Житомирський апеляційний суд
Справа №275/990/20 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ч.1 ст.121 КК України Доповідач ОСОБА_2
27 вересня 2021 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Житомирського апеляційного суду
в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретарів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020060130000153 від 10.09.2020 року за апеляційною скаргою прокурора Попільнянського відділу Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_7 на вирок Брусилівського районного суду Житомирської області від 19.05.2021 року,
щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с Вільня Коростишівського району Житомирської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,
за участю:
прокурорів ОСОБА_9 , ОСОБА_10
захисника ОСОБА_11
(в режимі відеоконференції)
обвинуваченого ОСОБА_8
(в режимі відеоконференції),
В поданій апеляційній скарзі прокурор Попільнянського відділу Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_7 не оспорюючи фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, правильності кваліфікації дій обвинувачуваного та доведеності його вини, вирок суду в частині призначення покарання просить скасувати та ухвали новий вирок в цій частині, яким ОСОБА_8 призначити покарання за ч. 1 ст. 121 КК України у виді 5 років позбавлення волі.Посилається на те, що призначаючи обвинуваченому покарання суд не достаньо врахував тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких, наслідки його вчинення у вигляді проникаючого поранення в черевну порожнину та спрямованість умислу на спричинення тілесних ушкоджень, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки в момент спричинення, обставини вчинення вказаного кримінального правопорушення, який після сварки з потерпілим пішов додому, взяв ножа та повернувшись наніс ним удар в живіт ОСОБА_12 і висновок досудової доповіді Брусилівського районного сектору з питань пробації відповідно до якої виправлення ОСОБА_8 без обмеження чи позбавлення волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства.
На апеляційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_11 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 подав заперечення, в яких вирок Брусилівського районного суду Житомирської області від 19.05.2021 року щодо ОСОБА_8 просив залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Вироком Брусилівського районного суду Житомирської області від 19.05.2021 року ОСОБА_8 засуджено за ч.1 ст.121 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.
Згідно ст. 76 КК України на обвинуваченого судом покладені обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання.
Постановлено стягнути з ОСОБА_8 в дохід держави процесуальні витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи зброї, в сумі 817 (вісімсот сімнадцять) гривень 25 копійок.
Питання про речові докази вирішено відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Як визнав суд, 10 вересня 2020 року близько 15-ї години ОСОБА_8 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на узбіччі навпроти домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив словесну суперечку з ОСОБА_12 .В цей час у ОСОБА_8 вник злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_12 .
Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_8 повернувся до будинку свого проживання, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , взяв кухонний ніж та повернувся до узбіччя навпроти домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , де в цей час стояв ОСОБА_12 .
ОСОБА_8 , маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_12 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, наніс один удар ножем, який тримав у правій руці в ліву сторону живота потерпілого ОСОБА_12 , який в цей час знаходився по відношенню до останнього обличчям, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення черевної порожнини з ушкодженням брижі тонкого кишечника, що відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення.
Заслухавши доповідача, прокурора, який просив задовольнити подану апеляційну скаргу, захисника та обвинуваченого, які заперечили щодо задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Висновок суду про винність ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення за обставин наведених у вироку грунтується на зібраних у кримінальному провадженні та перевірених в судовому засіданні доказах, оцінених в сукупності і є обґрунтованим, а його дії за ч.1 ст.121 КК України, кваліфіковано правильно та ніким з можливих апелянтів не оспорюються.
Відповідно до приписів ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації це покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом'якшують і обтяжують.
Як випливає зі змісту ст. 75 КК України, застосування закріплених у ній правил допустиме лише за наявності обґрунтованих підстав для висновку, що виходячи з тяжкості злочину, особи винного та інших обставин кримінального провадження виправлення засудженого є можливим без ізоляції від суспільства.
Суд першої інстанції звільняючи ОСОБА_8 на підставі ст. 75 КК України від призначеного покарання на думку колегії суддів не врахував вказані вимоги закону.
Так, призначаючи покарання ОСОБА_8 суд врахував, що він щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, яке вчинив у стані алкогольного сп'яніння, задовільно характеризуються за місцем проживання, в силу ст. 89 КК України не судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, думку потерпілого ОСОБА_12 , який до нього жодних претензій не має та просив призначити обвинуваченому покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Однак, на думку колегії суддів, призначаючи ОСОБА_8 покарання суд першої інстанції не достатньо врахував, що обвинувачений в минулому притягувася до кримінальної відповідальності, однак на шлях виправлення не став знову вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких у стані алкогольного сп'яніння, наслідки його вчинення у вигляді проникаючого поранення в черевну порожнину та спрямованість умислу на спричинення тілесних ушкоджень, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки в момент спричинення, обставини вчинення вказаного кримінального правопорушення, а саме, що після сварки з потерпілим ОСОБА_8 пішов додому, взяв ножа та повернувшись наніс ним удар в живіт ОСОБА_12 та висновок досудової доповіді Брусилівського районного сектору з питань пробації відповідно до якої виправлення ОСОБА_8 без обмеження чи позбавлення волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства.
Отже, висновок суду першої інстанції про можливість призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі зі звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, є не достатньо вмотивованим, а призначене обвинуваченому покарання є надмірно м'яким і таким, що не відповідає даним про його особу та обставинам, що обтяжують покарання.
На підставі вищезазначеного, колегія суддів приходить до переконання, що виправлення, перевиховання та попередження вчинення ОСОБА_8 нових кримінальних правопорушень можливе в умовах його ізоляції від суспільства, тому вважає, що вирок суду першої інстанції в частині призначення покарання необхідно скасувати та постановити в цій частині новий вирок, при цьому враховуючи, що ОСОБА_8 в минулому притягувася до кримінальної відповідальності, однак на шлях виправлення не став знову вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких у стані алкогольного сп'яніння, наслідки його вчинення у вигляді проникаючого поранення в черевну порожнину та спрямованість умислу на спричинення тілесних ушкоджень, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки в момент спричинення, обставини вчинення вказаного кримінального правопорушення, а саме, що після сварки з потерпілим ОСОБА_8 пішов додому, взяв ножа та повернувшись наніс ним удар в живіт ОСОБА_12 та висновок досудової доповіді Брусилівського районного сектору з питань пробації відповідно до якої виправлення ОСОБА_8 без обмеження чи позбавлення волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства, позитивно характеризується за місцем проживання, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, думку потерпілого ОСОБА_12 , який до нього жодних претензій не має та просив призначити обвинуваченому покарання, не пов'язане з позбавленням волі, є інвалідом 3 групи, а тому призначає йому покарання в межах санкції ч.1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 404, 407, 420 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора Попільнянського відділу Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_7 задовольнити.
Вирок Брусилівського районного суду Житомирської області від 19.05.2021 року, щодо ОСОБА_8 в частині призначеного покарання скасувати.
Ухвалити в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_8 призначити покарання за ч. 1 ст. 121 КК України у виді 5 років позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання обвинуваченому обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.
В решті вирок залишити без змін.
Касаційна скарга на судове рішення може бути подана безпосередньо до Касаційного Кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді: