Провадження № 1-кс/359/1375/2021
Справа № 359/8781/21
Іменем України
17 вересня 2021 року м. Бориспіль
Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю адвоката ОСОБА_3
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12018110100001846, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.08.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
13.09.2021 року до суду надійшло зазначене клопотання про скасування арешту з майна, згідно якого заявника вказує, що слідчим відділом Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування, у кримінальному провадженні №12018110100001846, внесеного 25.08.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
У порядку вимог ст. 170 КПК України, у кримінальному провадженні № 12018110100001846 від 25.08.2018 року, з метою запобігання можливості приховування майна, його пошкодження, псування, знищення, відчуження, слідчим суддею Бориспільського міськрайонного суду Київської області ухвалою від 10 вересня 2018 року, у справі № 359/6951/18, було накладено арешт на майно, у тому числі, на автомобіль марки «HYUNDAI Н200», реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований на праві власності за гр. ОСОБА_4
27.02.2020 року старшим слідчим слідчого відділу Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_5 , прийнято рішення про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12018110100001846 від 25.08.2018 року, в порядку ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування. Тому заявник просить скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, оскільки для подальшого застосування заходу кримінального - правового характеру, а саме арешту майна відпала потреба.
В судовому засіданні заявник подане клопотання підтримав та просив його задовольнити.
В судове засідання слідчий не з'явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся у встановленому законом порядку.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів у відповідності до ч.4 ст.107 КПК України не здійснювалось у зв'язку із неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Заслухавши думку заявника, ознайомившись із поданим клопотанням, вважаю за необхідне його задовольнити.
Згідно матеріалів клопотання вбачається, що під час досудового розслідування в кримінальному провадженні за №12018110100001846 від 25.08.2018 року ухвалою слідчого судді від 04.09.2018 року надано дозвіл старшому слідчому Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 , а також уповноваженим ним особам, на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та автомобіля марки «Hyundai H200», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на якому пересувається ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою відшукання та вилучення речових доказів, які мають важливе значення для досудового слідства, а саме: лафету моторного човна «LUND 1675 Impact Sport», двох моторів та тенту до катеру.
Ухвалою слідчого судді від 10.09.2018 року накладено арешт на наступне майно: автомобіль марки «Hyundai H 200», реєстраційний номер НОМЕР_1 , сумка зеленого кольору з надписом «Carp Pro», автомобільний номерний знак « НОМЕР_2 », автомобільний номерний знак « НОМЕР_3 », металеві таблички з надписом «ТОВ «Авто Стен» причіп ПГМФ 990 HL», табличка з надписом « НОМЕР_4 », рятувальні жилети у кількості 6 штук, надувний матрац синього кольору, пакет документів на судно під назвою « НОМЕР_5 », каністра з-під палива помаранчевого кольору марки «Oregon» (серійний номер 3H1/Y1/0/130/97/CAN/SER/2-142), компас із судна жовтого кольору, спортивні окуляри марки «Flagman Palaroid » з чохлом синього кольору, футляр чорного кольору марки «Contour HD», в середині якого знаходиться відеокамера «Contour моделі 1300», розкладний ніж марки «Steel Power Star», мобільний телефон марки Nokia IMEI НОМЕР_6 , чорний ящик марки «Versus», в середині якого знаходяться рибацькі снасті; чорний ящик марки «Versus VS-3043 WD», в середині якого знаходяться рибацькі снасті, трапчяні рукавички зеленого кольору, ножиці по металу червоного кольору; зелена сумка марки «Golden Catch», в середині якої знаходиться набір для пікніка (кастрюлі, ложки, вилки, тарілки), розукомплектований човен марки «Zander» білого кольору шляхом заборони на відчуження, користування та розпорядження зазначеним майном.
