21 вересня 2021 року ЛьвівСправа № 165/291/19 пров. № А/857/12693/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Сеника Р.П., Хобор Р.Б.,
за участі секретаря судового засідання Гром І.І.,
позивач: не з'явився
представник відповідача: не з'явився
представник відповідача: не з'явився
представник відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області на рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 16 червня 2021 року у справі № 165/291/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області, Виконавчого комітету Нововолинської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови,-
суддя в 1-й інстанції - Федечко М.О.,
час ухвалення рішення - 09 год. 08 хв.,
місце ухвалення рішення - смт. Іваничі,
дата складання повного тексту рішення - 16.06.2021,
У провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду перебувала справа за апеляційною скаргою Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області на рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 16 червня 2021 року у справі № 165/291/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області, Виконавчого комітету Нововолинської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови.
27.07.2021 за результатами апеляційного розгляду справи апеляційну скаргу Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області залишено без задоволення, а рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 16 червня 2021 року у справі № 165/291/19 - без змін.
29.07.2021 ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції через засоби поштового зв'язку скерувала заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат. У поданій заяві зазначає про те, що у відзиві на апеляційну скаргу нею відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України було заявлено про те, що докази витрат на правову допомогу будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду або його отримання.
Просить вирішити питання розподілу судових витрат в частині витрат на професійну допомогу в сумі 1930 грн. 20 коп..
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч. 4ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для частково задоволення заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу з огляду на таке.
Загальне правило розподілу судових витрат полягає в тому, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Частина 1 ст. 132 КАС України передбачає, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється в порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктами 4, 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору; інші види правової допомоги - це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Статтею 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.
Зокрема, згідно ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 134 КАС України, встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
За змістом ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів, обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Як зазначалось вище, заявник просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 1903 грн 20 коп. за надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції.
Як слідує з матеріалів справи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу понесених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, представником позивача надано:
Договір про надання правової допомоги від 21.07.2021;
Акт приймання-передачі наданих послуг по договору про надання правової допомоги від 28.07.2021, відповідно до якого адвокатом була надана послуги а та в загальному витрачено 2 години: на ознайомлення із апеляційною скаргою, вивчення нормативно-правової бази, судової практики, оформлення відзиву на апеляційну скаргу у справі № 165/291/19.
Разом з цим на переконання суду розрахунок правничої допомоги дещо завищений у співвідношенні до складності справи та обсягу наданих позивачу послуг, оскільки ця справа є незначної складності.
Більше того, у поданому відзиві на апеляційну скаргу зазначені обставини та обґрунтування, які були наведені у адміністративному позові, а також процитовано рішення суду першої інстанції у даній справі. Будь - яких нових обґрунтувань чи правових висновків не зазначено.
Також слід зазначити, що відсутній розрахунок/вартість кожної наданої послуги відповідно до затраченого часу, що в свою чергу не дає можливості в повній мірі встановити вартість наданих послуг.
Відповідно до ст.17 Закону України № 3477- IV від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п.30, ECHR 1999-V).
У пункті 269 рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п.55 з подальшими посиланнями).
Як відзначено у п.95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява N 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім цього, у п.154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Враховуючи зазначені обставини справи та перелік, наданих адвокатом для позивача послуг, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для присудження на користь позивача судових витрат на правничу допомогу в розмірі 951 грн 60 коп., що відповідає складності справи та обсягу наданих позивачу послуг.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 132, 134, 139, 143, 252, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області (проспект Дружби, 27, м. Нововолинськ, Волинської області, 45400, ЄДРПОУ 04051342) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 951 (дев'ятсот п'ятдесят одну) гривню 60 (шістдесят) копійок.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк
судді Р. П. Сеник
Р. Б. Хобор
Повне судове рішення складено 27 вересня 2021 року