27.09.2021 Справа № 756/14342/21
№756/14342/21
№2-з/756/365/21
27 вересня 2021 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Шевчук А.В. розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про встановлення порядку користування квартирою,
У вересні 2021 року ОСОБА_3 , якій належить 1/5 частина трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , звернулася із даним позовом до ОСОБА_4 , якому належить 3/5 частин квартири та ОСОБА_5 , якому належить 1/5 решти частини вказаного помешкання. При цьому, просила встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 та виділити їй окрему кімнату площею 7,6 кв.м., а у користування ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кімнати площею 17 кв.м. та 12,3 кв.м. Місця загального користування: кухня, ванна кімната, вбиральня, коридор залишити в спільному користуванні.
Разом з позовною заявою представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову.
У своїй заяві представник позивача вказує, що ОСОБА_4 робить ремонт у кімнаті 7,6 кв.м. та може фіктивно відчужити частину своєї частки квартири з метою перешкоджання позивачу у користуванні помешканням.
Таким чином, з метою уникнення додаткових судових спорів з розширенням кола учасників процесу і можливістю виконання рішення суду при задоволенні позовних вимог, позивач просить суд вжити заходи забезпечення, а саме: заборонити вчиняти будь-які дії щодо відчуження квартири АДРЕСА_1 .
Згідно з ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
З огляду на зазначене, в судове засідання для вирішення питання вжиття заходів забезпечення сторони не викликались.
Дослідивши матеріали, суддя вважає, що заява представника позивача про вжиття заходів забезпечення позовної заяви не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, про захист яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову є обмеженням суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав і законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до ускладнення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинне мати очевидний та об'єктивний характер.
Ініціюючи забезпечення позову заявник у заяві не обґрунтував у чому полягають об'єктивні ризики невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду у справі про встановлення порядку користування квартирою з огляду на те, що позивач є і залишається власником частки квартири.
При цьому, ініційована заборона вчиняти будь-які дії щодо усієї квартири АДРЕСА_1 порушує права інших співвласників щодо належних їм неоспорюваних часток помешкання.
Жодних доказів на підтвердження існування очевидного та об'єктивного характеру загрози порушення прав позивача суду не надано, а сам зміст заяви зводиться до відображення припущень та необґрунтованих побоювань заявника.
З огляду на зазначене, суд не знаходить підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення.
Керуючись, ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд, -
постановив:
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про встановлення порядку користування квартирою, - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя А. В. Шевчук