печерський районний суд міста києва
Справа № 757/48848/21-к
21 вересня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , представника компанії «QAM7 DMCC» - адвоката ОСОБА_4 , слідчого у кримінальному провадженні - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Транссервіс 2008» (ЄДРПОУ 35818770) про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.09.2021 у кримінальному провадженні № 42020160000000609 від 01.07.2020,
13.09.2021 в провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Транссервіс 2008» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі 757/48253/21-к від 09.09.2021, в межах кримінального провадження № 42020160000000609 від 01.07.2020, а саме, враховуючи уточнення до клопотання, подані у судовому засіданні 21.09.2021, на ячмінь 3-го класу Врожаю 2021 року, вагою 66 000 тон, який належить АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (код 37243279) та зберігається у виробничих та невиробничих будівлях та спорудах матеріального складу - терміналі ТОВ «Транссервіс 2008», розташованого за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Молодіжне, вул. Залізнична, № 3, та у розмірі 33 829 тон та в трюмі т/х «Orange Harmony» у розмірі 32 171 тон.
Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, заявник вказує, що арешт було накладено безпідставно, необґрунтовано, також посилається на те, що майно, на яке накладено арешт, не містить ознак речових доказів у даному кримінальному провадженні.
У судовому засіданні представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 вимоги клопотання, з врахуванням уточнень, підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.
Представник компанії «QAM7 DMCC» - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні просив клопотання задовольнити в повному обсязі.
Слідчий ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував в повному обсязі, зазначивши, що на даний час немає підстав для скасування арешту майна. Також зазначив, що ячмінь - це об'єкт протиправного посягання і тому визнаний речовим доказом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення сторін, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування, а Офісом Генерального прокуратура процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42020160000000609 від 01.07.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3, 4, 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
09.09.2021 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва було задоволено клопотання прокурора другого відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законі Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42020160000000609 від 01.07.2020, а саме: на ячмінь 3-го класу Врожаю 2021 року, вагою 66 000 тон, який належить АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (код 37243279) та зберігається у виробничих та невиробничих будівлях та спорудах матеріального складу - терміналі ТОВ «Транссервіс 2008», розташованого за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Молодіжне, вул. Залізнична, № 3, та у розмірі 33 829 тон та в трюмі т/х «Orange Harmony» у розмірі 32 171 тон.
У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.
Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду міста Києва від 09.09.2021, при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що вищезазначене майно має доказове значення у кримінальному провадженні та, що на даному етапі досудового розслідування була необхідність у забезпеченні збереження вказаного майна як речового доказу, оскільки незастосування арешту могло призвести до його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Незважаючи на те, що досудове розслідування здійснюється протягом тривалого проміжку часу, стороною обвинувачення не надано доказів, які б свідчили про будь-які логічні та об'єктивні підстави для накладення арешту на вказане майно, яке перебуває у власності заявника. Підозра посадовим особам ТОВ «Транссервіс 2008» не пред'явлена, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Стороною обвинувачення не надано суду допустимих, в розумінні ст. 86 КПК України, доказів що вказують про прямий, або опосередкований зв'язок заявника та інших осіб, які вчинили кримінальне правопорушення з обставинами, які є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а також відсутні підстави відповідальності заявника за незаконні дії третіх осіб.
Версія органу досудового розслідування, що майно, на яке накладено арешт, відповідає ознакам, визначеним ст. 98 КПК України, тобто відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні № 42020160000000609 від 01.07.2020, належним чином не досліджена та не підтверджена допустимими в розумінні ст. 86 КПК України доказами, а спростована наданими доказами в обґрунтування скасування арешту майна.
Саме по собі винесення слідчим постанови про визнання речовим доказом не спростовує цих обставин і не може слугувати підставою для подальшого позбавлення власника майна вільно користуватися ним.
Враховуючи вказане, підстав вважати, що існує правова підстава для арешту майна заявника взагалі спростовується, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як представник органу досудового розслідування в судове засідання не з'явився та не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належним йому майном, у зв'язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 98, 167, 170,171, 172, 173, 174, 379 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва у справі 757/48253/21-к від 09.09.2021 на ячмінь 3-го класу Врожаю 2021 року, вагою 66 000 тон, який належить АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (код 37243279) та зберігається у виробничих та невиробничих будівлях та спорудах матеріального складу - терміналі ТОВ «Транссервіс 2008», розташованого за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Молодіжне, вул. Залізнична, № 3, та у розмірі 33 829 тон та в трюмі т/х «Orange Harmony» у розмірі 32 171 тон.
Скасувати заборону відчуження, розпорядження та користування вищевказаним майном.
Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню.
Слідчий суддя ОСОБА_1