Справа №369/3184/19 Головуючий у 1 інстанції: Ковальчук Л.М.
Провадження №22-ц/824/11113/2021 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.
21 вересня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Гаращенка Д.Р.
суддів Сержанюка А.С., Сушко Л.П.,
за участю секретаря Стеблиненко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 квітня 2021 року в справі за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: АТ КБ «ПриватБанк», про стягнення грошових коштів у порядку регресу,-
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: АТ КБ «ПриватБанк», про стягнення грошових коштів у порядку регресу.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 квітня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: АТ КБ «ПриватБанк», про стягнення грошових коштів у порядку регресу залишено без розгляду.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що у день судового засідання вона не могла додзвонитися до суду першої інстанції та повідомити про неможливість дістатися до суду.
Від її імені подавалась заява про розгляд справи без її участі безпосередньо до Києво-Святошинського районного суду Київської області через поштову скриньку. Копію такої заяви долучає до апеляційної скарги, але без відмітки про її прийняття, оскільки на момент подачі заяви канцелярія, де ставлять відмітку про отримання, не приймала безпосередньо документацію.
Крім того, у м. Києві з 05 квітня 2021 року були посилені карантинні обмеження, у зв'язку з чим ні вона, ні її адвокат не могли дістатися до суду для участі в справі, надати свої пояснення щодо позовної заяви та підтримати заявлені вимоги.
Представник АТ КБ «ПриватБанк» Яндульський Д.В. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу відхилити, ухвалу суду залишити без змін. Вказує, що позивач неодноразово не з'являвся в судове засідання без поважних причин, доказів про відсутність її в судовому засіданні з поважних причин суду не було надано, заяви про розгляд справи по суті у відсутності позивача суду не надавалось, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та законного висновку про залишення позову без розгляду.
У судовому засіданні адвокат Тімашов А.С. представник ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу, а представник АТ КБ «ПриватБанк» Хитрова Л.В. просила відхилити апеляційну скаргу.
ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, надіслала до суду заяву про розгляд справи без її участі, в якій просила апеляційну скаргу відхилити.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Залишаючи без розгляду позов суд першої інстанції виходив з того, що належним чином повідомлений позивач повторно не з'явилася в судове засідання, доказів поважності причин неявки та заяви про розгляд справи без її участі суду не надав.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 березня 2019 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.
Підготовче судове засідання відкладалося неодноразово.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 листопада 2020 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 10 лютого 2021 року о 10:10 год. (а.с. 191 т. 1)
ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про судове засідання, яке призначено на 10 лютого 2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. (а.с. 236ґ т. 1)
Згідно довідки від 10 лютого 2021 року, складеної секретарем судового засідання, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, розгляд справи відкладено на 15 квітня 2021 року о 14:30 год. (а.с. 237а т. 1)
ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про судове засідання, яке призначено на 15 квітня 2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. (а.с. 237в т. 1)
15 квітня 2021 року в судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, що підтверджується протоколом судового засідання. (а.с. 239 т. 1)
Отже, вбачається, що належним чином повідомлена позивач двічі поспіль не з'явилася у судові засідання.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На учасників судового процесу та їх представників покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до частини першої, пунктів 1-2 частини другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п'ята статті 223 ЦПК України).
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.
При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився.
Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що вона подавала заяву про розгляд справи без її участі безпосередньо до суду через поштову скриньку, копію такої заяви долучає до апеляційної скарги, але без відмітки про її прийняття.
Суд апеляційної інстанції не приймає дану заяву до уваги, оскільки заява про розгляд справи без участі позивача не містить відмітки прийняття канцелярією суду першої інстанції.
ОСОБА_1 не надано доказів звернення до Києво-Святошинського районного суду Київської області із запитом щодо дати отримання судом її заяви про розгляд справи без участі позивача від 08 лютого 2021 року.
Посилання апелянта посилення карантинних обмежень, у зв'язку з чим ні вона, ні її адвокат не могли дістатися до суду для участі в справі, надати свої пояснення щодо позовної заяви та підтримати заявлені вимоги, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки ОСОБА_1 не була позбавлена можливості подати свої пояснення до позовної заяви та заяву про розгляд справи без її участі як засобами поштового зв'язку, так і на електронну адресу суду.
Враховуючи, що справа тривалий час перебувала на розгляді в суді першої інстанції, належним чином повідомлений позивач повторно не з'явилася в судове засідання, доказів поважності причин неявки та заяви про розгляд справи без її участі не надала, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Судом першої інстанції надано належну оцінку поведінці позивача, вжито усіх необхідних заходів для надання позивачу достатніх можливостей для викладення своєї позиції у судових засіданнях з метою дотримання принципу змагальності процесу та забезпечення права на публічне слухання справи у розумні строки, враховуючи процесуальні права інших учасників справи.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість ухвали не впливають, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду без змін.
Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 375, 383, 384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 квітня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 22 вересня 2021 року.
Головуючий Д.Р. Гаращенко
Судді А.С. Сержанюк
Л.П. Сушко