СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
(заочне)
ун. № 759/9519/21
пр. № 2/759/4579/21
27 вересня 2021 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Бабич Н.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Ковалевської Е.А.,
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому засіданні в приміщенні суду у м. Києві в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Дирекція з будівництва та управління національного проекту "Повітряний експрес" та інших інфраструктурних об'єктів Київського регіону" про стягнення середнього заробітку та компенсації втрати частини доходів за час затримки виплати заробітної плати,-
11.05.2021 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 до Державного підприємства "Дирекція з будівництва та управління національного проекту "Повітряний експрес" та інших інфраструктурних об'єктів Київського регіону" про стягнення середнього заробітку та компенсації втрати частини доходів за час затримки виплати заробітної плати.
Позовні вимоги мотивовані позивачем тим, що вона у період з 30.05.2016 року по 11.08.2017 року працювала на посаді бухгалтера в ДП «Дирекція з будівництва та управління національного проекту «повітряний експрес та інших інфраструктурних об'єктів Київського регіону» та була звільнена 14.08.2017 року на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України. Судовим наказом Святошинського районного суду м. Києва від 15.11.2017 року з відповідача стягнуто на її користь нараховану, але невиплачену суму заробітної плати при звільненні у розмірі 108 129,99 грн. В подальшому відповідач виконав зазначений судовий наказ лише 27.12.2018 р., з затримкою у 16 місяців. У зв'язку з чим позивач просила стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені за період з 15.08.2018 року по 27.12.2018 у розмірі 207 144,56 грн. та інфліційні втрати в розмірі 22 859, 50 грн.
Ухвалою суду від 13.05.2021 року відкрито провадження у справі за правилами позовного (загального) провадження та призначено підготовче провадження (а.с. 37).
Ухвалою суду від 21.07.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 56-57).
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав викладених в позові.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судових повісток як за фактичним місцем знаходженням так і за юридичною адресою, відзив на позов не надав.
Суд розглянув справу у відсутність відповідача в порядку заочного провадження.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
Судом встановлено, що позивач з 030.05.2016 року по 14.08.2017 року працювала в ДП «Дирекція з будівництва та управління національного проекту «повітряний експрес та інших інфраструктурних об'єктів Київського регіону» на посаді бухгалтера (а.с. 9-11).
Наказом ДП «Дирекція з будівництва та управління національного проекту «повітряний експрес та інших інфраструктурних об'єктів Київського регіону» №5-К від 11.08.2017 року ОСОБА_1 було звільнено з посади о бухгалтера за угодою сторін згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України (а.с. 11).
15.11.2017 року на підставі судового наказу Святошинськогоо районного суду м. Києва з відповідача на користь позивача стягнуто нараховану, але не виплачену заробітну плату в розмірі 108 126,99 грн. (а.с. 12).
Частиною 4 ст. 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, обставини, встановлені вказаним рішенням суду не підлягають доказуванню.
16.01.2019 р. державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з виконанням вказаного судового наказу та перерахування на користь ОСОБА_1 суми боргу 26.12.2018 р. (а.с. 14-15).
Таким чином встановлено, що заборгованість позивачу погашена 26.12.2018 р.
Згідно зі ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Стаття 117 КЗпП України визначає, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до пункту 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
При цьому, суд бере до уваги рішення Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012, згідно з яким для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.
У правовій позиції Верховного суду України у справі № 6-788цс16 від 14 грудня 2016 року, яка в силу ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів, зазначено, що невиконання рішення суду про стягнення на користь звільненого працівника недоплаченої заробітної плати є підставою для покладення на власника або уповноважений ним орган відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, за весь період невиплати цієї заробітної плати.
Згідно з пункту 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Як вбачається з розрахунку позивача нею взято період затримки виплати заробітної плати з 14.08.2017 р. по 27.12.2018 р.
Проте, як вбачається заборгованість було погашено 26.12.2018 року (а.с. 14).
Таким чином, позивачем розраховано невірний період затримки виплати заробітної плати.
Згідно надано позивачем розрахунку середньоденна заробітна плата становить 603,92 грн. Відповідач вказаного розрахунку не оспорював, а тому вказаний розрахунок береться судом до уваги, оскільки позивачем він здійснений правильно.
З часу звільнення 14.08.2017 року по 26.12.2018 року (день розрахунку) - період затримки складає 342 робочих днів, а тому, сума середнього заробітку за час затримки розрахунку становить 603,92 х 342 = 206 540,64 грн.
Згідно ст. 34 Закону України "Про оплату праці", ч.1 ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", п.2 "Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затверджений постановою КМУ від 21.02.2001р. №159 боржник зобов'язаний нарахувати і виплатити заявнику компенсацію втрати частини доходів за затримку виплати заробітної плати.
Позивачем надано розрахунок компенсації втрати частини доходів за час затримки виплати заробітної плати, який також відповідачем не оспорюється. Сукупний індекс інфляції розрахована за період з листопада 2016р. по грудень 2018р. і становить 1, 292. Всього інфляційне збільшення суми заборгованості із заробітної плати складає 22 859,50 грн.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно зі ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи, що судом встановлено порушення трудового законодавства та законних прав позивача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позову в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 206 540,64 грн. та стягнення інфляційних втрат в сумі 22 859, 50 грн., то відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір на підставі положень Закону України «Про судовий збір» підлягає стягненню з відповідача на користь держави в розмірі 2294,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 115-117 КЗпП України, ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 141, 258, 262, 264,265, 268, 280, 352 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства "Дирекція з будівництва та управління національного проекту "Повітряний експрес" та інших інфраструктурних об'єктів Київського регіону" про стягнення середнього заробітку та компенсації втрати частини доходів за час затримки виплати заробітної плати,- задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Дирекція з будівництва та управління національного проекту "Повітряний експрес" та інших інфраструктурних об'єктів Київського регіону» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні у розмірі 206 540 грн. 64 коп. та інфляційні втрати в розмірі 22 859 грн. 50 коп., а всього на загальну суму 229 400 грн. 14 коп. (двісті двадцять дев'ять тисяч чотириста гривень чотирнадцять копійок.)
Стягнути з Державного підприємства «Дирекція з будівництва та управління національного проекту "Повітряний експрес" та інших інфраструктурних об'єктів Київського регіону» на користь держави судовий збір у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири ) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Святошинський районний суд м. Києва.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Зазначити дані сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Державне підприємство «Дирекція з будівництва та управління національного проекту «повітряний експрес та інших інфраструктурних об'єктів Київського регіону, юридична адреса: 01015, м. Київ, вул. Цитадельна, 7-А, фактична місцезнаходження: 01032, м.Київ, вул. Симона Петлюри, 15, код ЄДРПОУ 02736403.
Суддя Н.Д. Бабич