1[1]
Номер справи : 759/18989/20
Номер провадження : 33/824/271/2021
Категорія: ст. 124 КУпАП
Іменем України
30 березня 2021 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Новов С.О., за участю особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Зіміна М.В., іншого учасника ДТП ОСОБА_2 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Зіміна М.В. на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 18 листопада 2020 року,
Відповідно до постанови судді Святошинського районного суду м. Києва від 18 листопада 2020 року,
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, із застосуванням до нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340, 00 (триста сорок) грн..
Цією ж постановою, стягнуто зОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп.
Як встановлено постановою судді, ОСОБА_1 21.08.2020 року о 18 год. 50 хв. в м. Києві на перехресті вул. Рубежівка - вул. Гостомельська, керував автомобілем марки «Шкода» д.н.з. НОМЕР_1 , на перехресті рівнозначних доріг, не надав перевагу в русі автомобілю марки «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_2 , що наближався праворуч та скоїв з ним зіткнення, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.п. 2.3б, 16.12 ПДР, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - адвокат Зімін М.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на подання апеляційної скарги на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 18 листопада 2020 року.
Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 18 листопада 2020 року - скасувати, а справу відносно ОСОБА_1 - закрити.
Обґрунтовуючи своє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, захисник вказує на те, що оскільки оскаржувана постанова була винесена 18 листопада 2020 року за відсутності ОСОБА_1 , оскільки останній не був належним чином повідомлений про судове засідання, а адвокат Зімін М.В., з матеріалами справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 та відповідно оскаржуваною постановою ознайомився лише 02 грудня 2020 року, тому, як вважає апелянт, є всі підстави для поновлення йому строку на подання апеляційної скарги.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що оскаржувана постанова є незаконною, такою, що прийнята з грубим порушенням норм процесуального права та прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також норм Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як зазначає апелянт у поданій апеляційній скарзі, ДТП сталось 21.08.2020 року, однак протокол про адміністративне правопорушення того ж дня працівниками патрульної поліції не складався, а всупереч положенням ст. 254 КУпАП, був складений лише 06.10.2020 року у приміщенні Управління патрульної поліції у м. Києві.
Також апелянт звертає увагу на те, що листи, які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення з Управління патрульної поліції від 16.09.2020 року, які нібито направлялись на адресу ОСОБА_1 щодо його виклику та складення протоколу, не відповідає дійсності, оскільки жодних повідомлень ОСОБА_1 , як стверджує його захисник, не отримував. Натомість, внаслідок істотних порушень працівниками патрульної поліції вимог ряду статей КУпАП та ст. 55 Конституції України, ОСОБА_1 був позбавлений можливості належним чином захищати свої права, надавати докази.
Крім того, як вказує апелянт, Святошинський районний суд м. Києва під час розгляду справи, грубо порушив права ОСОБА_1 , як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки в порушення вимог ст. 277-2 КУпАП, про дату і місце розгляду справи ні його, ні ОСОБА_1 не було взагалі повідомлено, про що може свідчити відсутність відповідних доказів у матеріалах справи.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та йогозахисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; пояснення іншого учасника ДТП, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити постанову суду без змін; перевіривши матеріали справи та доводи скарги, вважаю, що задоволенню підлягає лише клопотання про поновлення процесуального строку на оскарження постанови судді Святошинського районного суду м. Києва від 18 листопада 2020 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , оскільки, враховуючи обставини, наведені в апеляційній скарзі його захисника, цей строк було пропущено з поважних причин.
Що ж стосується самої апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 - адвоката Зіміна М.В., то вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, всупереч доводам апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо фактичних даних, які свідчать про обґрунтованість висновку судді щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме у порушенні ним пунктів 2.3 «б», 16.12 Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Зокрема, як прямо передбачено п. 16.12 ПДР України, на перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч, крім перехресть, де організовано круговий рух.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, з урахуванням обставин ДТП, які були встановлені на підставі наявних у справі доказів, у тому числі протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 21.08.2020 року та схеми пригоди, саме водій ОСОБА_1 , відповідно до вимог п. 16.12 ПДР України, був зобов'язаний дати дорогу транспортному засобу під керуванням водія ОСОБА_2 , що наближався до перехрестя праворуч, а тому саме це порушення знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку з виникненням ДТП.
До того ж, вказані обставини були підтверджені поясненнями самих учасників дорожньо-транспортної пригоди під час апеляційного розгляду щодо розташування транспортних засобів на перехресті в момент зіткнення, яке кожен із них, за пропозицією суду, власноручно відобразив на копії схеми пригоди.
Що ж стосується доводів апеляційної скарги про те, що ДТП мала місце 21.08.2020 року, а протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 було складено у приміщенні Управління патрульної поліції у м. Києві лише 06.10.2020 року, то вони не можуть бути визнані обґрунтованою підставою для скасування оскаржуваної постанови, оскільки, як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, на місце дорожньо-транспортної пригоди викликалась слідчо-оперативна група Подільського УП ГУ НП в м. Києві, яка проводила огляд місця ДТП, у зв'язку з тим, що один із учасників пригоди, а саме водій ОСОБА_2 був госпіталізований бригадою швидкої медичної допомоги з попереднім діагнозом: забійна травма голови, підозра на ЗЧМТ.
Вказані обставини, в залежності від характеру та ступеню тяжкості виявлених у потерпілого тілесних ушкоджень могли стати підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та початку дізнання або досудового розслідування, а тому протокол про адміністративне правопорушення не було складено у строк, передбачений ч. 2 ст. 254 КУпАП.
Таким чином, проаналізувавши наявні у справі докази в їх сукупності, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи апеляційної скарги адвоката Зіміна М.В. про відсутність належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки вони не знайшли свого об'єктивного підтвердження та спростовуються тими доказами, на які суддя послався у своїй постанові.
Безпідставними слід визнати і доводи апеляційної скарги адвоката Зіміна М.В. щодо допущених працівниками поліції порушень під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення та їх направлення до суду, оскільки, навіть якщо припустити, що окремі порушення дійсно мали місце, вони не можуть бути визнані істотними та такими, що призвели до неправильного вирішення справи.
Інші доводи апеляційної скарги також не можуть служити підставами для скасування оскаржуваного рішення щодо ОСОБА_1 , з огляду на те, що вони не спростовують правильності та обґрунтованості прийнятого судом рішення.
За таких обставин, апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 - адвоката Зіміна М.В. не може бути задоволена, оскільки вона не містить у собі достатніх підстав для висновку про те, що постанова судді про визнаннявинним ОСОБА_1 та притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є незаконною та необґрунтованою, а тому, за наслідками її розгляду, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне прийняти рішення, яким залишити вказану апеляційну скаргу без задоволення, а постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 18 листопада 2020 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Зіміну М.В.процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови судді Святошинського районного суду м. Києва від 18 листопада 2020 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 .
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Зіміна М.В.залишити без задоволення, а постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 18 листопада 2020 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП, - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду
С.О. Новов
Головуючий у 1-й інстанції - суддя Скорін А.В.