"01" червня 2010 р. Справа № 06/100-38
Господарський суд Волинської області у складі головуючої судді Дем'як В.М., розглянувши справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Волинської філії, м. Луцьк
до Управління державного казначейства у Локачинському районі Волинської області, смт. Локачі
про стягнення 1 040 грн. 68 коп.
за участю представників сторін:
від позивача: Куц О.М. (дов. від 18.07.2008р.)
від відповідача: Гережун Н.Д. (дов. № 14-09/199-3323 від 01.06.2010р.)
Суть спору: позивач - Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Волинської філії звернувся з позовом до відповідача - Управління державного казначейства у Локачинському районі Волинської області про стягнення 1 040 грн. 68 коп., з них: 949 грн. 07 коп. основного боргу; 30 грн. 26 коп. пені; 49 грн. 50 коп. інфляційних нарахувань; 11 грн. 85 коп. - 3% річних.
Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог від 01.06.2010р., позивач просить стягнути з відповідача 838 грн. 12 коп., з них: 776 грн. 77 коп. основного боргу; 49 грн. 50 коп. інфляційних нарахувань; 11 грн. 85 коп. - 3% річних.
Вказана заява, відповідаючи вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не суперечить законодавству України, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, є прийнятою судом.
Згідно пункту 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/2351 від 20.10.2006 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року" та пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/482 від 13.08.2008р., в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи із якої вирішується спір. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.
В підтвердження своїх вимог посилається на договір про надання телекомунікаційних послуг № 21 від 15.02.2010р.; договір про надання послуг електрозв'язку № 70 від 05.04.2007р.; рахунок № 8 за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009р., за січень, лютий, березень 2010р.; оборотну відомість від 28.08.2009р., від 09.10.2009р.; платіжні доручення № 294 від 21.09.2009р., № 268 від 21.08.2009р., № 265 від 21.08.2009р., № 123 від 17.05.2010р., № 86 від 13.04.2010р., № 368, 369 від 27.11.2009р., № 84 від 31.03.2010р., № 311 від 30.09.2009р.; банківську виписку від 31.05.2010р., від 19.05.2010р.; платіжне доручення № 110 від 30.04.2010р., № 127 від 17.05.2010р.
Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в поясненні № 04-11/1094 від 27.05.2010р. та його представник в судовому засіданні позовні вимоги визнав. Причиною невиконання зобов'язань вказав недостатністю кошторисних призначень на 2009 рік, відповідно до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2009 рік».
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
встановив:
5 квітня 25007 року між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Волинської філії та Управлінням державного казначейства у Локачинському районі Волинської області було укладено договір про надання послуг електрозв'язку № 70. 15.02.2010 вказаний договір було переукладено між тими ж сторонами, у формі договору про надання телекомунікаційних послуг, та підписано його нову редакцію під номером 21.
Відповідно до умов вказаних договорів, позивач зобов'язався надавати відповідачу загальнодоступні (універсальні) та інші телекомунікаційні послуги, додаткові послуги, згідно переліку та в обсягах, замовлених абонентом, а останній - своєчасно та в повному обсязі їх оплачувати.
Зокрема, відповідно до р. 4 договору № 21 від 15.02.2010р. та ст. 33 Закону України «Про телекомунікації», відповідач зобов'язався сплачувати вартість отриманих послуг за спільно погодженою авансовою схемою - до 20 числа поточного місяця, але не пізніше 20 числа, наступного за розрахунковим періодом.
На виконання умов договорів № 70 від 05.04.2007р., № 21 від 15.02.2010р. позивач, за період серпень 2009р. - березень 2010р., надав відповідачу послуг на загальну суму 1 249 грн. 07 коп., що стверджується рахунками № 8 за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009р., за січень, лютий, березень 2010р.
Разом з тим, відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті наданих послух здійснив частково - на суму 472 грн. 30 коп. Даний факт підтверджується платіжними дорученнями № 294 від 21.09.2009р., № 268 від 21.08.2009р., № 265 від 21.08.2009р., № 123 від 17.05.2010р., № 86 від 13.04.2010р., № 368, 369 від 27.11.2009р., № 84 від 31.03.2010р., № 311 від 30.09.2009р.; банківською випискою від 31.05.2010р., від 19.05.2010р.
Отже, на день розгляду справи заборгованість позивача перед позивачем, за надані послуги електрозв'язку, становить 776 грн. 77 коп.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов'язки на підставі договору про надання телекомунікаційних послуг № 21 від 15.02.2010р.; договору про надання послуг електрозв'язку № 70 від 05.04.2007р.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Виходячи з викладеного, сума основного боргу підставна та підлягає до стягнення судом в повному обсязі.
Разом з тим, ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин, нараховані позивачем 11 грн. 85 коп. - 3% річних та 49 грн. 50 коп. інфляційних втрат підставні та підлягають до задоволення.
Оскільки спір до розгляду судом доведено з вини відповідача, то державне мито в сумі 102 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу слід покласти на нього.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 546, 548, 625, ч.1 ст.903 ЦК України, ЗУ “Про телекомунікації”, ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, - господарський суд
вирішив:
1. Позов задовольнити в сумі 838 грн. 12 коп.
2. Стягнути з Управління державного казначейства у Локачинському районі Волинської області (смт. Локачі, вул. Незалежності, 1, р/р 35219001006270 ГУДКУ у Волинській області, МФО 803014, код ЄДРПОУ 21740385) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Волинської філії (м. Луцьк, вул. Кривий Вал, 28, р/р 260011985 в Волинській обласній дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Луцьк, МФО 303569, код ЄДРПОУ 23251963) 776 грн. 77 коп. основного боргу; 49 грн. 50 коп. інфляційних нарахувань; 11 грн. 85 коп. - 3% річних та 102 грн. витрат по оплаті державного мита, 236 грн. витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя