22 вересня 2021 рокуЛьвівСправа № 140/6517/21 пров. № А/857/14511/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Святецького В.В., Гуляка В.В.,
за участі секретаря судового засідання Петрунів В.І.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 07 липня 2021 року (головуючого судді Ксензюка А.Ю., ухвалену в м. Луцьк) про забезпечення позову у справі №140/6517/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІМЕРІК» до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,-
ТзОВ «ЛІМЕРІК» звернулося в суд з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у місті Києві №12626 від 20.01.2021, №36680 від 19.02.2021 про відповідність ТзОВ «ЛІМЕРІК» критеріям ризиковості платника податку, зобов'язати Головного управління ДПС у місті Києві виключити ТзОВ «ЛІМЕРІК» з переліку ризикових платників податку, визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у місті Києві про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.05.2021 №2637986/39693858 та №2637985/39693858, від 11.05.2021 №2640403/39693858, №2640404/39693858, №2640405/39693858 та №2640406/39693858, зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані ТзОВ «ЛІМЕРІК» податкові накладні №11 від 13.01.2021, №13 від 21.01.2021, №16 від 26.01.2021, №18 від 27.01.2021, №5 від 03.02.2021, №6 від 03.02.2021 та №9 від 05.02.2021 днем їх подання на реєстрацію.
05.07.2021 позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у місті Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №12626 від 20.01.2021 і №36680 від 19.02.2021 та заборони Головному управлінню ДПС у місті Києві, Державній податковій службі України вчиняти будь-які дії, пов'язані з виконанням рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у місті Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №12626 від 20.01.2021 і №36680 від 19.02.2021.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 07 липня 2021 року заяву про забезпечення позову задоволено.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального права.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим, також просить судове засідання провести за відсутності позивача.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 апеляційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 07 липня 2021 року про забезпечення позову у справі №140/6517/21 повернуто скаржнику.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, хоча належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, що відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
В порядку статті 230 КАС України секретарем судового засідання забезпечено ведення протоколу судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що рішеннями Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у місті Києві №12626 від 20.01.2021, №36680 від 19.02.2021 ТзОВ «Лімерік» віднесено до ризикових платників податків на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків.
Підставою для прийняття рішення №12626 від 20.01.2021 податковим органом зазначено: «В ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію: товар піддони (код УКТЗЕД 4415) придбано у суб'єкта господарювання, який здійснює ризиковану діяльність, а саме: ТОВ «БЕТТА ГРАНТ» (код 41618984). Також, підприємство придбає послуги у ТОВ «БЕТТА ГРАНТ» з суборенди транспортних засобів у кількості 13 одиниць при штатній чисельності працюючих, за останній звіт по ЄСВ, 6 осіб».
Підставою для прийняття рішення №36680 від 19.02.2021 податковим органом зазначено: «Використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення та копії документів, проведено аналіз діяльності ТОВ «ЛІМЕРІК» (39693858), в процесі якого встановлено, що товар піддони (код УКТЗЕД 4415) придбано у суб'єкта господарювання, який здійснює ризиковану діяльність, а саме: ТОВ «БЕТТА ГРАНТ» (код 41618984). Крім того, підприємство придбає послуги у ТОВ «БЕТТА ГРАНТ» з суборенди транспортних засобів у кількості 13 одиниць при штатній чисельності працюючих, за останній звіт по ЄСВ, 6 осіб».
ТзОВ «ЛІМЕРІК» звернулося в суд з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у місті Києві №12626 від 20.01.2021, №36680 від 19.02.2021 про відповідність ТзОВ «ЛІМЕРІК» критеріям ризиковості платника податку, зобов'язати Головного управління ДПС у місті Києві виключити ТзОВ «ЛІМЕРІК» з переліку ризикових платників податку, визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у місті Києві про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.05.2021 №2637986/39693858 та №2637985/39693858, від 11.05.2021 №2640403/39693858, №2640404/39693858, №2640405/39693858 та №2640406/39693858, зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані ТзОВ «ЛІМЕРІК» податкові накладні №11 від 13.01.2021, №13 від 21.01.2021, №16 від 26.01.2021, №18 від 27.01.2021, №5 від 03.02.2021, №6 від 03.02.2021 та №9 від 05.02.2021 днем їх подання на реєстрацію.
Позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у місті Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №12626 від 20.01.2021 і №36680 від 19.02.2021 та заборони Головному управлінню ДПС у місті Києві, Державній податковій службі України вчиняти будь-які дії, пов'язані з виконанням рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у місті Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №12626 від 20.01.2021 і №36680 від 19.02.2021.
Суд першої інстанції заяву про забезпечення позову задовольнив з тих підстав, що в разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення заподіяна позивачу шкода внаслідок зупинення господарської діяльності товариства у зв'язку з неможливістю реєстрації податкових накладних при реалізації товарів та відмовою контрагентів від співпраці буде значно більшою, оскільки відновлення ділових зв'язків та нормалізація ведення господарської діяльності з урахуванням введення по усій території України карантинних заходів, що зумовило погіршення ведення бізнесу, призведе до значних зусиль та витрат. Крім того, суд враховує і ту обставину, що спірне рішення порушує права не тільки позивача, а і його контрагентів, оскільки у зв'язку з відсутністю реєстрації податкових накладних останні не мають можливості формувати податковий кредит.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, обставинам справи з огляду на наступне.
