22.09.2021
Справа № 431/4492/21
Провадження № 2-о/431/1756/21
22 вересня 2021 року Старобільський районний суд Луганської області у складі:
головуючого-судді Форощука О.В.,
за участі секретаря Риженкової А.О..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Старобільську Луганської області у приміщенні Старобільського районного суду Луганської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Старобільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Старобільському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, -
встановив:
Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту смерті.
В обґрунтування своєї заяви посилається на те, що її мати ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Довжанськ Луганської області. Про її смерть видано медичне свідоцтво про смерть, яке не є дійсним на території України. У зв'язку з чим просила суд винести рішення, яким встановити факт того, що ОСОБА_2 дійсно померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Довжанськ Луганської області.
У судове засідання заявник ОСОБА_1 , її представник ОСОБА_3 , представник заінтересованої особи Старобільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Старобільському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) не з'явились, до початку судового засідання надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, у зв'язку з чим суд на підставі ч.3 ст.211, ч.3 ст.294 ЦПК України вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності заявника, представника заінтересованої особи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:
Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Допустимими за змістом статті 78 ЦПК України є докази, одержані в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ксерокопії лікарського свідоцтва про смерть № 85 від 14.07.2021 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Свердловськ Луганської області, причина смерті - хронічна недостатність кровообігу, дифузний кардіосклероз.
Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 р. №595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей», встановлено, що міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, місцевим державним адміністраціям забезпечити до 1 грудня 2014 р. переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Переміщення здійснюється лише тих бюджетних установ, підприємств та організацій, що у разі зміни місцезнаходження зможуть забезпечити провадження своєї діяльності.
Розпорядженням КМУ №1085-р від 07.11.2014р. затверджено Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, до якого включено м. Довжанськ (м. Свердловськ) Луганської області.
За загальним правилом документи, видані органами, їх посадовими та службовими особами на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом, їх акти (рішення, документи) є недійсними і не створюють правових наслідків.
Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлює обов'язковість прецедентів Європейського суду для національних судів України та впроваджує в українське судочинство практику європейських стандартів прав людини. Згідно ст.17 вказаного Закону суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Оцінюючи ксерокопію лікарського свідоцтва про смерть, суд враховує практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), зокрема висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту смерті для реалізації майнових та немайнових прав заявника, суд вважає, що надана заявником ксерокопія лікарського свідоцтва про смерть є підтвердженням того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, уродженка м. Красний Луч Луганської області, яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 , дійсно померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Довжанськ (Свердловськ) Луганської області, причина смерті - хронічна недостатність кровообігу, дифузний кардіосклероз.
Оскільки встановлення даного факту має для заявника юридичне значення, то суд вважає заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті - законною, обґрунтованою та такою, що підлягає повному задоволенню.
Відповідно до ч.4 ст.317, п.8 ч.1 ст.430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити рішення до негайного виконання.
Керуючись ст.ст. 258,259,263-265,268, 293-294,317,319, п.8 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд
вирішив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Старобільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Старобільському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України - задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, уродженка м. Красний Луч Луганської області, яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 , дійсно померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Довжанськ (Свердловськ) Луганської області, причина смерті - хронічна недостатність кровообігу, дифузний кардіосклероз.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Луганського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Старобільський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Суддя О.В. Форощук