Справа № 163/2123/21
Провадження № 1-кп/163/241/21
24 вересня 2021 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
розглянувши в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 120210355600002388 про обвинувачення
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харків, що проживає на АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, вищої освіти, неодруженого, пенсіонера, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,
ОСОБА_2 04 серпня 2021 року в місті Києві умисно замовив у невстановленої досудовим розслідуванням особи виготовлення підробленого міжнародного свідоцтва про вакцинацію/профілактику. Як пособник у виготовленні такого підробленого документа ОСОБА_2 надав цій невстановленій особі свої паспортні дані, тим самим пообіцявши придбати підроблене свідоцтво. 05 серпня 2021 року біля пункту пропуску "Рава-Руська" Львівської області ОСОБА_2 отримав від невстановленої особи підроблене міжнародне свідоцтво про вакцинацію/профілактику на своє ім'я, за яке заплатив 50 євро.
Близько 03:05 години 16 серпня 2021 року під час проходження прикордонного контролю в пункті пропуску для міжнародного автомобільного сполучення "Ягодин" Волинської митниці Держмитслужби, що в селі Старовойтове Ковельського району Волинської області, ОСОБА_2 умисно, з метою звільнення від обов'язку перебування на самоізоляції в запобіганні поширення COVID-19 та зменшення кількості хворих з тяжким перебігом COVID-19, в порушення вимог ч.7 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" як підставу звільнення від обов'язку перебування на самоізоляції на території України надав працівникам Державної прикордонної служби України завідомо підроблений документ - міжнародне свідоцтво про вакцинацію/профілактику на власне ім'я, посвідчене установою, яка відсутня в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Обвинувальний акт щодо ОСОБА_2 надійшов до Любомльського районного суду Волинської області в порядку ст. 302 КПК України.
Прокурор відповідно до ст. 302 КПК України в обвинувальному акті заявив клопотання про розгляд кримінального проступку у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Ухвалою суду від 22 вересня 2021 року постановлено розглянути обвинувальний акт у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Відповідно до частин 2, 3 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження. Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.
За результатами вивчення матеріалів кримінального провадження суд дійшов висновку, що є підстави для розгляду обвинувального акта у визначеному ст.ст.381-382 КПК України без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, а також без фіксування за допомогою технічних засобів у відповідності до ч.4 ст.107 КПК.
Зі змісту заяви ОСОБА_2 , яка була складена в присутності захисника адвоката ОСОБА_3 , вбачається, що обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України; погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; згідно з ч.2 ст.302 КПК України ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження; надав свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
З урахуванням викладеного та матеріалів кримінального провадження суд вважає винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, повністю доведеною.
Обираючи міру покарання обвинуваченому, суд враховує характер і тяжкість вчинених ним проступків; особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності; обставини, що пом'якшують покарання, до яких суд відносить щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю проступку, наявність на утриманні малолітньої дитини.
Обтяжуючі обставин обвинуваченому не інкримінувались і судом не встановлені.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що покарання обвинуваченому слід призначити в межах законів, за яким він притягується до кримінальної відповідальності, у вигляді штрафу із застосуванням принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим. За відсутності обтяжуючих обставин та з огляду на особу обвинуваченого суд не вбачає підстав для призначення більш суворого покарання у вигляді арешту чи обмеження волі.
Долю речового доказу належить вирішити згідно зі ст.100 КПК України.
Судові витрати у справі відсутні.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосований, клопотання про застосування такого заходу не заявлене, а підстави для ухвалення такого рішення з ініціативи суду не встановлені.
Керуючись ст.ст.373, 374, 382 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, і за цими законами призначити йому покарання:
за ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 КК України - у вигляді штрафу в розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250 (чотири тисячі двісті п'ятдесят) гривень;
за ч.4 ст.358 КК України - у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_2 призначити у вигляді штрафу в розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250 (чотири тисячі двісті п'ятдесят) гривень.
Речовий доказ - міжнародне свідоцтво про вакцинацію-профілактику на ім'я ОСОБА_2 , яке зберігається в матеріалах кримінального провадження № 12021035560000238, - залишити у матеріалах цього провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня отримання його копії через Любомльський районний суд.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Головуючий : суддя ОСОБА_1