Справа 758/603/20 Головуючий у І-й інстанції - Захарчук С.С.
апеляційне провадження № 22-ц/824/11053/2021 Доповідач Заришняк Г.М
16 вересня 2021 року Київський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - Заришняк Г.М.
Суддів - Кулікової С.В., Рубан С.М.
при секретарі - Діденку А.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Найдьонової Ганни Олександрівни, діючої в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Подільського районного суду м. Києва від 31 березня 2021 року в справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Служба у справах дітей Херсонської обласної адміністрації, про встановлення фактів, що мають юридичне значення,-
В грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, про встановлення фактів, що мають юридичне значення, заінтересована особа: Служба у справах дітей Херсонської обласної адміністрації.
В обґрунтування поданої заяви вказувала, що ОСОБА_1 є опікуном ОСОБА_2 , яка є її племінницею і є повною сиротою.
Посилаючись на те, що малолітня ОСОБА_2 є громадянкою України, але документи, які видані на тимчасово окупованій території не мають юридичного значення на території України, заявник просила суд встановити факт того, що ОСОБА_2 є дитиною-сиротою, а ОСОБА_1 її опікуном, у зв'язку з чим і просила встановити зазначені факти.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 31 березня 2021 року в задоволенні заяви - відмовлено.
В апеляційній скарзі адвокат Найдьонова Г.О., діюча в інтересах ОСОБА_1 посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовну заяву задовольнити.
В судове засідання суду апеляційної інстанції представник заінтересованої особи не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив, правом подачі відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з її недоведеності та необґрунтованості.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_4 , яка перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , у якому у них народилася донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 померли, що підтверджується свідоцтвами про смерть (серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 ), виданими Суворовським районним у місті Херсоні відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області.
Розпорядженням Департаменту освіти і науки міста Севастополя від 5 липня 2019 року встановлено опіку над малолітньою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка залишилася без батьківського піклування, у зв'язку із смертю батьків. Опікуном призначено ОСОБА_1 , яка проживає в АДРЕСА_1 .
Обгрунтовуючи свої вимоги заяви, ОСОБА_1 зазначала, що підставою для звернення до суду із даною заявою, стала неможливість встановлення опіки над малолітньої ОСОБА_2 на території України, оскільки заявниця разом з дитиною проживають на тимчасово окупованій території АР Крим, а необхідні для цього документи видаються за місцем проживання, які в свою чергу Державою України не визнаються.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
За рішенням суду можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними в абз. 1 п. 1 постанови № 5 Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Разом з тим, підстави надання дитині статусу такої, що позбавлена батьківського піклування, чітко визначені законом.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавленого батьківського піклування» (далі - Закону) діти, позбавлені батьківського піклування, - діти, які залишилися без піклування батьків у зв'язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов'язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки, а також діти, розлучені із сім'єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов'язків з причин, які неможливо з'ясувати у зв'язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України або в зоні проведення антитерористичної операції, та безпритульні діти.
Статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, визначено відповідно до законодавства, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування.
В силу ст. 5 цього Закону за умови втрати дитиною батьківського піклування відповідна служба у справах дітей зобов'язана протягом двох місяців підготувати комплект документів, який підтверджує набуття дитиною статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування.
Статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, надається відповідно до законодавства.
В силу частин 1, 2 ст. 11 Закону органами опіки та піклування є районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.
Органи опіки та піклування забезпечують, серед іншого, вирішення питань щодо: встановлення статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування; надання опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, та застосування інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; соціального захисту і захисту особистих, майнових, житлових прав та інтересів дітей.
Безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, покладаються на служби у справах дітей (ч. 1 ст. 12 Закону).
Служба у справах дітей забезпечує створення і ведення банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (ч. 1 ст. 13 Закону).
Згідно положень Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 (далі - Порядок), надання дитині статусу позбавленої батьківського піклування та взяття її на відповідний облік передує низка заходів уповноважених органів, пов'язаних із встановлених певних фактів: проведення обстеження умов перебування дитини, стану здоров'я та з'ясування обставин, за яких дитина залишилась без батьківського піклування.
