Справа № 628/2472/21
Провадження № 2/628/868/21
27 вересня 2021 року місто Куп'янськ
Куп'янський міськрайонний суд Харківської області
у складі: головуючого - судді Демченко І.М.,
за участю секретаря Романової Н.П.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Куп'янську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи : приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець Клітченко Оксана Анатоліївна, Регіональна філія Південна залізниця Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та стягнення безпідставно набутих коштів
ОСОБА_1 звернувся до Куп'янського міськрайонного суду Харківської області з позовною заявою про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича за реєстровим номером 6145 від 03.07.2020 про стягнення на користь ТОВ «ФК«Аланд» заборгованості за кредитним договором 2898/2661DCLRKPT від 04.08.2014, укладеним з ПАТ «Платінум Банк» у розмірі 32 730, 41 грн. - таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що зобов'язання за вищевказаним кредитним договором він виконав своєчасно та у повному обсязі, тому підстав для вчинення виконавчого напису не було.
Крім того, зазначає, що нотаріус вчинив виконавчий напис з посиланням на пункт 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172. Цей пункт передбачає вчинення виконавчих написів нотаріусів, за якими відбувається стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Зазначений пункт 2 був внесений до Переліку документів Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662, яка постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 визнана незаконною та нечинною. Враховуючи, що виконавчий напис вчинено 03.07.2020, тобто після ухвалення цього рішення, позивач вважає, що у нотаріуса були відсутні підставі для вчинення вищевказаного виконавчого напису нотаріуса. Крім того, виконавчий напис було вчинено не на підставі оригіналу договору, виписка з рахунка, відкритого на ім'я позичальника, із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашений заборгованості, - відсутні.
Також позивач зазначає, що приватним нотаріусом було проігноровано факт розрахунку заборгованості поза строком дії кредитного договору та з пропуском трирічного строку давності з дня виникнення права вимоги, оскільки погашення кредиту відбувалося щомісячними платежами; оспорюваний виконавчий напис вчинено на підставі договору, який не було посвідчено нотаріально, розмір заборгованості не є безспірним, отже він не відповідає нормам закону.
Також позивач наголошує, що при вчиненні виконавчого напису невірно зазначено його адреси фактичного проживання, а саме: АДРЕСА_1 , та адресу місця реєстрації, а саме: АДРЕСА_2 , хоча з 2013 року він зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , що позбавило його можливості отримувати будь-яку кореспонденцію, пов'язану із відступленням прав вимоги за кредитним договором та вчиненням виконавчого напису нотаріуса, та своєчасно звернутися за захистом своїх прав.
Ухвалою суду від 08.07.2021 провадження по зазначеній справі відкрито та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Цією ж ухвалою суду від приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. витребувано копію нотаріальної справи щодо посвідчення виконавчого напису від 03.07.2020 за реєстровим номером 6145 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості у розмірі 32 730,41 грн.
Ухвалою суду від 08.07.2021 в порядку ст.ст. 149-153 ЦПК України вжито заходи забезпечення позов шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 62685561, відкритому приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксаною Анатоліївною з примусового виконання вищезазначеного виконавчого напису приватного нотаріуса та заборонено здійснення виконавцем будь-яких дій щодо виконання цього виконавчого напису - до завершення розгляду цієї справи по суті.
20.07.2021 на адресу суд від приватного виконавця надійшла постанова про зупинення виконавчих дій.
28.07.2021 позивачем подано до суду уточнену позовну заяву, у якій він, крім первинних позовних вимог про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, просив стягнути, посилаючись на ч.1 ст. 1212 ЦК України, з ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» 15 535,71грн, які утримані з його заробітної плати та перераховані на користь відповідача на підставі оспорюваного виконавчого напису нотаріуса.
Ухвалою суду від 11.08.2021 від приватного виконавця Клітченко О.А. та ТОВ «ФК «Аланд» витребувано документи, на підставі яких було вчинено вищевказаний виконавчий напис нотаріуса.
27.08.2021 на адресу суду надійшли письмові пояснення ТОВ «ФК «Аланд» б/н від 19.08.2021, у яких зазначено, що згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Статтею 88 цього Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. На підставі вимог зазначених нормативних актів ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» надало приватному нотаріусу повний пакет оригіналів документів для вчинення виконавчого напису на кредитному договорі. При цьому, документи були виготовлені в одному екземплярі, а їх копії не виготовлялись та не зберігаються в компанії. У відповідності до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис було вчинено на оригіналі кредитного договору. Вказаний кредитний договір разом із виконавчим написом нотаріуса було пред'явлено для примусового виконання приватному виконавцю, копії виконавчого напису та/або кредитного договору не виготовлялись.
19.08.2021 на адресу суду від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. за вих. № 29623 від 13.08.2021 надійшли витребувані судом докази - заява про примусове виконання рішення, копія виконавчого напису нотаріуса та копія кредитного договору.
Ухвалою суду від 10.09.2021 підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Представник відповідача ТОВ «ФК «Аланд» у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином,що підтверджується довідкою, сформованою з автоматизованої системи документообігу суду про успішну доставку електронного листа на офіційну електронну адресу фінансової компанії, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, у розділі «Інформація для здійснення зв'язку». Про обізнаність відповідача про знаходження у провадженні суду позовної заяви свідчать пояснення ТОВ «ФК «Аланд» б/н від 19.08.2021 про обставини вчинення оспорюваного виконавчого напису.
Третя особа - приватний нотаріус у судове засідання не з'явився. У Єдиному реєстрі нотаріусів інформація щодо приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича відсутня. За повідомленням Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) нотаріальну діяльність приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С. на підставі наказу цього управління від 25.02.2021 № 58/09 припинено з 25.02.2021. Наказ про припинення нотаріальної діяльності оскаржено до суду, у зв'язку з чим реалізація положень в частині передачі до відповідного державного нотаріального архіву всіх документів нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса зупинена.
Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена судом належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень. Правом подачі письмових пояснень по суті позовних вимог ОСОБА_1 виконавець не скористалася.
Представник Регіональної філії Південна залізниця Акціонерного товариства «Українська залізниця» у судове засідання не з'явився, направивши на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі, заперечень проти позовних вимог ОСОБА_1 не має.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 223 ЦПК України у разі неявки учасника справи, який належним чином повідомлений про судове засідання, без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи. Також суд зазначає, що оскільки ухвалою суду про відкриття провадження у справі, копії якої отримані всіма учасниками справи, сторонам роз'яснювалося право подати відзив, у якому вони повинні викласти заперечення проти позову, а також наслідки неподання такого відзиву, однак відзив до суду за весь час перебування в провадження суду цієї справи подано не було, на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши докази, встановив фактичні обставини та відповідні правовідносини, які виникли між сторонами.
Встановлено, що виконавчим написом № 6145, вчиненим 03.07.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., на підставі ст.ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, запропоновано стягнути на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованість, що виникла по кредитному договору 2898/2661DCLRKPT від 04.08.2014, укладеним з ПАТ «Платінум Банк», договору про відступлення прав вимоги № 148К відл 23.03.2018, укладеного між ПАТ «Платинум Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», правонаступником усіх прав та обов'язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 14/05/2020-ФА від 14.05.2020 є ТОВ «ФК «Аланд» з, боржником за яким є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 (а.с.106).
30.07.2020 постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клітченко О.А. відкрито виконавче провадження № 62685561 з примусового виконання вищевказаного виконавчого напису (а.с.10).
У виконавчому написі нотаріуса зазначено, що строк платежу за кредитним договором № 2898/2661DCLRKPT від 04.08.2014 настав, боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 14.05.2020 по 25.05.2020. Сума заборгованості складає 32 730,41 грн, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 30 279, 49 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 1 953,92 грн. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача в розмірі 500 грн, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача (а.с.106).
З копії кредитного договору, укладеного 04.08.2014 між ПАТ «Платінум Банк» та ОСОБА_1 , встановлено, що кінцевим строком повернення кредиту є 21.01.2020, повернення кредиту повинно відбуватися щомісячними ануїтетними платежами у розмірі 978грн. з 13 по 18 число (а.с.103-104).
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат», порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.
Відповідно до статті 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Установлені судом обставини у цій справі свідчать, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 03.07.2020, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання».
Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Таким чином, у момент вчинення виконавчого напису 03.07.2020 були відсутні правові підстави для його вчинення.
Окрім цього, на думку суду, навіть у разі наявності правових підстав у відповідності до п.2 Переліку документів, за яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 для вчинення виконавчого напису нотаріуса, то неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису від 03.07.2020 була обумовлена й іншими обставинами, наведеним нижче.
Згідно з правовим висновком, викладеним у постановах Верховного Суду України від 05 червня 2017 року у справі №6-887цс17 та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису (пункт 34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц).
Учинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, шляхом надіслання стягувачем письмової вимоги до боржника про усунення порушень. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Учинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Із урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Наведена норма закону спрямована на фактичне повідомлення боржника, аби надати йому можливість усунути порушення, і цим запобігти зверненню стягнення на його майно. Тому повідомлення боржника слід вважати здійсненим належним чином за умови, що він одержав або мав одержати повідомлення, але не одержав його з власної вини. Доказом належного здійснення повідомлення може бути, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення.
Отже, безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.
Відповідач свої вимоги щодо заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором обґрунтовує виключно договорами відступлення прав вимог, які до суду взагалі надані не були, що унеможливлює встановити та перевірити суду інформацію про нарахування саме такої суми заборгованості, її складових, даних про внесення відповідачем платежів та строку розрахунку заборгованості, а фактично є відображенням лише графіку розрахунку відповідача, якимй було складено у 2014році, і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може бути доказом безспірності розміру грошових вимог відповідача до позивача.
