Єдиний унікальний номер № 616/587/21
Провадження № 3/616/188/21
«24» вересня 2021 року смт. Великий Бурлук
Суддя Великобурлуцького районного суду Харківської області РИКОВ М.І., розглянувши матеріали, що надійшли від Головного управління ДПС у Харківської області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Приколотне, Великобурлуцького району, Харківської області, громадянки України, росіянки, заміжньої, освіта вища, працюючої головним бухгалтером Великобурлуцького комунального водопровідно-каналізаційного підприємства «Водоканал», зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст.163-1 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 18 серпня 2021 року за № 22/20-40-18-11-12 ОСОБА_2 , працюючи на посаді головного бухгалтера Великобурлуцького комунального водопровідно-каналізаційного підприємства «Водоканал», юридична адреса: Харківська область, Куп'янський район, смт. Великий Бурлук, вул. Шевченко, буд.16, допустила порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських звітів, подання яких передбачено законами України, а саме: неподання річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом за 2020 рік, яка підлягає оприлюдненню у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітнім, чим порушив вимоги абз.4 п. 46.2, ст.46 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 р.
В судовому засіданні ОСОБА_2 обставини викладені в протоколі заперечувала посилаючись на те, що Великобурлуцьке комунальне водопровідно-каналізаційне підприємство «Водоканал» не є фінансовою установою та зазначене мале комунальне підприємство не відноситься до суб'єкту господарювання, яке має обов'язок подавати фінансову звітність разом із аудиторським звітом. Річна фінансова звітність за 2020 рік була подана до Державної податкової служби ще 03 лютого 2021 року. Великобурлуцьке комунальне водопровідно-каналізаційне підприємство «Водоканал» належить до суб'єкта малого підприємництва.
Дослідивши матеріали справи, у яких відсутні докази на підтвердження факту, який би свідчив про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, вважаю, що в діях останньої відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, у відповідності до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ч.1 ст.1631 КУпАП відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, адміністративна відповідальність за ч.1 ст.163-1 КУпАП настає за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Пунктом 46.2 ст.46 ПК України передбачено, що платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст.137 цього Кодексу.
Відповідно до абз. 2 п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (із змінами, внесеними згідно із Законами № 652-VIII від 17.07.2015, № 909-VIII від 24.12.2015; в редакції Законів № 1797-VIII від 21.12.2016, № 466-IX від 16.01.2020) платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу.
Відповідно до абз. 4 п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. При цьому, у разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовується відповідальність, передбачена пунктом 120.1 статті 120 цього Кодексу, для подання податкових декларацій (розрахунків) (штраф в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.).
Таким чином, аналіз норми абз.2 п. 46.2 ст.46 Податкового кодексу України дозволяє дійти висновку про те, що зазначена норма Закону в частині визначення кола платників податку на прибуток, на яких податковим законодавством України покладається обов'язок з оприлюднення річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом, містить відсильну норму до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями) норми якого, у такому разі, як і норми ПК України, при вирішенні відповідних спірних правовідносин набувають ознак норм спеціального права, що підлягають першочерговому застосуванню при вирішенні спірних правовідносин щодо визначення кола суб'єктів, зобов'язаних на оприлюднення річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом.
В свою чергу, норми абз.1 ч.3 ст.14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями) чітко визначають коло осіб на яких цим Законом покладено обов'язок оприлюднення річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом, до яких відносяться:
- підприємства, що становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів);
- публічні акціонерні товариства;
- суб'єкти природних монополій на загальнодержавному ринку;
- суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях.
Вище перелічені платники податку на прибуток зобов'язані не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським висновком на своїй веб-сторінці (у повному обсязі) та в інший спосіб у випадках, визначених законодавством.
Статтею 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено обов'язок оприлюднення фінансової звітності для таких підприємств:
1. Підприємства, що становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів), публічні акціонерні товариства, суб'єкти природних і монополій на загальнодержавному ринку та суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, зобов'язані не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським висновком на своїй веб-сторінці (у повному обсязі) та в інший спосіб у випадках, визначених законодавством.
2. Великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів, та середні підприємства зобов'язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком на своїй веб-сторінці (у повному обсязі).
3. Інші фінансові установи, що належать до мікропідприємств та малих підприємств, зобов'язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком на власній веб-сторінці (у повному обсязі).
4. Головні розпорядники бюджетних коштів оприлюднюють річну фінансову звітність, річну консолідовану фінансову звітність не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом, шляхом розміщення на своїй веб-сторінці.
В свою чергу, зазначені платники податку на прибуток зобов'язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком на своїй веб-сторінці (у повному обсязі).
Натомість, згідно абз.3 ч.3 ст.14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями), інші фінансові установи, що належать до мікропідприємств та малих підприємств, зобов'язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком на власній веб-сторінці (у повному обсязі).
Таким чином, враховуючи зміст та місце норм абз.2 та3 ч.3 ст.14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями) в їх логічно-послідовному взаємозв'язку у структурі норм ст.14 цього Закону, вбачається висновок про те, що під великими та середніми підприємства, передбаченими абз.2 ч.3 ст.14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями), маються на увазі або повинні матись на увазі фінансові установи, оскільки зміст наступної норми у структурі даної статті Закону абз.3 ч.3 ст.14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями) містить посилання на Інші фінансові установи, що належать до мікропідприємств та малих підприємств….
Згідно з п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001р. № 2664-III (з наступними змінами та доповненнями) під фінансовою установою цим Законом розуміється юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.
В свою чергу, як зазначалось вище, нормою абз.1 ч.3 ст.14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями) визначено наступне коло осіб на яких цим Законом покладено обов'язок оприлюднення річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом.
