Справа № 2-а-15/10
15 червня 2010 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми у складі: головуючого - судді Янголь Є.В., при секретарі Дубініна Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов прокурора Зарічного району м. Суми до Зарічного відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції про спонукання до вчинення дій,-
Позивач просить зобов'язати Зарічний відділ державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції надати для ознайомлення працівнику прокуратури Зарічного району м. Суми виконавчі провадження за судовими рішеннями на захист інтересів громадян та надати копії документів цих виконавчих проваджень. Свої вимоги мотивує тим, що 11.12.2007 року прокуратура Зарічного району м. Суми звернулась до відповідача з вимогою про надання згідно ст.ст. 8, 20 Закону України „Про прокуратуру” можливості працівникам прокуратури Зарічного району м. Суми ознайомитись з матеріалами виконавчих проваджень за судовими рішеннями на захист інтересів громадян на 2007 рік однак листом відповідача від 19.12.2007 року було повідомлено про неможливість надання для ознайомлення виконавчих проваджень, у яких прокуратура Зарічного району м. Суми не є стороною або учасником виконавчого провадження. Вважає, що відповідачем порушені ст.ст. 8, 20 Закону України „Про прокуратуру”.
В судовому засіданні представник прокуратури Зарічного району м. Суми позов підтримав.
Представник відповідача в судовому позов не визнав, пояснив що діючим законодавством не передбачено надання працівникам прокуратури для ознайомлення виконавчих проваджень, у яких прокуратура є стороною або учасником виконавчого провадження.
З матеріалів справи вбачається, що 11.12.2007 року прокуратура Зарічного району м. Суми звернулась до відповідача з вимогою про надання згідно ст.ст. 8, 20 Закону України „Про прокуратуру” можливості працівникам прокуратури Зарічного району м. Суми ознайомитись з матеріалами виконавчих проваджень за судовими рішеннями на захист інтересів громадян на 2007 рік (а.с. 4).
19.12.2007 року Зарічним відділом державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції на адресу прокуратури м. Суми була надана відповідь про відсутність правових підстав для надання органам прокуратури виконавчих проваджень, у яких прокуратура не є учасником або стороною виконавчого провадження.
Законом України від 10 липня 2007 року внесені доповнення до Закону України «Про виконавче провадження», - закон доповнено статтями 8 - 83, якими визначений порядок здійснення контролю за законністю, правильністю та повнотою виконання рішень органами державної виконавчої служби, механізм здійснення контролю, порядок витребування матеріалів виконавчого провадження та перевірки його законності, визначені контролюючі органи.
Частиною 4 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що втручання інших державних або недержавних органів та їх посадових осіб у виконавче провадження, крім випадків, передбачених цим Законом України, забороняється.
Статтю 8-1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що перевірити законність виконавчого провадження мають право директор Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та його заступники; начальники відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, їх заступники.
Зазначений перелік є вичерпним.
Відповідно до статті 8-2 зазначеного Закону посадові особи, зазначені у статті 8-1 цього Закону, вправі витребувати виконавче провадження з відповідного органу державної виконавчої служби для його перевірки.
Згідно зі статтею 121 Конституції України до функцій прокуратури відносяться підтримання державного обвинувачення в суді, представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом, нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, нагляд за додержанням прав і свобод людини громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.
Суд вважає, що посилання позивача по справі на статті 1, 8 та 20 Закону України « Про прокуратуру» безпідставні, оскільки вони регламентують повноваження прокурора в межах функції, встановлених Конституцією України.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про прокуратуру», вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов'язковим для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки.
Пунктом 9 перехідних положень Конституції України зазначено, що прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів та функцію попереднього слідства - до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів, та сформування системи досудового слідства і введення в дію законів що регулюють її функціонування.
Частиною 4 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що втручання інших державних або недержавних органів та їх посадових осіб у виконавче провадження, крім випадків, передбачених цим Законом України, забороняється.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», правом на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження наділені сторони виконавчого провадження та інші його учасники. Вичерпний перелік осіб, що законом віднесені до сторін виконавчого провадження та його інших учасників зазначений ст. ст. 10, 11 цього Закону.
Органи державної влади, їх посадові особи відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб , що передбачені Конституцією та законами України.
Тому суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7-11, 71, 161-163 КАС України, суд,-
В задоволенні адміністративного позову відмовити за необгрунтованістю.
На рішення може бути подана апеляція шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду на протязі 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі та шляхом подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після 10 днів, якщо не було подано заяву про апеляційне оскарження або апеляційну скаргу, якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, то постанова суду набирає сили після 20 днів, якщо не було подано апеляційну скаргу.
Повний текст постанови суду виготовлено 18 червня 2010 року.
Суддя Янголь Є.В.
Копія, з оригіналом згідно.
Суддя Янголь Є.В.