Справа № 761/29290/21
Провадження № 1-кс/761/16905/2021
12 серпня 2021 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 120 211 001 000 031 22, у якому
гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, українець, громадянин України, з вищою освітою, офіційно не працевлаштований, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, має малолітню дитину на утриманні, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимий,
підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 309 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
На обґрунтування клопотання зазначено, що 11.08.2021 ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 309 КК України, відповідно до якої підозрюваний не пізніше ніж 10.08.2021 у невстановленому місці незаконно придбав у невстановленої особи особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, масою не менше 6,87 г., психотропну речовину - амфетамін, масою не менше 1,605 г., які почав незаконно зберігати за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 .
Слідчий вважала, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового слідства та суду, впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав, які у ньому зазначені.
Підозрюваний ОСОБА_4 заперечував свою причетність до вчинення інкримінованих йому дій, тому вважав підозру необґрунтованою, зазначені стороною обвинувачення ризики не доведеними, просив відмовити у задоволенні клопотання.
Захисник також наполягав на відмові у задоволенні клопотання, просив врахувати, що ОСОБА_4 має на утриманні малолітню дитину, місце мешкання, міцні соціальні зв'язки, тобто наміру переховуватись чи іншим чином перешкоджати розслідуванню не має.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, вивчивши надані суду матеріали, дійшов висновку про таке.
У силу ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити, чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри; чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, на які вказує слідчий; чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення наведених процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» обґрунтованість підозри передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами певною мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_4 ознак інкримінованого злочину.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком, у даному випадку, є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя приймає до уваги, що не виключено, що ОСОБА_4 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину, може вчинити дії щодо ухилення від органу досудового розслідування та суду.
Водночас відповідно до рішення ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» ризик переховування оцінюється також з урахуванням характеру людини, її моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.
Керуючись наведеним, слідчий суддя враховує дані про особу ОСОБА_4 , його соціальний статус, наявність у нього малолітньої дитини на утриманні, постійного місця мешкання, відсутність у нього судимостей..
Сукупність зазначених даних, відсутність у наданих стороною обвинувачення матеріалах підтвердження ймовірності вчинення з боку підозрюваного дій, спрямованих на умисне ухилення від органу досудового розслідування або реальних намірів вдатися до таких дій приводить до висновку про несуттєву ймовірність існування вказаного вище ризику.
Крім того, малоймовірним є ризик незаконного впливу підозрюваного на свідків у кримінальному провадженні.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором не доведена у повному обсязі наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.
Відповідно до ч.2 ст.181 КПК запобіжний захід у виді домашнього арешту може бути застосований лише у разі, якщо особа підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Інкримінований підозрюваному злочин за ч. 2 ст. 309 КК України передбачає застосування такого покарання, оскільки за вчинене вказаного злочину встановлене покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років.
У той же час, прокурором не доведено, що існує хоча б один ризик не процесуальної поведінки підозрюваного, передбачений ст. 177 КПК, та недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним слідчим у клопотанні.
Зазначене приводить до висновку, що наведені стороною обвинувачення фактори та обставини не є переконливими та достатніми для задоволення ініційованого клопотання.
Приймаючи до уваги обставини, передбачені ст.178 КПК України, а саме наявність у підозрюваного утриманця, його належну процесуальну поведінку, слідчий суддя приходить до переконання, що належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 може забезпечити покладення на нього у силу ч. 3, 5 ст. 194 КПК обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 відмовити.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки:
- прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду (в залежності від стадії кримінального провадження);
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання.
Строк дії цієї ухвали встановити по 10 жовтня 2021 року включно.
На ухвалу прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1