При цьому ч. 2 ст.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлені критерії віднесення підприємств до мікро-, малих, середніх або великих підприємств залежно від балансової вартості активів, чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та середньої кількості працівників.
При визначенні категорії, до якої належить підприємство, використовуються показники, які на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із наведених у Законі критеріїв. Для визначення відповідності критеріям, встановленим у євро, застосовується офіційний курс гривні щодо іноземних валют (середній за період), розрахований на підставі курсів Нацбанку, що встановлювалися для євро протягом відповідного року.
Якщо підприємство однієї з наведених категорій за показниками річної фінансової звітності протягом двох років поспіль не відповідає наведеним критеріям, воно відноситься до відповідної категорії підприємств.
Абзацом 1 ч.3 ст.14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями) до кола осіб, на яких цим Законом покладено обов'язок оприлюднення річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом, віднесено також суб'єкти природних монополій на загальнодержавному ринку, суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, .
Відповідно до п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях» від 18.09.2018р. № 2545-VIII (з наступними змінами та доповненнями) під видобувними галузями спеціальним Законом розуміються …галузі промисловості, пов'язані з геологічним вивченням надр, у тому числі дослідно-промисловою розробкою родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення, виконанням робіт (здійсненням діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції щодо корисних копалин загальнодержавного значення, реалізацією видобутої продукції, транспортуванням трубопроводами вуглеводнів, у тому числі з метою транзиту.
В судовому засіданні встановлено, що Великобурлуцьке комунальне водопровідно-каналізаційне підприємство «Водоканал» є малим комунальним підприємством в розумінні ч.2 ст.2 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджено доданою фінансовою звітністю малого підприємства. Фінансова звітність малого підприємства була подана вчасно та відповідно до чинного законодавства, що убачається з відмітки у фінансовій звітності малого підприємства Великобурлуцького комунального водопровідно-каналізаційне підприємства «Водоканал» (а.с.14-15).
Відповідно до відомостей про Великобурлуцьке комунальне водопровідно-каналізаційне підприємство «Водоканал» з ЄДРПОУ, розміщених на офіційному веб-порталі Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua/), комунальне підприємство здійснює наступні види діяльності: 36.00 Забір, очищення та постачання води (основний).
Отже, Великобурлуцьке комунальне водопровідно-каналізаційне підприємство «Водоканал» за показниками фінансової звітності попередніх періодів належить до категорії малих підприємств та є госпрозрахунковим підприємством, що здійснює надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення на платній основі, не є фінансовою установою та розпорядником бюджетних коштів, а також не належить до жодної групи підприємств, які зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом згідно з вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р.
Відповідно у Великобурлуцького комунального водопровідно-каналізаційного підприємства «Водоканал» відсутній обов'язок подавати до органів ДПС річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що Великобурлуцьке комунальне водопровідно-каналізаційне підприємство «Водоканал» належить до суб'єкта малого підприємництва.
З матеріалів справи вбачається, що річна фінансова звітність за 2020 рік була подана до Державної податкової служби 03 лютого 2021 року, тобто Великобурлуцьке комунальне водопровідно-каналізаційне підприємство «Водоканал» виконало вимоги закону в частині подачі річної звітності за 2020 рік.
Територіальними межами ринку послуг з централізованого опалення, централізованого водопостачання та водовідведення є смт. Великий Бурлук, Куп'янського району, Харківської області, де розташовані тепло, водопровідно-каналізаційні мережі, які знаходяться у володінні та користуванні Великобурлуцького комунального водопровідно-каналізаційного підприємства «Водоканал». Відповідно підприємство не є суб'єктом природних монополій на загальнодержавному ринку.
Крім того, Великобурлуцьке комунальне водопровідно-каналізаційне підприємство «Водоканал» здійснює діяльність з надання послуг централізованого опалення, централізованого водопостачання та водовідведення (вид 36.00 Забір, очищення та постачання води, 37.00 Каналізація, відведення й очищення стічних вод) та не здійснює інші види діяльності, тому не є суб'єктом господарювання, який здійснює діяльність у видобувних галузях.
Таким чином, діяльність Великобурлуцького комунального водопровідно-каналізаційного підприємства «Водоканал» не пов'язана з видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення та відповідно до Закону України Про забезпечення прозорості у видобувних галузях від 18.09.2018р. № 2545-VIII (з наступними змінами та доповненнями), у зв'язку з чим правомірним вбачається висновок про відсутність підстав для віднесення підприємства до суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, а рівно до кола осіб, на яких цим Законом покладено обов'язок оприлюднення річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом, за цим критерієм.
Враховуючи наведене, вбачається, що по жодному з критеріїв, визначених нормами абз.1 - 3 ч.3 ст.14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями), Великобурлуцьке комунальне водопровідно-каналізаційне підприємство «Водоканал» не відноситься до кола осіб, на яких цим Законом покладено обов'язок оприлюднення аудиторського звіту разом з річною фінансовою звітністю, у зв'язку з чим головний бухгалтер підприємства не може бути суб'єктом адміністративної відповідальності з підстав порушення ним п. 46.2 ст.46 ПК України у зв'язку з неподанням Великобурлуцьким КВКП «Водоканал» річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом за 2020 рік, граничний термін подання якого закінчився 10 червня 2021 року.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінка доказів, відповідно до ст.252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Згідно ч.3 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження по справі, судовий збір на підставі ст.40-1 КУпАП стягненню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, ч.1 ст.1631, ст.ст.247, 283, 284 КУпАП, суддя,-
Провадження по адміністративній справі № 616/587/21 (провадження № 3/616/188/21) стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.163-1 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена в десятиденний строк з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через Великобурлуцький районний суд.
Суддя Великобурлуцького районного суду
Харківської області М.І.РИКОВ