21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
01 червня 2010 р. Справа 8/70-10
за позовом відкритого акціонерного товариства «Хмельницький обласний пивзавод»,
м. Хмельницький
до приватного підприємства «Злат -Агро», с. Вінницькі Хутори
про стягнення 11659,16 грн.
Суддя В. Матвійчук
при секретарі судового засідання Т. Солоненко, за участю представників:
від позивача - М. Жеребецька за довіреністю б/н від 19.05.2010р.;
від відповідача - не з'явився;
інші - О. Шаталюк.
Заявлено позов про стягнення з приватного підприємства «Злат -Агро» на користь відкритого акціонерного товариства «Хмельницький обласний пивзавод» суму 11 659, 16 грн..
Позовні вимоги мотивовано тим, що на підставі укладених між сторонами контрактів від 23.10.2006р., від 12.12.2006р., 15.05.2007р. позивач перерахував відповідачу 1 374 000 грн.. Проте відповідач не поставив товару на вказану суму, і станом на 31.03.2010р. за ним рахується заборгованість в розмірі 11 659,16 грн..
Відповідач в поясненнях за № 4 від 21.05.2010р. вказує, що зобов'язання за укладеними контрактами з його сторони виконані в повному обсязі.
В судовому засіданні 27.05.2010р. представник відповідача заперечував проти суми позову, проте визнавав наявність заборгованості за контрактами. З метою проведення між сторонами взаємозвірки заборгованості судом оголошено перерву до 01.06.2010р..
При розгляді справи 01.06.2010р. представником позивача подано обопільно підписаний акт взаємозвірки розрахунків станом на 01.06.2010р., який розцінюється судом як визнання відповідачем суми позову.
Заслухавши пояснення учасників процесу, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, на засадах всебічного, повно і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.
В період жовтня 2006 року травня 2007 року між відкритим акціонерним товариством «Хмельницький обласний пивзавод»(позивач, за контрактами Покупець) та приватним підприємством «Злат -Агро» ( відповідач, за контрактами Продавець) укладено контракти від 23.06.2006р., від 12.12.2006р. та від 15.05.2007р..
За умовами вказаних контрактів продавець зобов'язався поставити Покупцю товар (ячмінь), а Покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах контрактів.
На виконання умов контрактів відповідач в період з 27.10.2006р. по 19.06.2007р. згідно накладних від 01.11.2006 р. № 25, від 03.11.2006 р. № 26, від 15.11.2006 р. № 27, від 21.11.2006 р. № 28, від 24.11.2006 р. № 29, від 27.11.2006 р. № 30, від 30.11.2006 р. № 31, 01.12.2006 р. № 32, № 33 від 19-29.12.2006 р., 10-11.01.2007 р. № 1, 24-29.01.2007 р. № 2, 05.02.2007 р. № 3, 07.02.2007 р. № 4, 08.02.2007 р. № 5, 09.02.2007 р. № 6, 14.02.2007 р. № 7, 16.02.2007 р. № 8, 19.02.2007 р. № 9, 21.02.2007 р. №10, 22.02.2007 р. № 11,23.02.2007 р. № 12, 26.02.2007 р. № 13, 27.02.2007 р. № 14, 28.02.2007 р. № 15, 06.03.2007 р. № 16, 20.03.2007 р. № 17, 21.03.2007 р. № 18, 22.03.2007 р. № 19, 31.05.2007 р. № 31/5, 19.06.2007 р. № 19/6; платіжні доручення: від 01.11.2006 р. № 1650, від 09.11.2006 р. № 1688, від 16.11.2006 р. № 1722, від 24.11.2006 р. № 1766, від 1412.2006 р. № 1876, від 19.12.2009 р. № 1908, від 22.12.2006 р. № 1936, 09.01.2007 р. № 26, від 23.01.2007 р. № 100, від 26.01.2007 р. № 123, 07.02.2007 р. № 207, 19.02.2007 р. № 238, 26.02.2007 р. № 284, 01.03.2007 р. № 301, 26.04.2007 р. № 24, 15.05.2007 р. № 681, 25.05.2007 р. № 741, 14.06.2007 р. № 853 поставив позивачу товар на загальну суму 1 337 340,84 грн..
Пунктами 6.1. контрактів визначено порядок розрахунків та вказано, що розрахунки проводяться Покупцем на протязі п'яти днів з моменту поставки партії товару.
Як свідчать матеріали справи та пояснення представника позивача, позивачем перераховано відповідачу грошові кошти в загальному розмірі 1 374 000 грн..
Наведене свідчить, що позивачем надмірно перераховано відповідачу 36 659,16 грн.. Платіжним дорученням за № 24 від 26.04.2007р. відповідачем повернуто позивачу 23 000 грн. надмірно перерахованих коштів.
В зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за контрактами, позивач звернувся до останнього з претензією за № 84 від 12.02.2009р., в якій просив в семиденний термін перерахувати суму заборгованості за контрактами. Відповідач вказану претензію задоволив частково та меморіальним ордером № 68/10 від 30.03.2009р. перерахував на рахунок позивача 2000 грн..
Таким чином, станом на день розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість за контрактами в розмірі 16 659,16 грн., що також підтверджується обопільно підписаним актом звірки розрахунків від 01.06.2010р..
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як вбачається із матеріалів справи предметом позову є стягнення боргу за товар поставлений згідно контрактів купівлі-продажу.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 692 цього Кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зважаючи на наведене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в розмірі 16 659,16 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Враховуючи наведене, позов підлягає задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст.43, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з приватного підприємства «Злат -Агро»(23201, Вінницька область, Вінницький район, с. Вінницькі хутори, пров. Фрунзе, 1, код 33182684) на користь відкритого акціонерного товариства «Хмельницький обласний пивзавод»(29000, м. Хмельницький, вул. Чорновола, 24, код 05513922) 11 659 (одинадцять тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять) грн. 16 коп. -надмірно перерахованих коштів за контрактами; 116 (сто шістнадцять) грн. 59 коп. - витрат зі сплати державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. -витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Копію рішення направити сторонам .
Рішення оформлено та підписано 01.06.2010р.
Суддя В. Матвійчук
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Чорновола , 24, м. Хмельницький , 29000)
3 - відповідачу (пров. Фрунзе, 1, с. Вінницькі Хутори, Вінницької області, 23201)