Справа №758/8863/21 Головуючий в 1-й інстанції - ОСОБА_1
Провадження №11-сс/824/4796/2021 Доповідач - ОСОБА_2
22 вересня 2021 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду у складі:
Головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря - ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного (в режимі ВКЗ із
ДУ «Київський слідчий ізолятор») - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019100070004616 від 31.12.2020 року, за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 21 липня 2021 року про відмову в задоволенні скарги підозрюваного ОСОБА_7 на повідомлення про підозру від 16.01.2020 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, у кримінальному провадженні №12019100070004616, -
Подільським УП ГУ НП в місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019100070004616 від 31.12.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
16 січня 2020 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
02 липня 2021 року підозрюваний ОСОБА_7 звернувся до Подільського районного суду міста Києва зі скаргою в порядку ст.303 КПК України про скасування повідомлення про підозру від 16.01.2020 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, у кримінальному провадженні №12019100070004616.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 21 липня 2021 року відмовлено в задоволенні вказаної скарги.
Обґрунтовуючи своє рішення слідчий суддя послався на врахування того, що повідомлення про підозру відповідає вимогам ч.1 ст.277 КПК України.
На вказану ухвалу слідчого судді підозрюваний ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій не погоджується з ухвалою, вважає її незаконною та зазначає, що судом не враховано, що він має ІІ групу інвалідності, а відтак при розгляді скарги на повідомлення про підозру є обов'язковою участь захисника, при цьому судом не надано оцінки, що повідомлення про підозру вручено з порушенням процесуальних вимог. Тому просить скасувати ухвалу слідчого судді від 21 липня 2021 року та постановити нову ухвалу, якою його скаргу на повідомлення про підозру задовольнити та скасувати повідомлення про підозру від 16.01.2020 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, у кримінальному провадженні №12019100070004616.
Заслухавши:
- доповідача - суддю апеляційного суду;
- прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги;
- підозрюваного та його захисника, які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити повному обсязі;
- ознайомившись з матеріалами скарги та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого висновку.
Як вбачається з матеріалів скарги, що надійшли до суду апеляційної інстанції, та ухвали слідчого судді, слідчим відділом Подільського УП ГУ НП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019100070004616 від 31.12.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
16 січня 2020 року слідчим слідчого відділу Подільського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_9 за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури №7 ОСОБА_10 складено повідомлення про підозру у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 21 липня 2021 року відмовлено в задоволенні скарги підозрюваного ОСОБА_7 на повідомлення про підозру від 16.01.2020 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, у кримінальному провадженні №12019100070004616 від 31.12.2020 року.
Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням вищезазначених вимог кримінального процесуального законодавства України.
Так, процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачений ст.278 КПК України, випадки повідомлення про підозру передбачені ст.276 КПК України, зміст повідомлення про підозру - ст.277 КПК України.
Таким чином, підставою оскарження повідомлення про підозру може бути порушення вищевказаних процесуальних норм.
Всупереч доводам апелянта, відповідно до вимог ч.4 ст.278 КПК України дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, та стислий виклад фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, викладено у змісті повідомлення про підозру.
Також слідчим суддею під час розгляду скарги досліджено матеріали кримінального провадження №12019100070004616, заслухано пояснення прокурора та захисника підозрюваного.
При цьому, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру. За наявності обґрунтованих даних, які спростовують всі чи деякі обставини вчинення кримінального правопорушення, слідчий за погодженням із прокурором має право змінити раніше повідомлену підозру чи за наявності для цього підстав прийняти рішення про закриття кримінального провадження.
Згідно ст.89 КПК України визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду.
Тобто, перед слідчим суддею не ставиться питання доведеності поза розумним сумнівом вини підозрюваного ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а лише вирішується питання щодо обґрунтованості підозри.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Крім того, у справі «K.F. проти Німеччини» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Що стосується доводів апелянта про незаконність здійснення повідомлення про підозру ОСОБА_7 у зв'язку з недотриманням порядку для вручення підозри після затримання особи, то вони є необґрунтованими та не ґрунтуються на законі.
Згідно з вимогами ч.1 ст.42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
За правилами ч.1 ст.278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Як встановлено з матеріалів скарги, повідомлення про підозру направлено на останню відому адресу проживання ОСОБА_7 .
При цьому, колегія суддів бере до уваги, що за місцем проживання підозрюваний був відсутній, а його місце знаходження було невідомо, у зв'язку з чим підозрюваний оголошувався у розшук.
Враховуючи, що місце знаходження ОСОБА_7 на час складення повідомлення про підозру встановлено не було та не було відоме, слідчим застосовано порядок вручення повідомлення про підозру шляхом надіслання повідомлення про підозру за місцем можливого знаходження підозрюваного, засобами поштового зв'язку, який в даному випадку є виправданим і доцільним, оскільки можливості вручити повідомлення про підозру особисто ОСОБА_7 у слідчого не було.
Крім того, як пояснив під час апеляційного розгляду прокурор, на даний час у кримінальному провадженні складено обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 , який був направлений до суду.
Таким чином, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких підозрюваний ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.309, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_7 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 21 липня 2021 року про відмову в задоволенні скарги підозрюваного ОСОБА_7 на повідомлення про підозру від 16.01.2020 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, у кримінальному провадженні №12019100070004616, залишити без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
_________________ ________________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4