Справа № 953/6991/21
н/п 1-кс/953/8850/21
"20" вересня 2021 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання- ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню № 12021220000000446 від 24.03.2021, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 16.04.2021, -
14.09.2021 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання власниці майна ОСОБА_3 , в якому вона прохає суд скасувати в повному обсязі арешт, накладений на квартири, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 та належать їй на праві власності .
В обґрунтування клопотання заявниця зазначає, що у червні 2021 року їй випадково стало відомо, що її законні права та інтереси обмежені шляхом накладення арешту на належне їй майно на підставі ухвали Київського районного суду м. Харкова у справі №653/6991/21. Вважає, що арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді від 16.04.2021 є необґрунтованим, оскільки вона набула право власності на квартири за адресою: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 , законним шляхом, в порядку спадкування за заповітом. Заповіт станом на 09.09.2021 ніким не оскаржувався. Вона статусу підозрюваного або обвинуваченого у кримінальному провадженні № 12021220000000446 не має. Будь-якій особі в даному кримінальному провадженні не повідомлено про підозру, також по даному кримінальному провадженню відсутній потерпілий, тобто особа або особи, чиїм майном незаконно заволоділи. А отже, заявниця вважає, що відсутні і підстави для досудового розслідування шахрайства і підстави для визнання квартир речовими доказами.
Крім того, заявниця вважає необґрунтованою ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 16.04.2021 про накладення арешту на вказані вище квартирі, у зв'язку з неналежним, на її думку, мотивуванням щодо: існування обґрунтованої підозри та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
В судове засідання власниця майна ОСОБА_3 та її представник - адвокат ОСОБА_4 не з'явилися, про час, день та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку. Представник власника майна подав заяву про розгляд даного клопотання за його відсутністю та відсутністю ОСОБА_3 .
Старшим слідчим в ОВС СУ ГУНП в Харківській області подано заяву, зі змісту якої вбачається, що слідчим управлінням ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021220000000446, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 24.03.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , при житті, 28.12.2019, він посвідчив заповіт на все своє майно на ОСОБА_3 , яка згідно зазначеного заповіту отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом та зареєструвала право власності на нерухоме майно за собою. Однак, згодом, у Дзержинському районному суді м,харкова у період з жовтня по грудень 2020 було відкрито провадження по цивільним справам №638/14218/20 та 638/14471/20 за позовом до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 щодо встановлення факту спільного проживання з померлим ОСОБА_5 для подальшого визнання спадкоємцями четвертої черги та шахрайського заволодіння нерухомим майном померлого. Для недопущення шахрайського заволодіння майном ОСОБА_5 сторонніми особами, а саме групою шахраїв, до якої входили ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та інші особи, які ніколи не проживали з померлим, у рамках кримінального провадження було накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_5 . В подальшому, 15.09.2021, за заявою ОСОБА_3 , останній вручена пам'ятка про права та обов'язки потерпілої у зазначеному кримінальному провадженні, та остання допитана в якості потерпілої.
Слідчий зазначає, що вищезазначеними заходами було забезпечено схоронність майна потерпілих та недопущення його переоформлення на сторонніх осіб. В теперішній час, потерпіла вступила у спадок, оформила свої майнові права на нерухоме майно та має право володіння ним , в зв'язку з чим потреба у арешті майна відпала. Слідчий не заперечує проти задоволення клопотання потерпілої ОСОБА_3 про зняття арешту з її майна, прохає розглянути клопотання без його участі.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом
Враховуючи зазначене, а також імперативно встановлені скорочені терміни розгляду клопотання, передбачені ст. 174 КПК України, те, що кожна сторона про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином і з урахуванням принципу диспозитивності була наділена судом можливістю скористатися своїм правом надати докази на підтвердження своїх вимог і заперечень, слідча суддя визнала за можливим розглянути клопотання по суті за відсутністю прокурора, слідчої, власниці майна та її представника.
Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося відповідно до ч.4 ст.107 КПК України.
Слідча суддя, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, матеріали справи №953/6991/21, н/п 1-кс/953/3665/21, №953/6991/21, нп 1кс/953/7684/21, встановила наступні обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК України).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, який не був присутнім при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Згідно п. 10 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (абзац 2 ч. 1 ст. 174 КПК України).
Таким чином, підставою для скасування арешту в порядку ст. 174 КПК України є відсутність потреби в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення або необґрунтованість його застосування, при цьому, з урахуванням вимог ст. 22 КПК України, доведення цих обставин покладається на особу, яка звернулася із клопотанням про скасування арешту майна.
