з питань роз'яснення судового рішення
27 вересня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/8472/20 пров. № А/857/11386/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Судової-Хомюк Н. М.
суддів -Шевчук С. М.
Хобор Р. Б.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Хлопецького Олександра Олександровича про роз'яснення постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2021 року у справі за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 у справі №380/8472/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду через свого представника адвоката Хлопецького Олександра Олександровича з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - апелянт, ВЧ НОМЕР_1 , відповідач) з такими вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 26.01.2018 позивачу;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити старшому прапорщику запасу ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 26.01.2018, з врахуванням базового місяця для нарахування індексації - січня 2008 року.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 адміністративний позов задоволено повністю; визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 26.01.2018; зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 26.01.2018. Також вирішено нарахування індексації проводити виключно із застосуванням базового місяця (як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення грошового забезпечення), - січня 2008 року та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 на користь позивача 2250 (дві тисячі двісті п'ятдесят) гривень рівно судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2021 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задоволено частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року у справі №380/8472/21 скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 26.01.2018. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 26.01.2018. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 (на користь ОСОБА_1 2250 (дві тисячі двісті п'ятдесят) гривень рівно судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.
15 вересня 2021 року на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Хлопецького Олександра Олександровича надійшла заява про роз'яснення постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2021 року, в якій просить роз'яснити який базовий місяць повинен застосовувати відповідач виконуючи судове рішення у справі №380/8472/21 та якими мотивами керувався апеляційний суд відхиляючи аргументи позивача щодо необхідності врахувати правову позицію Верховного суду від 10.09.2020 по справі №200/9297/19-а.
Заяву обґрунтовано тим, що Військова частина НОМЕР_1 з огляду на резолютивну частину рішення може під час його виконання ігнорувати базовий місяць, який згадується апеляційним судом виключно у мотивувальній частині рішення. Також апеляційний суд не роз'яснив причини неврахування правового висновку Верховного суду у постанові від 10.09.2020 у справі 200/9297/19-а
Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця.
Враховуючи те, що рішення суду яке заявник просить роз'яснити прийняте в порядку письмового провадження, суд вважає за можливе розглянути заяву про роз'яснення судового рішення в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи заяви про роз'яснення судового рішення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що в задоволенні такої слід відмовити, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення його недоліків є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акту, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.
Таким чином, роз'яснено може бути судове рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його важко зрозуміти та виконати внаслідок неясності (незрозумілості) його резолютивної частини.
При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз'яснення судового акту виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Водночас, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Як видно з матеріалів справи, суд апеляційної інстанції встановив, що згідно з наявною у справі довідкою-розрахунком №350/486/200/397 від 22.03.2021, яка була долучена до відповідачем до матеріалів справи разом із поданням відзиву на позовну заяву, позивачу нараховано індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 26.01.2018 в сумі 38 365,72 грн., із врахуванням базового місяця січня 2014, оскільки такий базовий місяць встановлено у зв'язку з збільшенням розміру щомісячної додаткової грошової винагороди з 40% до 60% у січні 2014 року.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивача базовим місяцем слід враховувати саме січень 2014 року, а не січень 2008 року.
Відтак, зі змісту постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2021 року слідує, що така в цілому є чіткою та зрозумілою, містить виклад встановлених судом обставин та мотивів, з яких суд виходив при її прийнятті, а також покликання на положення закону, якими він керувався.
Доводи заяви про те, що Військова частина НОМЕР_1 з огляду на резолютивну частину рішення може під час його виконання ігнорувати базовий місяць, який згадується апеляційним судом виключно у мотивувальній частині рішення є помилковим, оскільки відповідач нарахував таку індексацію, що підтверджується вищезазначеною довідкою, проте виплату такої не провів.
Тобто, фактично позивач у заяві просить роз'яснити спосіб та порядок виконання судового рішення, тобто вирішити питання, які не стосуються роз'яснення судового рішення в розумінні ст. 254 КАС України.
При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу, що поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем та іншими суб'єктами владних повноважень.
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судове рішення та його резолютивна частина є зрозумілими та підстави для його роз'яснення відсутні, отже в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Хлопецького Олександра Олександровича про роз'яснення судового рішення слід відмовити.
Керуючись статтями 254, 311, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви представника представника ОСОБА_1 - адвоката Хлопецького Олександра Олександровича про роз'яснення постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2021 року у справі №380/8472/20 - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач Н. М. Судова-Хомюк
судді С. М. Шевчук
Р. Б. Хобор