Справа 752/6096/19 Головуючий у І-й інстанції - Плахотнюк К.Г.
апеляційне провадження № 22-ц/824/4195/2021 Доповідач Заришняк Г.М
16 вересня 2021 року Київський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - Заришняк Г.М.
Суддів - Кулікової С.В., Рубан С.М.
при секретарі - Діденко А.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Пасюкова Володимира Вікторовича, діючого в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07 серпня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до Приватного акціонерного товариства «СК «Уніка», ОСОБА_3 про відшкодування шкоди,-
В березні 2019 року ОСОБА_1 від імені та в інтересах якої діяв ОСОБА_2 , звернулася в суд з позовом до відповідачів до ПрАТ «СК «Уніка», ОСОБА_3 про відшкодування шкоди.
В обґрунтуванні позову вказувала, що 30.06.2018 року на автодорозі сполученням м.Скадовськ - смт Лазурне, Скадовського району, Херсонської області мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «DaewooLanos» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та «SKODA OCTAVIA A5» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 .
Зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_3 , що підтверджено вироком Скадовського районного суду Херсонської області від 17.01.2019 року.
На момент дорожньо-транспортної пригоди, відповідальність водія автомобіля «Daewoo Lanos» д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована у ПрАТ «СК «Уніка» згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів АМ/1400878, за даними якого ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну складає 100 000, 00 грн., за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю, - 200 000, 00 грн.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 101/К-к від 10.07.2018 року у ОСОБА_1 виявлено: забій (розтягнення зв'язок) правового гомілкового ступневого суглобу, забій (травматичний набряк) м'яких тканин лівого стегна в нижній третині лівого променевого-зап'ясткового суглобу, садна на лівому коліні, які виникли від дії тупих предметів, можливо від виступаючих частин салону рухомого автомобіля під час дорожньо-транспортної пригоди (зіткнення легковиків) і відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Витрати на лікування складають 10 000, 00 грн.
Крім того, позивачці завдано моральної шкоди, яку остання оцінює у грошовому еквіваленті у 150 000, 00 грн., на підтвердження чого до позову додано висновок психологічної експертизи № 314/10/2018, складений 12.10.2018 року ТОВ «Експертно-дослідна служба України».
ОСОБА_1 зазначає, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відбулися суттєві зміни у її житті, оскільки було порушено стан її здоров'я, в тому числі, психологічний, соціальне функціонування. Незважаючи на те, що травми, отримані нею під час дорожньо-транспортної пригоди, є легкими, її хвилювання за дочку та чоловіка, нездатність піклуватися про дочку, посилило її моральні страждання. Залишившись без єдиного засобу пересування, вона змушена була відвозити дочку до сусіднього міста на заняття у секціях на автобусі, що спричиняло їй значний фізичний біль. Крім того, після дорожньо-транспортної пригоди, вона тривалий час була позбавлена можливості носити короткий одяг, відпочивати влітку у колі своєї родини та друзів на природі біля водойми, оскільки синці та травми ніг могли бачити оточуючі сторонні люди.
Просила суд з урахуванням уточнень, заявлених представником позивачки у судовому засіданні 31.01.2020 року, стягнути з відповідача ПрАТ «СК «Уніка» 10 000, 00 грн. витрат на лікування, з відповідача ОСОБА_3 150 000, 00 грн. моральної шкоди та 10 500, 00 грн. вартості проведення психологічної експертизи, а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 705, 00 грн.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 07 серпня 2020 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5 000 грн. 00 коп.
В апеляційній скарзі адвокат Пасюков В.В., діючий в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняте нове, яким задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.
Судові витрати покласти на позивача.
Додатковим рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 09 квітня 2021 року в частині заявлених позовних вимог до ПрАТ «СК «Уніка» про відшкодування шкоди - відмовлено.
В судове засідання суду апеляційної інстанції учасники справи до суду не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, відповідачі правом подачі відзиву на апеляційну скаргу не скористались.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що 30.06.2018 року на автодорозі сполученням м. Скадовськ - смт. Лазурне, Скадовського району, Херсонської області мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Daewoo Lanos» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 та «SKODA OCTAVIA A5» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 .
Зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_3 , що підтверджено вироком Скадовського районного суду Херсонської області від 17.01.2019 року (а.с. 6-13, 14-15).
На момент дорожньо-транспортної пригоди відповідальність водія автомобіля «Daewoo Lanos» д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована у ПрАТ «СК «Уніка» згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів АМ/1400878, за даними якого ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, складає 100 000, 00 грн., за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю, - 200 000, 00 грн. (а.с. 16).
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 101/К-к від 10.07.2018 року у ОСОБА_1 виявлено: забій (розтягнення зв'язок) правового гомілкового ступневого суглобу, забій (травматичний набряк) м'яких тканин лівого стегна в нижній третині лівого променевого-зап'ясткового суглобу, садна на лівому коліні, які виникли від дії тупих предметів, можливо від виступаючих частин салону рухомого автомобіля під час дорожньо-транспортної пригоди (зіткнення легковиків) і відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я (а.с. 17-18).
Звертаючись до суду з даним позовом, просив суд стягнути з відповідача ПрАТ «СК «Уніка» 10 000, 00 грн. витрат на лікування.