В межах розгляду даного клопотання встановлено, що Головним управлінням Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесене до ЄРДР 24.03.2021 за №12021220000000446, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України за фактом того, що невстановлені особи у період з 2020 по 2021 рік, підробивши документи та підписи осіб, шахрайським шляхом, відкривши спадкові справи, заволоділи нерухомим майном померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою слідчої судді Київського районного суду м. Харкова від 16.04.2021 у справі №953/6991/21, н/п 1-кс/953/3665/21 накладено арешт на нерухоме майно, а саме:
- квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка на теперішній час на праві приватної власності належить ОСОБА_3 , шляхом заборони відчуження - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку;
- на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , яка на теперішній час на праві приватної власності належить ОСОБА_3 , шляхом заборони відчуження - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку;
- на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , яка на теперішній час на праві приватної власності належить ОСОБА_3 , шляхом заборони відчуження - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
Постановляючи ухвалу про накладення арешту на майно, слідчий суддя врахував встановлені органом досудового розслідування обставини у кримінальному провадженні, а також те, що постановою старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП в Харківській області майора поліції ОСОБА_8 від 09.04.2021 квартири за адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_2 , які є предметом кримінального правопорушення, визнано речовими доказами.
Задовольняючи клопотання прокурора та накладаючи арешт на нерухоме майно слідчий суддя керувався вимогами статей 170-173КПК України та дійшов висновку про наявність достатніх даних, які вказують на обґрунтованість доводів органу досудового розслідування про накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, адже у разі не накладення арешту існують ризики відчуження його третім особам.
В межах розгляду даного клопотання слідчою суддею встановлено, що ухвалою Київського районного суду від 27.08.2021 відмовлено у задоволені клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню № 12021220000000446 від 24.03.2021, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 16.04.2021, а саме на квартири, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 .
Під час розгляду вказаного клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна слідчою суддею досліджувались доводи ОСОБА_3 з приводу того, що арешт накладено необґрунтовано, оскільки остання не має жодного відношення до кримінального провадження, в якому накладено арешт на квартири, не є підозрюваною, обвинуваченою, або іншою особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальності за заподіяну шкоду. Крім того, надавалась оцінка твердженням ОСОБА_3 про необґрунтованість накладення арешту на майно, у зв'язку з неналежним на її думку мотивуванням ухвали слідчого судді від 16.04.2021 щодо: існування обґрунтованої підозри та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна- з метою забезпечення збереження речових доказів; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Статтею 350 КПК України визначено, що відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні надати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються (ст. 132 КПК України).
Клопотання ОСОБА_3 , що надійшло до Київського районного суду м.Харкова 14.09.2021 та є предметом даного судового розгляду, містить аналогічні аргументи та підстави, що вже були досліджені та оцінені слідчим суддею, про що постановлено ухвалу від 27.08.2021, яка набрала законної сили. Нових обставин, які не були встановлені під час попереднього розгляду клопотання про скасування арешту майна, ОСОБА_3 не наводить. Враховуючи відсутність інших вагомих даних, які б свідчили про необґрунтованість накладеного арешту чи відсутність потреби у його подальшому застосуванні суд приходить до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає.
Крім того, слідча суддя вважає за необхідне зазначити, що на даний час досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває. Визнання ОСОБА_9 потерпілою у даному кримінальному провадженні ніяким чином не змінює статус належних їй на праві власності квартир, які визнанні слідчим у даному кримінальному провадженні речовими докази та на які ухвалою слідчого судді від 16.04.2021 накладено арешт з метою забезпечення збереження речових доказів.
Чинним кримінальним процесуальним законом передбачено два способи скасувати арешт майна, яке визнано речовим доказом по кримінальному провадженню: при ухваленні судом рішення за результатами розгляду кримінального провадження; при постановленні рішення про закриття кримінального провадження з підстав, визначених у ст. 284 КПК України.
Отже, доля речового доказу вирішується прокурором чи судом при постановленні рішення про закриття кримінального провадження з підстав, визначених у ст. 284 КПК України, або судом в нарадчій кімнаті при винесенні остаточного рішення у справі за результатами розгляду кримінального провадження, яке після набрання чинності буде виконано, у тому числі, в частині арешту майна.
З огляду на викладене, слідча суддя дійшла висновку про відсутність правових підстав для скасування арешту майна, тому клопотання не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 174, 309, 372 КПК України, суд,-
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню № 12021220000000446 від 24.03.2021, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 16.04.2021.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Повний текст ухвали складено 24.09.2021.
Слідча суддя ОСОБА_1