Згідно статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини 2 статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.
Так, забезпечення адміністративного позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Судом встановлено, рішеннями Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у місті Києві №12626 від 20.01.2021, №36680 від 19.02.2021 ТзОВ «Лімерік» віднесено до ризикових платників податків на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що внаслідок безпідставного прийняття оскаржуваних рішень настали негативні наслідки для підприємства, у т.ч. зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що призводить до негативних наслідків для підприємства, а саме погіршення ділової репутації підприємства, унеможливлює подальшу господарську діяльність товариства. Вказує, що включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для платника негативний характер, оскільки строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, a сам по собі факт включення платника податків до переліку ризикових платників податків покладає на платника додатковий обов'язок щодо надання пояснень та документів. Також, наслідком внесення ТзОВ «ЛІМЕРІК» до переліку ризикових суб'єктів господарювання повністю блокується господарська діяльність товариства, адже ТзОВ «ЛІМЕРІК» не отримує прибуток, що вплине на не можливість сплати податків та oбoв'язкoвиx платежів до бюджету. Негативні наслідки виникають також у контрагентів платника податків, оскільки до реєстрації податкової накладної є неможливим формування податкового кредиту по господарських операціях.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Як уже зазначалось вище, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Пленумом Вищого адміністративного суду від 06.03.2008 №2 Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ також висвітлено правову позицію щодо вжиття заходів забезпечення позову в адміністративних справах, в якій зазначено, зокрема, що судам необхідно враховувати, що, згідно з ч. 3 та 4 ст. 117 КАС України, забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; заборони вчиняти певні дії. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.
Будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Оцінка такої відповідності та співмірності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
Також колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне покликатись на ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо необхідності вжиття ефективного та своєчасного судового захисту порушеного права заявника, за захистом яких він звернувся.
Невжиття заходів забезпечення позову ускладнить та унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, адже основна діяльність заявника є фактично припиненою і наслідком припинення такої основної діяльності є завдання позивачу збитків та призводить до наявності правових підстав для застосування до заявника контролюючими органами відповідних негативних наслідків.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №826/8556/17, від 26.04.2019 у справі №826/16334/18.
За приписами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України проведення суб'єктом господарювання у встановлені терміни реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що адмініструє орган ДПС, легалізує здійснення таким суб'єктом операцій з постачання товарів (послуг) та є підставою для покупця для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, при цьому пунктом 201.16 статті 216 цього Кодексу передбачено, що реєстрація податкової накладної може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
01.02.2020 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №1165).
Згідно з пунктом 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Таким чином, постановлення рішення про відповідність заявника критеріям ризикованості платника податків має наслідком зупинення реєстрації податкових накладних не лише за господарськими операціями та з контрагентами, що стали підставою для винесення такого рішення, а й за всіма іншими господарськими операціями та контрагентами заявника.
Відтак, із наявних у справі доказів слід дійти висновку про те, що включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для платника негативний характер, оскільки строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а сам по собі факт включення платника податків до переліку ризикових платників податків покладає на платника додатковий обов'язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів та за результатами їх розгляду комісією центрального рівня.
Негативні наслідки виникають також у контрагентів платника податків, оскільки до реєстрації податкової накладної є неможливим формування податкового кредиту по господарських операціях.
Колегія суддів зазначає, що з врахуванням наведеного слід дійти висновку про те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення істотно ускладнює ефективний захист прав та інтересів позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень у сфері господарської діяльності, а саме: право здійснювати самостійно без обмежень господарську діяльність, оскільки зупинення реєстрації податкових накладних призводить до негативних наслідків для товариства, зокрема, до неможливості здійснення господарської діяльності через зупинення реєстрації податкових накладних, можливого розірвання ділових відносин з контрагентами, покладення додаткового обов'язку на позивача щодо подання документів та погіршення ділової репутації, а забезпечення позову на час судового розгляду справи відновить право позивача на здійснення господарської діяльності як платника податку на додану вартість, дасть можливість позивачу до остаточного вирішення даного спору реалізовувати своє право на здійснення діяльності та реєстрацію податкових накладних.
Крім того, заходи забезпечення адміністративного позову щодо зупинення дії оскаржуваного рішення, про вжиття котрих у заяві просить позивач, відповідають предмету позову, водночас, вжиття таких заходів жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, оскільки факт правомірності чи протиправності винесення оскаржуваних рішень буде встановлено під час повного, всебічного і об'єктивного розгляду в судовому засіданні всіх обставин справи.
Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні «Пантелеєнко проти України» від 29 червня 2006 року зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні «Дорани проти Ірландії» від 31.07.2003 Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При чому, як наголошується у вищевказаних рішеннях Європейського суду з прав людини, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Враховуючи вищевказані норми законодавства та практику Європейського суду з прав людини, суд першої інстанції вірно вважав, що порушення свободи здійснення господарської діяльності підприємства у зв'язку із зупиненням реєстрації накладних, є необхідними підставами, які свідчать про обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи ухвалу суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстав для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції на підставі статті 139 КАС України у апеляційного суду немає.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві - залишити без задоволення.
Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 07 липня 2021 року про забезпечення позову у справі №140/6517/21 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги.
Головуючий суддя Н.В. Ільчишин
Судді В.В. Святецький
В.В. Гуляк
Повний текст постанови складено 27.09.2021