Справа №295/10925/21
Категорія 65
2/295/2715/21
23.09.2021 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді - Перекупка І.Г.
при секретарі судового засідання - Капустинській Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом поданим представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
Представник позивача звернулася в суд з позовом, в якому просить визнати ОСОБА_3 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог вказано, що ОСОБА_1 належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та копією Договору купівлі-продажу квартири від 21.09.2017. Також в даній квартирі зареєстрована відповідач ОСОБА_3 , про те з 2012 року не проживає в житловому приміщенні понад 10 років, так як виїхала за кордон. Оскільки відповідач не проживає тривалий час, не оплачуює комунальні послуги, не несе інших витрат по утриманню квартири, а також те що у позивача виникла необхідність у покращені житлових умов та продажу квартири, тому змушена звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира суду від 01.09.2021 року відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Від представника позивача надійшла до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає повністю.
Процесуальне право учасників справи про розгляд справи за їх відсутності унормовано в ч. 3 ст. 211 ЦПК України, водночас, якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Як роз'яснив Пленум Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
У зв'язку з неявкою всіх учасників справи в судове засідання, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та копією Договору купівлі-продажу квартири від 21.09.2017. (а.с. 9-11)
Згідно копії акту, затвердженого директором Приватного спеціалізованого підприємства «ВЕРТИКАЛЬ», який складено 15.06.2021, у присутності свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , зазначено, що ОСОБА_3 з 2017 року не проживає за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.13)
Актом затвердженим директором Приватного спеціалізованого підприємства «ВЕРТИКАЛЬ», який складено 12.08.2021, у присутності свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , зазначено, що ОСОБА_3 з 2012 року не проживає за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.13)
Згідно відомостей відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Житомирській області від 26.08.2021, які надійшли до суду 31.08.2021 року вбачається, що відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 31.10.2003 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 19)
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами статей 16, 386, 391 ЦК України.
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому, відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
У сенсі ст. 391 ЦК України, власник майна може вимагати усунення будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає можливість дійти висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
Ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першим протоколом та протоколами N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", закріплений принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Таким чином, закон гарантує захист права власності шляхом застосування певних способів захисту, передбачених ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України.
Відповідно до ст.ст. 71, 72 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Визнання особи такою, що втратила право користуватися жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
Частиною 2 статті 405 ЦК України визначено, що член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Судом на підставі досліджених доказів встановлено, що відповідач, будучи зареєстрованим в квартирі, фактично в ній не проживає, не несе будь-яких обов'язків, що передбачені ст. 156 ЖК України, не утримує житло та не сплачує комунальні послуги. Перешкоди в користуванні житлом відповідачем не чинились. Встановлених законом випадків збереження за ним права користування квартирою в судовому засіданні не встановлено.
Наведене вище є підставою для визнання відповідача відповідно до вимог ст.ст. 391, 405 ЦК України таким, що втратив право користування спірним житлом у зв'язку з його відсутністю без поважних причин понад один рік.
Відповідно до ст.150 Житлового кодексу України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.
У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно ч. 5 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При подачі позову до суду, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 908,00 грн. згідно квитанції про сплату №54485 від 19.08.2021.
При вирішення питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд керується ч. 2 ст. 141 ЦПК України та ч. 1 ст. 142 ЦПК України та покладає на відповідача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, та у зв'язку з визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст.5, 12, 13, 81, 141, 206, 211, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву, задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з державного бюджету судовий збір в розмірі 454,00 грн., сплачений відповідно до квитанції про сплату №54485 від 19.08.2021.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на відшкодування витрат по сплаті судового збору в розмірі 454,00 грн.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений 27.09.2021.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Відповідач: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).
Суддя І.Г. Перекупка