За правилами ст. ст. 6, 22, 23, 24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого. У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого. У зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів; зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров'я.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом ч.3,4 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За правилом пп. 24.1 ст. 24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.
Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов'язану з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я, але не більше 120 днів (п.24.2. ст.24)
Якщо страховику (МТСБУ) не надані документи, що підтверджують розмір витрат, зазначених у пункті 24.1 цієї статті, або їх документально підтверджений розмір є меншим, ніж мінімальний розмір, визначений відповідно до пункту 24.2 цієї статті, страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування у розмірі, визначеному в пункті 24.2 цієї статті (п.24.3 ст.24).
Однак, будь-яких належних доказів, що підтверджують лікування у відповідному закладі охорони здоров'я та витрати на це лікування у розмірі 10 000, 00 грн. ОСОБА_1 суду не надано, а відтак заявлені вимоги до ПрАТ «СК «Уніка» про відшкодування матеріальної шкоди не підлягають задоволенню за їх недоведеністю.
Крім того, представник позивачки також просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_3 150 000, 00 грн. моральної шкоди та 10 500, 00 грн. вартості проведення психологічної експертизи, а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 705, 00 грн.
Обґрунтовуючи вимоги про відшкодування моральної шкоди, представником позивачки зазначено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відбулися суттєві зміни у житті ОСОБА_1 , оскільки було порушено стан її здоров'я, в тому числі, психологічний, соціальне функціонування. Не дивлячись на те, що травми, отримані ОСОБА_1 під час дорожньо-транспортної пригоди є легкими, її хвилювання за дочку та чоловіка, нездатність піклуватися про дочку, посилило її ж моральні страждання. Залишившись без єдиного засобу пересування, вона змушена була на автобусі відвозити дочку до сусіднього міста на заняття у спортивних секціях, що спричиняло їй значний фізичний біль. Крім того, після дорожньо-транспортної пригоди, тривалий час ОСОБА_1 була позбавлена можливості носити короткий одяг, відпочивати влітку у колі своєї родини та друзів на природі біля водойми, оскільки синці та травми ніг могли бачити оточуючі сторонні люди.
На підтвердження вимоги про відшкодування моральної шкоди до позову додано висновок психологічної експертизи № 314/10/2018, складений 12.10.2018 року ТОВ «Експертно-дослідна служба України», з якого слідує, що у ОСОБА_1 є зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості та виникли внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 30.06.2018 року на автодорозі Скадовськ-Лазурне, Скадовського району, Херсонської області; ОСОБА_1 завданні страждання (моральна шкода) за умов ситуації, що досліджується за справою; попередній орієнтовний розмір грошової компенсації за завдані ОСОБА_1 страждання (моральну шкоду) становить 150 000, 00 грн.
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до вимог частини другої статті 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Також право на відшкодування моральної шкоди передбачено ст. 23 ЦК України, за приписами якої особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до роз'яснень викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди» під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Задовольняючи частково позов в частині відшкодування моральної шкоди, та визначаючи її розмір у сумі 5 000 грн., суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою в обґрунтування таких позовних вимог не надано суду доказів на підтвердження заподіяння значної шкоди її здоров'ю, оскільки отримані ОСОБА_1 тілесні ушкодження, за даними висновку експерта № 101/К-к від 10.07.2018 року, на який посилається сама позивачка є легкими, позивачкою не наведено доказів щодо тяжкості вимушених змін у її житті, а тому при визначенні розміру моральної шкоди, суд приймає до уваги тільки ту обставину, що сам факт перебування позивачки ОСОБА_1 в автомобілі під час дорожньо-транспортної пригоди та отриманий стрес внаслідок зіткнення автомобілів, свідчить про завдання останній моральної шкоди.
Колегія суддів погоджується з висновком суду про наявність підстав для відшкодування позивачці моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспорної пригоди, яка сталась з вини відповідача ОСОБА_5 .
Поряд з цим, апеляційний суд вважає, що розмір відшкодованої ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 5 000 грн. є заниженим, судом першої інстанції не враховані заподіяні позивачці з вини відповідача ОСОБА_3 тілесні ушкодження, в зв'язку з чим колегія суддів прийшла до висновку про необхідність збільшення розміру моральної шкоди з 5 000 грн. до 10 000 грн., виходячи із засад із засад розумності та справедливості, з урахуванням глибини фізичних та душевних страждань, завданих позивачці ОСОБА_1 , в зв'язку з чим рішення суду в частині відшкодування моральної шкоди підлягає скасуванню, з постановленням нового рішення в цій частині про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі - 10 000 грн.
Колегія суддів не вбачає підстав для відшкодування позивачці витрат в сумі 10 500, 00 грн., пов'язаних із проведенням психологічної експертизи, оскільки вказані висновки експертизи ні судом першої інстанції, ні апеляційним судом не були покладені в основу судового рішення.
В іншій частині рішення відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права, апеляційна скарга не містить підстав для його скасування.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки необхідно стягнути судовий збір в сумі 768 грн.40 коп. відповідно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Пасюкова Володимира Вікторовича, діючого в інтересах ОСОБА_1 ,- задовольнити частково.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07 серпня 2020 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 щодо відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) моральну шкоду в сумі - 10 000 грн. та судовий збір в сумі 768 грн.40 коп.
В решті дане судове рішення залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді: