ДФС від 30 липня 2021 року юридичну особу або фізичну особу-підприємця знято з обліку у контролюючих органах. 30 липня 2021 року виконавцем винесена постанова про арешт коштів боржника. Згідно відомостей, отриманих від банківських установ, боржник має відкриті рахунки в АТ «Універсал Банк», залишок коштів сукупно складає 5088,17 грн.
У постанові про відкриття виконавчого провадження боржника зобов'язано протягом п'яти робочих днів подати декларацію про доходи та майно, з'явитися до виконавця для узгодження дати та часу допуску в установленому законом порядку до житла та іншого володіння, приміщень, сховищ, що належать боржнику, для проведення виконавчих дій. Боржник не з'явився за викликом до виконавця, не подав декларацію про доходи та майно, не надав допуск до житла, про що виконавцем складено акт. Інших відомостей про рухоме та нерухоме майно, а також майнові та корпоративні права, приватним виконавцем не встановлено.
Відтак, виконавцем вичерпним чином вжиті заходи примусового виконання рішення для задоволення вимог стягувача, однак такі заходи не призвели до очікуваного результату - повного та фактичного виконання рішення суду.
21 вересня 2021 року надійшла заява стягувача про направлення до суду подання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку. Згідно поданої заяви та доданих до неї документів, боржнику належить на праві власності земельна ділянка площею 0,25 га та розташований на ній житловий будинок загальною площею 309,3 кв. м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що набуті ним на підставі договорів купівлі-продажу від 27 грудня 2007 року, посвідчених приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Грішаковою О. В.
Вказані об'єкти нерухомості є предметом договору іпотеки № 6/4/26/2007/980-І/1024 від 27 грудня 2007 року, укладеним між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 . Згідно договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки/застави від 20 вересня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н. В., зареєстрованого в реєстрі за № 2206 та реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та іпотекодавців/заставодавців за такими договорами ПАТ КБ «Надра» відступило ТОВ «ФК «Гефест» право вимоги за договором іпотеки № 6/4/26/2007/980-І/1024 від 27 грудня 2007 року, укладеним між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 .
Однак, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 275674154 від 20 вересня 2021 року відсутні відомості про об'єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Відтак, всупереч вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ОСОБА_1 не зареєстрував право власності на земельну ділянку площею 0,25 га та розташований на ній житловий будинок загальною площею 309,3 кв. м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, з посиланням на положення Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та ЦПК України приватний виконавець зазначив, що звернення стягнення на зазначені об'єкти нерухомого майна будуть відповідати обсягу вимог за рішення суду та просив задовольнити подане ним подання.
Відповідно до ч. 10, 11 ст. 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.
У постанові Верховного Суду від 01 липня 2020 року у справі № 488/3753/17-ц зазначено, що заява (подання державного/приватного виконавця) з процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах, зокрема, про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, підлягає негайному розгляду без відкриття провадження у справі.
Враховуючи наведене судом ухвала про відкриття провадження не постановлялася, а державного виконавця повідомлено про проведення судового засідання та необхідності надання матеріалів виконавчого провадження. Інші учасники про день та час проведення судового засідання не повідомлялись, враховуючи положення ч. 11 ст. 440 ЦПК України.
В судове засідання приватний виконавець не з'явився, надав заяву про розгляд подання без його участі.
Фіксування судового засідання технічним записом не здійснювалося відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, розглянувши подання та додані до нього матеріали, встановив таке.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню..
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Згідно положень ч. 5, 6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Відповідно до ч. 1 - 4 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.
Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику.
У разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.
Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.
У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
З аналізу зазначених положень законодавства слідує, що в такому випадку виконавцю, окрім надання відповідних документів обов'язково потрібно довести факт того, що у боржника недостатньо грошових коштів або рухомого майна, за рахунок яких можна задовольнити вимоги стягувача.
Це обумовлено тим, що Законом України «Про виконавче провадження» передбачено черговість звернення стягнення на майно боржника, відповідно до якої стягнення на нерухоме майно звертається у останню чергу.
Суд зазначає, що звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна є крайнім заходом виконання судового рішення і він може бути застосований лише в тому випадку, коли виконавцем вичерпано всі можливі заходи, які передбачені законом щодо примусового виконання рішень за рахунок іншого майна боржника.
Судом в повному обсязі досліджені матеріали, які надані приватним виконавцем та встановлено, що в ході здійснення виконавчих дій, приватним виконавцем лише направлялись запити щодо наявності майна, рахунків боржника, отримуваних ним доходів, разом з тим, приватний виконавець не виходив за місцем проживання боржника з метою перевірки наявності іншого майна у житлі боржника, на яке можливо звернути стягнення.
Крім цього, долучені до подання документи не містять акта приватного виконавця про те, що боржник не з'явився за викликом до виконавця, не подав декларацію про доходи та майно, не надав допуск до житла, на який виконавець посилається у своєму поданні, що не дає змоги встановити всі обставини для вирішення питання, що розглядається.
Крім цього, суд звертає увагу, що приватним виконавцем жодним чином не обґрунтовано співмірність вартості нерухомого майна боржника борговим зобов'язанням.
При виконанні судового рішення, приватний виконавець хоча і переслідував легітимну мету, спрямовану на задоволення вимог стягувача, проте примусове стягнення на майно боржника повинно відбуватись у повній відповідності до вимог закону, тому втручання в мирне володіння майном вчинене з порушенням встановленої національним законом процедури, не може вважатись правомірним.
Відтак, суд доходить висновку про необхідність відмовити приватному виконавцю у задоволенні подання.
Керуючись ст. 259, 260, 440 ЦПК України, суд -
Відмовити у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, в межах виконавчого провадження № 66334608.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Московський районний суд м. Харкова протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення учаснику справи відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складено та підписано суддею 27 вересня 2021 року.
Суддя М. В. Власенко