21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
10 червня 2010 р. Справа 5/58-10
за позовом: Закритого акціонерного товариства компанії "Райз", м. Київ (03680, м. Київ, вул. Заболотного, 152)
до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродім Бонанца" (24714, с. Дмитрашківка, Піщанський р-н, Вінницька обл. )
про стягнення 93 861,94 грн.
Головуючий суддя
Cекретар судового засідання
Представники
позивача : не з'явився
відповідача : Радіщев В.О., за дорученням
До господарського суду Вінницької області подано позовну заяву ЗАТ "Райз" , м. Київ до ТОВ "Агродім Бонанца", с. Дмитрашівка, Піщанського району , Вінницької області про стягнення 93 861,91 грн., з яких 30396,78 грн. боргу, 11 192,68 грн. відсотків за користування коштами, 3 637,63 грн. пені та 48 634,85 грн. збитків.
Представник позивача в засідання суду без поважних причин повторно не з'явився. По час та день розгляду його було повідомлено завчасно та належним чином - ухвалою суду від 01.06.2010 р. , що стверджується реєстром відправки поштової кореспонденції господарського суду . За таких обставин суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для реалізації позивачем права судового захисту своїх прав і інтересів , але він відмовився і не скористався цим правом. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до положень ст. 75 ГПК України .
В позовній заяві позивач посилається на такі обставини:
28 січня 2008 року, між ЗАТ компанія „Райз" та ТОВ «Агродім Бонанца» був укладений договір поставки на умовах товарного кредиту № 035/6-4 та додатки № 1 та 1а до нього.
Відповідно до умов п. 1.1 Договору, Позивач зобов'язався передати у власність відповідача продукцію виробничо-технічного призначення , а Відповідач прийняти та оплатити вартість отриманого товару, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору.
Позивач свої зобов'язання виконав у наступній кількості та асортименті, а саме поставив товару на загальну суму 563 845,01 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями до них.
Вартість поставленого товару та нарахованих відсотків за користування товарним кредитом була сплачена відповідачем в повному обсязі, однак зі затримкою.
Так, відповідно до умов п. 2.5. Договору Відповідач повинен був провести оплату поставленого товару, що поставлений на умовах відстроченого кінцевого розрахунку та товарного кредиту під процент в строк до 01 листопада 2008 року шляхом сплати грошових коштів в розмірі 566 405,96 грн., що зробив лише 21.11.2008 року.
Згідно п. 2.1. та додатку № 1 сторони встановили ціну договору в гривнях та визначили її еквівалент в USD.
Пунктом 2.2. Договору передбачено, що сума у гривні, що підлягає до сплати Відповідачем на виконання ним зобов'язання по договору, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни договору (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, вказаного в додатках до договору, на офіційний курс гривні до іноземної валюти, який буде встановлений НБУ на день фактичної оплати Відповідачем ціни договору (її неоплаченої частини).
Згідно п. 2.3. договору відповідач зобов'язаний був провести оплату вартості товару та нарахованих відсотків за користування товарним кредитом, шляхом перерахування коштів в розмірі гривневої суми ціни договору, вирахуваної відповідно до положень п. 2.2. договору.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 533 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Згідно до п. 2.12. договору у випадку недостатності коштів, отриманих від покупця на виконання в повному обсязі його зобов'язання по цьому договору, постачальник має право провести зарахування коштів в наступному порядку: в першу чергу кошти зараховуються в рахунок погашення заборгованості по сплаті процентів за користування товарним кредитом, в другу чергу - в рахунок сплати відсотків за неправомірне користування коштами (п. 7.5.) та штрафу, а сума, що залишається, зараховується в рахунок оплати вартості товару. В решті випадків, кошти зараховуються наступним чином: в першу чергу - в рахунок оплати нарахованих процентів за користування товарним кредитом, строк оплати яких настав, та прострочених з оплатою, в другу чергу - в рахунок оплати вартості (ціни) товару, в третю чергу - в рахунок сплати відсотків за неправомірне користування коштами, в четверту чергу - в рахунок оплати штрафних санкцій.
При отриманні товару 08.09.2008 року курс валюти еквіваленту договору USD становив 505,0000 грн. за 100 USD згідно курсу НБУ.
В зв'язку із затримкою в оплаті вартості поставленого товару та збільшення курсу USD бухгалтерією позивача відповідно до умов п. 2.2. договору було вирахувано додатковий розмір гривневої суми ціни товару, що підлягає до сплати в розмірі 30 396,78 грн.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 526,530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк. Згідно із ст. 525, 526, 629 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до умов п. 7.3 Договору Відповідач за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті ціни товару та сплаті процентів за користування товарним кредитом, сплачує за кожен день прострочення пеню в розмірі більше подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.
Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Облікова ставка Національного банку України з 1.05.2008 року становить 12%. Пеня розраховується за період з 22.11.08 року по 22.05.09 року і становить: 30 396,78 грн. х (2 х 12%) / 365 х 182 = 3 637,63 грн.
Відповідно до умов п. 7.4 Договору Відповідач у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості Товару, сплачує на користь постачальника відсотки за неправомірне користування коштами в розмірі 28 (двадцять вісім) процентів річних з простроченої суми.
З 22 листопада 2008 року по 15 березня 2010 року прострочення оплати становить 480 дні.
Відсотки за неправомірне користування коштами становлять: 30 396,78 грн. х 28% / 365 х 480 = 11 192,68 грн.
Відповідно до п. 9 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 №02-5/293, «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань» - відсотки за користування чужими коштами є платою саме за користування чужими коштами, а не санкцією за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання. Стягнення цих відсотків передбачено, зокрема, п. 67 Положення про поставки продукції та п. 57 Положення про поставки товарів.
У відповідача відповідно до п. 1.1 Договору поставки існують грошові зобов'язання, а саме зобов'язання сплатити вартість товару. Строки оплати вже минули, фактично Відповідач неправомірно користується чужими грошовими коштами, коштами, які Відповідач мав сплатити Позивачу в встановлені строки.
Крім того, відповідно до ч.3 ст. 692 ЦКУ - у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Відповідно п.5 ст. 694 ЦКУ - якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Згідно ч.2 ст. 536 ЦКУ - розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч.5 ст.225 ГК сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами.
Згідно п. 74 Положення про поставки продукції та п. 65 Положення про поставки товарів сторони мають право передбачити в договорі можливість відшкодування збитків у твердій сумі, яка підлягає стягненню у випадку невиконання або неналежного виконання.
Крім того, у п.1.2 роз'яснення від №02-5/218 від 30.03.95 Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за договором поставки" із змінами і доповненнями, внесеними роз'ясненнями Вищого арбітражного суду України від 18 листопада 1997 року N 02-5/445, від 12 травня 1999 року N 02-5/223, роз'ясненням президії Вищого господарського суду України від 31 травня 2002 року N 04-5/609, рекомендацією президії Вищого господарського суду України від 18 листопада 2003 року N 04-5/1429 , зазначена умова договору означає, що у кожному випадку порушення зобов'язання кредитор не повинен доводити дійсний розмір своїх збитків, однак у разі застосування залікової неустойки ці збитки підлягають стягненню в частині, не покритій неустойкою (штрафом, пенею).
Згідно ст. 224, 225, ч.2 ст. 232 ГК України, ч. 1 ст. 623 ЦК України «боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки».
Так, відповідно до умов п. 7.4. Договору Відповідач відшкодовує збитки, завдані Позивачу невиконанням або неналежним виконанням грошових зобов'язань по Договору в твердій сумі в залежності від строків (тривалості) порушення зобов'язання Відповідачем в розмірі: 10 (десять) процентів неоплаченої вартості (ціни) Товару за перший (повний чи неповний) місяць із наступним збільшенням цієї суми на 10 (десять) відсотків за кожний повний чи неповний місяць прострочення. Збитки відшкодовуються в повній сумі понад неустойку (штраф).
Оскільки Відповідач порушив строки виконання грошових зобов'язань (станом на березень місять - шістнадцять неповних місяців від встановленого договором строку оплати останнього платежу), то збитки становлять 160 (сто шістдесят) відсотків від суми порушеного зобов'язання:30 396,78 грн. х 160% = 48 634,85 грн.
Тому на підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача на його користь 93 861,91 грн., з яких 30396,78 грн. боргу, 11 192,68 грн. відсотків за користування коштами, 3 637,63 грн. пені та 48 634,85 грн. збитків.
Відповідач в відзиві - заяві від 01.06.2010 р. та в засіданні суду позовні вимоги не визнав посилаючись на те , що господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агродім Бобанца" № 5/321-09. Відповідно до п. 2 ст. 14 Закону позивач не подав до господарського суду Вінницької області заяву про визнання його кредитором по справі № 5/321-09 про банкрутство ТОВ "Агродім Бобанца" в межах встановленого 30 - ти денного терміну , тому дана заборгованість, яка є конкурсною вважається погашеною.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, оцінивши докази, суд вбачає, що позовна заява подана необґрунтовано.
За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).
Виходячи з положень ст.ст. 1, 21 ГПК України відповідачем у справі має бути особа, яка порушує або оспорює права та охоронювані законом інтереси позивача.
Судом встановлено , що 15.10.09 р. господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі № 5/321-09 про визнання банкрутом ТОВ "Агродім Бонанца", с. Дмитрашівка, Піщанського району , Вінницької області.
21.11.2009 р. в газеті "Голос України" № 221 опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство відносно ТОВ "Агродім Бонанца", с. Дмитрашівка, Піщанського району , Вінницької області.
Строк для подачі заяв кредиторів 30 днів з дня розміщення оголошення в газеті.
Судом встановлено , що позивач не звернувся в справі про банкрутство у встановлений термін з відповідною заявою.
Позовна заява подана до суду позивачем 06.04.2010 р. , тобто після збігу тридцяти денного строку .
Відповідно до ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” конкурсні кредитори за вимогами , які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство , протягом 30 -ти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи , що їх підтверджують , незалежно від настання строку виконання зобов'язань.
Пунктом 2 ст.14 Закону передбачено, що вимоги конкурсних кредиторів заявлені після закінчення строку , встановленого для їх подання , або не заявлені взагалі , не розглядаються і вважаються погашеними . Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Як свідчать матеріали справи вимоги позивача виникли до порушення справи про банкрутство , тобто є конкурсними.
З огляду на викладене в задоволенні позову слід відмовити. Судові витрати по позову відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно віднести на позивача.
В судовому засіданні за згодою позивача, відповідно до ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення (коротке рішення).
Керуючись ст. 1, 2, 3, 12, 18-22, 28, 33, 43, 49, 69, 75, 82-85 ГПК України , ст. ст. 509, 526, 530, 549, 550, 551, 625 ЦК України , ст. ст. 193, 216, 217, 218 ГК України , суд, -
В задовольненні позову відмовити повністю.
Суддя
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 11 червня 2010 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (03680, м. Київ, вул. Заболотного, 152)
3 - відповідачу (24714, с. Дмитрашківка, Піщанський р-н, Вінницька обл. )