Правовою підставою для арешту майна стало те, що вказаний транспортний засіб є речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Постановою слідчого СВ Бориспільського РУП ГУ НП України в Київській області від 27.02.2020 року закрито кримінальне провадження №№12018110100001846 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.08.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
Спірні процесуальні правовідносини регулюються главою 17 «Арешт майна» КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Норми ст.ст. 7, 16 КПК України встановлюють, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
За загальними правилами, встановленими ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор, не доведе, зокрема, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться у клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 170 КПК України, підставою для постановлення ухвали про арешт майна є наявність підстав чи розумних підозр вважати, що майно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правого характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Звертаючись з клопотанням заявник зазначає, що він є власником автомобіля марки HYUNDAI Н200 реєстраційний номер НОМЕР_1 , № шасі НОМЕР_7 .
Законний володілець ОСОБА_4 не є обвинуваченою чи особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого та інше.
У частинах 6, 9, 10, 11 ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України і в частинах 1 та 5 ст. 96-2 КК України законодавець використовує терміни «власник» і «законний володілець» як альтернативні, тому згідно з цими положеннями не вимагається доведення факту обізнаності про злочинне використання майна двох осіб: власника і законного володільця. Також законом не визначено переваги власника перед законним володільцем чи навпаки у питанні застосування спеціальної конфіскації.
Закон, у тому числі ч. 10 ст. 100 КПК України, захищає право добросовісного власника або володільця майна від несприятливих наслідків використання його майна третіми особами зі злочинною метою. Такий підхід законодавця відповідає вимогам ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає, серед іншого, що знаходження балансу між суспільним інтересом у попередженні злочинів та захистом прав зацікавлених осіб у таких обставинах означає, що покладання такого тягаря на власника відповідного майна може бути виправданим, лише якщо його інтерес у поверненні йому майна переважується ризиком, що таке повернення полегшить вчинення злочинів і зашкодить боротьбі з організованою злочинністю.
Однак перед тим, як визначити справедливий баланс між інтересом особи, котрій належить майно, та інтересом суспільства у боротьбі зі злочинністю, суд, вирішуючи питання про спеціальну конфіскацію, має установити, чиї майнові інтереси постраждають у випадку конфіскації такого майна.
Для визначення того, інтереси якої особи ? власника чи законного володільця ? зачіпає можлива спеціальна конфіскація майна, суду слід виходити із сукупності обставин, установлених судом. Якщо ця сукупність свідчить про те, що особа, хоча й зазначена у певних документах як власник майна, не має дійсного права на таке майно та інтересу в його поверненні, вимога довести факт обізнаності такої особи про злочинне використання майна, з яким вона втратила зв'язок, не відповідає меті захисту права на мирне володіння майном, втіленій, зокрема, в ч. 10 ст. 100 КПК України, але водночас створює нездоланні перешкоди для державних органів у досягненні цілей боротьби зі злочинністю.
Слідчий суддя приймає до уваги пояснення заявника про те, що станом на сьогодні відпала потреба в подальшому застосуванні таких заходів у кримінальному провадженні, як арешт даного транспортного засобу.
При цьому, слідчий суддя враховує, що всі сліди на арештованому автомобілі зафіксовано ще під час досудового розслідування.
А отже, за переконанням суду, ризику втрати доказової бази у даному випадку немає. Про існування вказаного ризику на теперішній час сторона обвинувачення (за клопотання якої був накладений арешт) і не заявляє.
З огляду на вказане, на думку слідчого судді, підстави, які слугували винесенню ухвали про арешт вище вказаного автомобіля відпали (ч.1 ст.174 КПК України), а тому арешт необхідно скасувати.
З цього приводу, у судді відсутні підстави для відмови у задоволенні зазначеного клопотання.
Керуючись ст.ст. 2, 100, 131, 132, 174 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Скасувати арешт у кримінальному провадженні№12018110100001846, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.08.2018 року, на вилучений в ході обшуку 06.09.2018 року, на підставі ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду від 04.09.2018 року (провадження 1-кс/359/2011/2018, справа №359/6951/18), автомобіль марки HYUNDAI Н200 реєстраційний номер НОМЕР_1 , № шасі НОМЕР_7
Зобов”язати посадових осіб Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області повернути автомобіль марки HYUNDAI Н200 реєстраційний номер НОМЕР_1 , № шасі НОМЕР_7 власнику ОСОБА_4 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Оголошення повного тексту ухвали суду здійснено 22.09.2021 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1