У матеріалах справи відсутні письмові докази укладення між ПАТ «Платинум Банк», ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та ТОВ «ФК «Аланд» договорів відступлення прав вимоги за кредитним договором № 2898/2661DCLRKPT від 04.08.2014, які б підтверджували право відповідача стягувати борги, які виникли за участі ПАТ «Платинум Банк» та її боржників.
Доказами, які можуть підтвердити наявність або відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені згідно з нормами ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та п. 2.1.1 Постанови НБУ «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України» від 30 грудня 1998 року № 566, оскільки лише первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та складені під час здійснення господарської операції - є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.
Проте, ТОВ «ФК «Аланд» не надало суду належним чином завірені копії документів, що подавалися приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису, а саме: первинних бухгалтерських документів стосовно видачі кредиту та його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки та інше), договори відступлення, тому не має підстав вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, а також суми відсотків, зазначені в розрахунку, є правильними.
Доведеність наявної суми заборгованості за кредитним договором, є обов'язком стягувача, який у даній справі не довів суду належними та допустимими доказами її розмір.
Із досліджених судом документів та змісту виконавчого напису достовірно не вбачається те, що дійсно на момент вчинення нотаріусом оскаржуваного виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, та що вищезазначена заборгованість складалася саме з такого розміру, як зазначено у виконавчому написі.
Із огляду на це, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Аналогічна правова позиція сформульована Великою Палатою Верховного Суду у справі № 826/20084/14 від 20 червня 2018 року.
Доказів направлення ОСОБА_1 будь-яких претензій чи повідомлень-вимог про попередження боржника про заборгованість, умови та порядок її погашення, відступлення прав вимоги із підтвердженням направлення та вручення позивачу таких документів, в матеріалах справи немає. Крім того, суд звертає увагу, що виконавчий напис нотаріуса містить адресу місця реєстрації та місце фактичного проживання боржника, яка не відповідає адресі, зазначеній у кредитному договорі, та паспорті ОСОБА_1 , що у свою чергу унеможливлює отримання таких докаментів позивачем та можливість вчасного реагування на них.
Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, не витребував від стягувача додаткових документів, вчинив виконавчий напис в порушення норм ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Також, на думку суду, порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису, так і порушення порядку повідомлення боржника про вимогу про усунення порушення є самостійними і достатніми підставами для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, що також узгоджується з установленими у даній справі фактичними обставинами (аналогічний правовий висновок сформульований у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 по справі № 645/1979/15-ц .
З огляду на вищевикладені доводи та установлені обставини справи, суд дійшов до висновку про вчинення оспорюваного виконавчого напису нотаріусом із порушенням чинного нотаріального законодавства, а тому його слід визнати таким, що не підлягає виконанню, в якості ефективно застосованого судом способу захисту порушеного права позивача на недоторканність його грошових коштів.
Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення 83 глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Тобто правові підстави набуття відповідачем грошових коштів на виконання зазначеного виконавчого напису відсутні, у зв'язку з чим, до спірних правовідносин підлягає застосуванню стаття 1212 ЦК України.
Питання наявності та/або відсутності заборгованості позивача перед відповідачем за таким кредитним договором може бутипредметом окремого судового розгляду.
За таких обставин, з урахуванням того, що зазначений вище виконавчий напис визнається таким, що не підлягає виконанню, а отже, підстава, на якій відповідач стягнув з позивача грошові кошти відсутня, що відповідає правовому висновку Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 910/1531/18.
Довідкою Центру бухгалтерського та податкового ообліку структурного підрозділу «Служба сигналізації та зв'язку» регіональної філії «Південня залізниця» АТ «Укрзалізниця» від 27.07.2021 встановлено, що за період з жоствня 2020 року по липень 2021 року із заробітної плати ОСОБА_1 утримано та перераховано на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» 15 535,71 грн, які на підставі ст. 1212 ЦК України підлягають стягненню на користь позивача.
За положеннями частини 7 статті 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задовольняються у повному обсязі, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір за платіжними дорученнями від 03.07.2021 та 15.02.2021 у розмірі 1362, 00 грн (а.с.1,2) підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 141, 158, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 18, 1212 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», суд
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи : приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець Клітченко Оксана Анатоліївна, Регіональна філія Південна залізниця Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та стягнення безпідставно набутих коштів- задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича від 03.07.2020 за реєстровим номером 6145, яким на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , стягнута заборгованість у розмірі 32 730,41 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», юридична адреса: місто Київ, вулиця Саксаганського, 14, офіс 301, код ЄДРПОУ 42642578, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , безпідставно набуті кошти у сумі 15 535, 71 грн., а також суму понесених судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 1362, 00 грн.
Застосовані ухвалою Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 08.07.2021 заходи забезпечення позову щодо зупинення стягнення у виконавчому провадженні продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов'язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Куп'янський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Роз'яснити сторонам, що на підставі пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцевих положень» Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» в редакції Закону України № 731-IX від 18.06.2020 під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи може продовжити процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Головуючий: І.М.Демченко