Зокрема, в п. 24 цього Порядку статус дитини, позбавленої батьківського піклування, надається дітям: 1) батьки яких позбавлені батьківських прав, що підтверджується рішенням суду; 2) які відібрані у батьків без позбавлення батьківських прав, що підтверджується рішенням суду; 3) батьки яких визнані безвісно відсутніми, що підтверджується рішенням суду; 4) батьки яких оголошені судом померлими, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим органами реєстрації актів цивільного стану; 5) батьки яких визнані недієздатними, що підтверджується рішенням суду; 6) батьки яких відбувають покарання в місцях позбавлення волі, що підтверджується вироком суду ; 7) батьки яких під час здійснення кримінального провадження тримаються під вартою, що підтверджується ухвалою слідчого судді (суду); 8) батьки яких знаходяться у розшуку органами Національної поліції, пов'язаному з ухиленням від сплати аліментів та відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, що підтверджується ухвалою суду або довідкою органів Національної поліції про розшук батьків та відсутність відомостей про їх місцезнаходження; 9) у зв'язку з тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки, що підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про наявність у батька, матері хвороби, що перешкоджає виконанню ними батьківських обов'язків, виданим у порядку, встановленому МОЗ; 10) підкинутим, батьки яких невідомі, покинутим в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я або яких відмовилися забрати з цих закладів батьки, інші родичі, про що складено акт за формою, затвердженою МОЗ і МВС; 11) батьки яких не виконують свої обов'язки з виховання та утримання дитини з причин, які неможливо з'ясувати у зв'язку із перебуванням батьків на тимчасово окупованій території або в районі проведення антитерористичної операції, що підтверджується актом, складеним службою у справах дітей за формою згідно з додатком 11; 12) розлученим із сім'єю, визнаним біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, відповідно до Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" (за наявності письмової інформації територіального органу ДМС про розшук батьків або інших законних представників і відсутність відомостей про їх місцезнаходження).
Таким чином, надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, - чітко регламентований державою процес з визначенням органів та посадових осіб, на його здійснення. Суди до таких уповноважених органів не включені.
Більше того, лише надання такого статусу у відповідному порядку є підставою для початку процедури призначення дитині опікуна (піклувальника) та визначення осіб, на яких можливо покладення таких повноважень.
Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
У відповідності зі ст.246 СК України орган опіки та піклування контролює умови утримання, виховання, навчання дитини, над якою встановлено опіку або піклування.
Відповідно до п. 3 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 року № 905, облік дітей, які можуть бути усиновлені (далі - облік), здійснюється службами у справах дітей районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад за місцем походження дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, уповноваженим органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань дітей, службами у справах дітей обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та Мінсоцполітики.
Згідно з п. 8, 9 Порядку, у день взяття дитини на місцевий облік служба у справах дітей складає обліково-статистичну картку - соціальний паспорт дитини в Єдиному електронному банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім'ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів (далі - Єдиний банк даних). У разі коли протягом місяця після взяття дитини на місцевий облік ніхто не виявив бажання її усиновити або взяти під опіку чи піклування, служба у справах дітей складає в Єдиному банку даних анкету дитини, яка може бути усиновлена, за формою згідно з додатком 17 (далі - анкета), та роздруковує її у трьох примірниках, які підписують начальник (заступник начальника) служби у справах дітей, голова (заступник голови) районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради.
У п. 10 цього Порядку зазначено, що уповноважений орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань дітей, служби у справах дітей обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій протягом п'яти робочих днів перевіряють правильність оформлення анкети разом з документами, беруть дітей, які можуть бути усиновлені, на регіональний облік, заносять відомості про них до Книги обліку дітей, які можуть бути усиновлені. Дата взяття дитини на регіональний облік заноситься до Єдиного банку даних.
Тобто, лише після взяття дитини на регіональний облік вона може бути усиновлена особами з іншого району чи міста, відмінного від її місцевого обліку.
Отже, в порядку окремого провадження можуть бути встановлені факти, що мають юридичне значення, якщо чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Поряд з цим, у даному випадку порядок надання статусу дитини-сироти та встановлення опіки над дитиною-сиротою визначений Законом України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», СК України та ЦК України та постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 р. № 905, а тому суд першої прийшов до правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення вказаних фактів, що мають юридичне значення, обґрунтовано відмовивши в задоволенні заяви.
Постановлене судом рішення відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права й не може бути скасованим з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Доводи апеляційної скарги про те, що для встановлення фактів про те, що ОСОБА_2 є дитиною-сиротою, а ОСОБА_1 є її опікуном, можливе лише судовому порядку, так як і ОСОБА_2 і ОСОБА_1 проживають на тимчасово окупованій території - Автономній республіці Крим, колегією суддів відхиляються, оскільки чинним законодавством України передбачений інший порядок надання статусу дитини-сироти та встановлення опіки над дітьми-сиротами.
Керуючись ст.ст.367, 374,375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Найдьонової Ганни Олександрівни, діючої в інтересах ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 31 березня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному поряду до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий
Судді: