27.09.2021 Справа № 756/12190/21
пр. №2-з/756/373/21
ун. №756/12190/21
27 вересня 2021 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду міста Києва Шевчук А.В, розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову,
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку цивільного судочинства із позовом до АТ «Універсал Банк», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити дії, а саме реструктуризацію кредитного договору на вимогу позичальника.
При цьому, у вересні 2021 року позивач подав до суду заяву про забезпечення позову.
У своїй заяві позивач вказує, що Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» втрачає чинність 23.09.2021 року.
Таким чином, у відповідача фактично з 24.09.2021 року виникає право на підставі вище викладеного здійснити в позасудовому порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 .
За твердженням позивача невжиття заходу забезпечення позову у вигляді заборони АТ «Універсал Банк» вчиняти дії з приводу звернення стягнення на предмет іпотеки може істотно ускладнити чи унеможливити реструктуризацію зобов'язань позичальника по кредитному договору.
У зв'язку із цим, позивач просить суд накласти арешт та встановити заборону вчиняти будь-які дії, направлені на відчуження майна згідно договору іпотеки від 20.09.2007 зареєстрованого в реєстрі за №6146 (Договору про внесення змін та доповнень № 1 від 07.07.2010 до Договору іпотеки 20.09.2007 року, Договору про внесення змін та доповнень №2 від 02.08.2011 року до Договору іпотеки 20.09.2007, Договору про внесення змін та доповнень №3 від 13.07.2011 до Договору іпотеки 20.09.2007 року.
Згідно з ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
З огляду на зазначене, в судове засідання для вирішення питання вжиття заходів забезпечення сторони не викликались.
Дослідивши матеріали, суддя вважає, що заява ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позовної заяви не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, про захист яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову є обмеженням суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав і законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до ускладнення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинне мати очевидний та об'єктивний характер.
Ініціюючи забезпечення позову заявник у заяві не обґрунтував в чому полягають об'єктивні ризики невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду у справі про зобов'язання вчинити дії з огляду на те, що квартира АДРЕСА_1 не є предметом даного позову і була передана в іпотеку за згодою іпотекодавців ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а отже, іпотекодавці усвідомлювали ризики та можливість реалізації предмета іпотеки, в тому числі в позасудовому порядку на підставі застереження договору іпотеки.
Таким чином, накладення арешту та заборона вчиняти будь-які дії направлені на відчуження іпотечної квартири АДРЕСА_1 порушує права стягувача та позбавляє його можливості отримати узгоджену гарантію забезпечення належного виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором та розраховувати на можливість погашення заборгованості за рахунок предмета іпотеки.
Жодних доказів на підтвердження існування очевидного та об'єктивного характеру загрози порушення прав позивача суду не надано, а сам зміст заяви зводиться до відображення припущень заявника.
З огляду на зазначене, суд не знаходить підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 149, 151, 153 ЦПК України, суддя, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя А.В. Шевчук