1[1]
Номер справи: 355/908/20
Номер провадження: 33/824/260/2021
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
Іменем України
08 квітня 2021 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Новов С.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Баришівського районного суду Київської області від 28 серпня 2020 року,
Відповідно до постанови судді Баришівського районного суду Київської області від 28 серпня 2020 року,
ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП з накладенням на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп. на користь держави без конфіскації продукції.
Цією ж постановою, стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп.
Як встановлено постановою судді, 23 липня 2020 року ОСОБА_1 , будучи фізичною особою підприємцем здійснила реалізацію пива «Чернігівське» світле 0,5 літра по ціні 20,00 гривень без відповідної ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями, чим порушила вимоги ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» № 481/95-ВР від 19.12.1995 року.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Баришівського районного суду Київської області від 28 серпня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення відносно неї, а провадження у справі закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу, апелянт посилається на те, що оскаржувана постанова ухвалена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Зокрема, як зазначає апелянт, при розгляді даної справи, судом першої інстанції не було повно з'ясовано усі фактичні обставини справи, суд формально підійшов до їх вивчення, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду.
На думку апелянта, докази, на підставі яких суддя визнав її винною у вчиненому адміністративному порушенні не можуть бути визнані допустимими, оскільки, при проведенні 23.07.2020 року головними державними ревізорами-інспекторами ГУ ДПС у Київській області Ігнатенком Є.М. та Лутанюком В.М. фактичної перевірки господарської одиниці, а саме магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , були допущені грубі порушення норм чинного законодавства, у інспекторів не було жодних підстав, які передбачені Законом, для проведення фактичної перевірки.
Крім того, як вказує апелянт, поза увагою суду залишилась та обставина, що жодного наказу керівника контролюючого органу про проведення фактичної перевірки суб'єкта господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , як того вимагає норма Закону, їй не надавалось, як і не був долучений наказ до матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
Також, як звертає увагу апелянт, відповідно до Акту фактичної перевірки, датованої 23.07.2020 року, дана перевірка здійснювалась головними державними ревізорами - інспекторами ГУ ДПС у Київській області Ігнатенком Є.М. та Лутанюком В.М. на підставі направлення № 1979, 1980 від 01.07.2020 року, при цьому, строк дії вказаних направлень закінчився 11.07.2020 року, проте, судом вказана обставина не була досліджена.
За таких обставин, на думку апелянта, оскільки фактична перевірка господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 була проведена на підставі направлення, яке станом на 23.07.2020 року не мало жодної юридичної сили, то всі здобуті на підставі даного направлення докази, є недопустимими.
Будучи неодноразово належним чином повідомленою про час, дату та місце апеляційного розгляду, ОСОБА_1 жодного разу в судове засідання не з'явилася та не повідомила суд про поважні причини своєї неявки, у зв'язку з чим справу розглянуто за її відсутності.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 та доводи її апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга, не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, незважаючи на доводи апеляційної скарги, висновок судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 КУпАП, ґрунтується на наявних у справі доказах, зокрема на фактичних даних, які містять у собі протокол № 808 про адміністративне правопорушення від 23 липня 2020 руку, який було складено щодо ОСОБА_1 та акт фактичної перевірки суб'єкта господарської діяльності від 23 липня 2020 року, які ОСОБА_1 підписала без будь-яких заперечень, визнавши факт відсутності ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями.
Крім того, проаналізувавши доводи, наведені в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для визнання доказів, які були покладені в основу оскаржуваної постанови, неналежними та недопустимими, а тому вважає постанову судді Баришівського районного суду Київської області від 28 серпня 2020 року законною та обґрунтованою, з огляду на таке.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 164 КУпАП, вказаною нормою закону встановлена адміністративна відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Згідно з приписами ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 року № 481/95-ВР, роздрібна торгівля зокрема алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в податковому органі, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання.
Наведеними вище доказами, які не викликають сумнівів у своїй достовірності, встановлено, що на час проведення фактичної перевірки господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , остання, всупереч вимогам ст. 15 вказаного вище Закону України, здійснювала роздрібну торгівлю алкогольними напоями, зокрема реалізацію пива «Чернігівське», без наявності відповідної ліцензії, виданої у встановленому порядку, що утворює склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Таким чином, перевіркою судом апеляційної інстанції постанови місцевого суду на предмет її відповідності вимогам закону, в межах доводів апеляційної скарги, встановлено, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим і вмотивованим, а висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин, є такими, що відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються наявними у справі доказами.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, оскільки вона не містить у собі достатніх даних, які б могли служити підставами для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП, а тому за наслідками її розгляду вважає необхідним постанову судді Баришівського районного суду Київської області від 28 серпня 2020 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а її апеляційну скаргу на цю постанову - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргуОСОБА_1 залишити беззадоволення, а постанову судді Баришівського районного суду Київської області від 28 серпня 2020 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду
С.О. Новов
Головуючий у 1-й інстанції - суддя Коваленко К.В.