Справа № 555/1194/21
Номер провадження 3/555/671/21
17 вересня 2021 року
Суддя Березнівського районного суду Рівненської області Мельничук Н. В. , розглянувши матеріали, що надійшли від відділення поліції №4 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого ,
за ч.1 ст.130 КУпАП
Права, передбачені ст. 268 КпАП України роз"яснено.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ДПР 18 № 157498 від 22 червня 2021 року ОСОБА_1 22 червня 2021 року о 02 год. 55 хв. в м. Березне по вул.. Андріївськай , керував транспортним засобом- автомобілем марки «Mersedes-Benz Sprinter 313 » номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, від проходження медичного огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора " Алкотест " Драгер 6810" та проведення такого огляду у мед. закладі відмовився у присутності двох свідків , чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Захисник правопорушника ОСОБА_1 - адвокат Захарчук М.І. в судовому засіданні вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КпАП України не визнав, просить закрити провадження по справі у зв"язку з відсутністю події та складу вказаного адміністративного правопорушення.
Суд, заслухавши пояснення захисника правопорушника, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Згідно ч.1 ст. 9 КпАП УКраїни адміністративним правопорушенням / проступком/ визнається протиправна , винна / умисна або необережна/ дія чи бездіяльність , яка посягає на громадський порядок , власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортного засобу особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно ч.1 ст. 266 КпАП України особи, які керують транспортними засобами , і щодо яких є підстави вважати , що вони перебувають у стані алкогольного , наркотичного чи іншого сп"яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами , річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного , наркотичного чи іншого сп"яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів , що знижують їх увагу та швидкість реакції.
У той же час, відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП та положень Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, даний огляд проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції у присутності двох свідків, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду працівником поліції або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
З викладеного слідує, що інспектор поліції повинен запропонувати водієві пройти огляд на стан сп'яніння із застосуванням спеціального технічного засобу за місцем зупинки транспортного засобу в разі наявності у нього ознак такого сп'яніння, і лише в разі відмови від такого огляду або незгоди з його результатами повинен запропонувати пройти такий огляд в медичній установі.
Відповідно до ч. 5 та 6 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно до п. п. 8, 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до ч. 1 ст. 260 КУпАП огляд на стан алкогольного сп'яніння є одним із заходів забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення.
Згідно відеозапису, що долучений до матеріалів адміністративної справи, ОСОБА_1 поводить себе адекватно, в нього відсутня різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поліцейський не перевіряє у нього тремтіння пальців рук. Зважаючи на відсутність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, що передбачені п. 3 Інструкції, застосування відносно нього поліцейським заходу забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення у виді огляду на стан алкогольного сп'яніння, є безпідставним та незаконним.
Крім того, Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні. Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.
Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026, визначено перелік технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які застосовуються органами та підрозділами поліції. Зокрема, таким приладом є портативний відеореєстратор - пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського.
Пунктами 4, 5 розділу 2 цієї Інструкції передбачено, що підчас здійснення повноважень поліцейськими портативний відео реєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відео реєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
З долученого до матеріалів відеозапису події вбачається, що працівники поліції здійснювали відеофіксацію за допомогою як боді-камери, так і невідомих технічних засобів, які не відображають дату та часу відео зйомки. Такий відеозапис не ведеться безперервно та був завершений перед оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення
Окрім цього, за правилами частини 1 статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами.
Матеріали справи не містять відомостей щодо передачі керування транспортного засобу іншій особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії.
Поруч з тим, окремо слід звернути увагу на низку порушень зі сторони працівників поліції, в частині роз'яснення прав та обов'язків особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснення прав та обов'язків свідкам, відсутності в протоколі інформації щодо технічних пристроїв якими здійснювалась відеофіксація, наявність заздалегідь виготовлених бланків з текстом пояснень для свідків, які потребують лише внесення особистих даних особи та унеможливлюють внесення особою, що надає пояснення будь-якої додаткової інформації.
У п. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини, у п. 2 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, у п.2 ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, у принципі 36 Зводу принципів захисту всіх осіб, у ст. 62 Конституції України закріплено одне з найважливіших положень демократичної, правової держави презумпцію невинуватості, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зміст принципу «поза розумним сумнівом» сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», відповідно до якого доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає із зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу витриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення. Отже, докази повинні бути настільки переконливими, що сумнівів при розгляді справи не повинно бути, а якщо вони є, то повинні тлумачитись тільки на користь особи, відносно якої вирішується питання щодо притягнення до відповідальності.
Отже прямих, безспірних і безсумнівних доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в ході судового розгляду не здобуто, а під час судового розгляду у діях ОСОБА_1 не встановлено складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, як і самої події правопорушення.
Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України та п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року №7 «Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина» обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, які повинні визнаватися недопустимими.
За таких обставин вважаю, що у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 268, 271 КУпАП,суд,-
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст 247 КпАП України.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів через Березнівський районний суд Рівненської області .
Суддя Березнівського
районного суду Мельничук Н. В.