Рівненський апеляційний суд
Іменем України
23 вересня 2021 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали провадження за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 27 серпня 2021 року у кримінальному провадженні № 62020240000000823, внесеному до ЄРДР 24.07.2020 року за ознаками злочинів, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.191 КК України, ?
Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 27 серпня 2021 року клопотання слідчого слідчого відділення поліції №1 Рівненського районного управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_7 , яке погоджене з прокурором відділу процесуального керівництва Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_8 задоволено частково.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Здолбунів, Рівненської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який працює на посаді машиніста тепловоза Виробничого структурного підрозділу «Локомотивне депо Здолбунів» регіональної філії «Львівська залізниця», раніше не судимого, одруженого, має двох малолітніх дітей, які перебувають на його утриманні - запобіжний захід у виді домашнього арешту з 21:00 години по 07:00 годину наступного дня строком з 27 серпня 2021 року по 18 жовтня 2021 року включно.
Покладено на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- не залишати місце постійного проживання, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з 21:00 год. до 07:00 год. наступного дня;
- прибувати за першою вимогою на виклик до слідчого, прокурора чи суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну місця свого проживання чи фактичного перебування;
- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними, свідками, експертами у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали до 18 жовтня 2021 року.
Органами досудового розслідування ОСОБА_5 інкримінується те, що 13 березня 2021 року ОСОБА_5 , працюючи на посаді машиніста тепловоза Виробничого структурного підрозділу «Локомотивне депо Здолбунів» регіональної філії «Львівська залізниця», діючи протиправно, з корисливих мотивів, спільно з машиністом тепловоза ВСП «Локомотивне депо Здолбунів» РФ «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця» ОСОБА_9 та ОСОБА_10 здійснив пособництво ОСОБА_9 , який є матеріально відповідальною особою за збереження паливно-мастильних матеріалів локомотива, відповідно до договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 13.08.2015 року, у привласненні чужого майна - дизельного пального, яке належить АТ «Укрзалізниця».
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.5 ст. 27 ч. 3 ст.191 КК України.
В поданій апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_5 покликається на незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді. Звертає увагу суду на те, що прокурором не доведено обставини, передбачені п.2,3 ч.1 ст. 194 КПК України, в тому числі не наведено достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Наголошує на тому, що він має міцні соціальні зв'язки, є одруженим, має малолітніх дітей, які перебувають на його утриманні, а тому переховуватися від суду намірів немає. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Заслухавши суддю-доповідача, підозрюваного ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно з ч.1 ст.131 КПК України: заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм застосуванням більш м'яких запобіжних заходів мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного і його поведінки.
У відповідності до вимог ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою, відповідно до ч.2 даної статті, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується).
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, щоб вирішити справу у відповідності до вимог закону, суд повинен взяти до уваги, крім даних, передбачених ст. 177 КПК України, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, характер справи, тяжкість покарання та наслідки вчинення протиправних діянь.
Зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані.
Як вбачається із матеріалів провадження, які були предметом дослідження судом першої інстанції, слідчий суддя оцінив у сукупності всі обставини, в тому числі вагомість наявних доказів про обґрунтованість підозри у вчиненні злочинів, ступінь їх тяжкості, наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, особу підозрюваного, який раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки.
В апеляційній скарзі підозрюваний зазначив, що відповідно до витягу з графіка використання робочого часу (витяг додається) він працює за робочим графіком, який передбачає 11-ти годинний робочий день та нічні зміни по 11,5 годин. Тому запобіжний захід у виді домашнього арешту з 21:00 години по 07:00 годину унеможливлює надалі працювати та утримувати членів сім'ї, а в разі зміни робочого графіку на такий, при якому ОСОБА_5 працював би лише в денну пору доби, останній втратить значну частину доходу у зв'язку з втратою надбавки за роботу в нічний час.
Проте, колегія суддів вважає, що підозрюваний та його захисник не навели переконливих відомостей про те, що обраний запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло в період часу з 21.00 год. по 07.00 год. якимсь чином перешкоджає утримувати сім'ю, адже при зміні робочого графіку, який передбачає лише робочий день, частина доходу зберігається.
За наведеного слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту із забороною залишати житло в певний період, який, на думку колегії суддів, буде достатнім засобом, здатним забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного та виключає собою можливість застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу.
Доказів на спростування висновків слідчого судді в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами провадження не встановлено, і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 27 серпня 2021 року про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу видідомашнього арешту - залишити без зміни, а апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3