вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
27 вересня 2021 року Справа №480/6099/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Павлічек В.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6099/21 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради (вул.Харківська, 35,м.Суми,Сумська область,40035) , в якій просить:
- визнати протиправними дії Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, як учаснику бойових дій у розмірі, меншому ніж передбачено частиною 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- зобов'язати Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради донарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік, як учаснику бойових дій у розмірі 7354,00 грн.
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що позивач має статус учасника бойових дій та відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на отримання разової грошової допомоги, яка виплачується щорічно до 5 травня в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. Проте, у 2021 році отримав допомогу не в повному обсязі, а саме у розмірі 1 491,00 грн. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та такою, що порушує його права.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено строк відповідачу для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача, а також встановлено строк позивачу для подання відповіді на відзив, а відповідачу заперечення.
Представником відповідача було надано суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні, зокрема зазначивши, що з метою забезпечення виплати у 2021 році разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 08.04.2021 № 325 "Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань". Зазначає, що відповідач у даному випадку є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та уповноважений на отримання бюджетних асигнувань для виконання функції лише в частині перерахування доведених коштів у попередньо визначених розмірах з боку головного розпорядника коштів в особі Міністерства соціальної політики України, тобто відповідач фактично був лише посередником у питанні перерахування коштів між Міністерством соціальної політики України та позивачем. Також звертає увагу, що відповідач має право на можливість перерахувати щорічну разову грошову допомогу лиш в тих розмірах, які доведені йому розпорядником коштів вищого рівня. Право прийняти рішення щодо визначення розміру допомоги, який слід перераховувати та які для цього підстави визначає лише головний розпорядник коштів в особі Міністерства соціальної політики України. Крім того, відповідач не наділений повноваженнями щодо можливості проведення перерахунку виплати щорічної разової грошової допомоги як вимагає позивач та у разі задоволення позовних вимог позивача у відповідача буде відсутня можливість виконати рішення суду у зв'язку з відсутністю повноважень передбачених законодавством. Враховуючи викладене вище та з урахуванням того, що Кабінетом Міністрів України у 2021 році відповідно до постанови №325 встановлено фіксований розмір щорічної разової грошової допомоги, виплату позивачу проведено у розмірі 1 491,00 грн. (а.с. 16-17).
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач, згідно посвідчення від 07.06.2018 серії НОМЕР_1 , має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с. 8).
На звернення позивача, листом від 26.05.2021 № В-1221/12.06-29 Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради, зокрема, повідомив позивача, що виплата допомоги у 2021 році позивачу здійснена у розмірі 1 491,00 грн. на реквізити Сумського обласного територіального центру комплектування та підтримки, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 № 325 (а.с. 10).
Не погодившись з виплатою зазначеної допомоги у меншому розмірі, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України від 22.10.1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі по тексту - Закон. №3551-XII).
01.01.1999 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 №367-XIV, яким статтю 12 Закону №3551-XII доповнено частиною в такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком".
Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28.12.2014 №79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 зазначене положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Таким чином, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 відновлено дію частини п'ятої статті 12 Закону №3551-XII у редакції Закону №367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Водночас відповідно до Додатку до Порядку використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань"" № 325 від 08 квітня 2021 року (далі - Постанова №325), разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році виплачується учасникам бойових дій у розмірі 1491 гривня, тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено частиною п'ятою статті 12 Закону.
Отже, на час виплати позивачу у квітні 2021 року щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон №3551-XII і Постанова №325.
Виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2021 році слід застосовувати не Постанову №325, а Закон №3551-XII, який має вищу юридичну силу.
За таких обставин, позивач має право на одержання разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким законом є Закон України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Тобто, при обчисленні суми щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідач має виходити з розміру мінімальної пенсії за віком, що відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеному законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Оскільки разову грошову допомогу за 2021 рік виплачено позивачу у меншому розмірі, ніж передбачено частиною п'ятою статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд доходить висновку про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі.
При цьому суд враховує, що ця справа не є типовою справою у розумінні п. 21 ч.1 ст. 4 КАС України відповідно до обставин, викладених у рішенні Верховного Суду від 29.09.2020 у зразковій справі № 440/2722/20. Однак, висновки Верховного Суду (зокрема, Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 13.01.2021) у справі № 440/2722/20 враховані судом під час розгляду цієї справи в силу частини п'ятої статті 242 КАС України, якою встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Разом з тим, суд вважає безпідставними посилання відповідача у відзиві на те, що право прийняти рішення щодо визначення розміру допомоги, який слід перераховувати та які для цього підстави визначає лише головний розпорядник коштів в особі Міністерства соціальної політики України, а також те, що відповідач не наділений повноваженнями щодо можливості проведення перерахунку виплати щорічної разової грошової допомоги та у разі задоволення позовних вимог позивача у відповідача буде відсутня можливість виконати рішення суду у зв'язку з відсутністю повноважень передбачених законодавством, з огляду на наступне.
Міністерство соціальної політики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які і здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій.
Отже, у даному випадку, органом, уповноваженим здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, є Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради, оскільки безпосередню нарахування та виплату щорічної разової грошової допомоги позивачу як інваліду війни здійснив саме Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради, що також не заперечується відповідачем.
Посилання ж відповідача на неможливість здійснення своїх зобов'язань через ненадходження коштів від головного розпорядника, не ґрунтується на вимогах закону та є безпідставним.
У Рішенні від 27.11.2008 у справі № 1-37/2008 Конституційний Суд України вказав, що Закон про Державний бюджет України як правовий акт, що має особливий предмет регулювання (визначення доходів та видатків на загальносуспільні потреби), створює належні умови для реалізації законів України, інших нормативно-правових актів, ухвалених до його прийняття, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами і територіальними громадами. Саме у виконанні цих зобов'язань утверджується сутність держави як соціальної і правової.
Зокрема, у рішенні від 09.07.2007 № 6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави. Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.
Вказана правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду від 29.09.2020 по справі №440/2722/20.
А відтак, суд зазначає, що не нарахувавши та не виплативши позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обгрунтованими та підлягають задоволенню в частині зобов'язання Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня 2021 року, як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням фактично виплаченої суми.
У той же час, суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги щодо зобов'язання Департамента соціального захисту населення Сумської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу у розмірі 7354,00 грн., оскільки на даний час сума недоплаченої щорічної грошової допомоги відповідачем не нарахована, а тому дана вимога є передчасною та такою, що не підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, як учаснику бойових дій у розмірі, меншому ніж передбачено частиною 5 статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, суд зазначає наступне.
Дії - це форма активної поведінки суб'єкта владних повноважень, що виражається у прийнятті рішень, вчиненні активних дій, що призводить до порушення прав позивача за захистом яких він звернувся до суду. При цьому в матеріалах справи відсутнє окреме рішення Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. А лист Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради від 26.05.2021 № В-1221/12.06-29 не містить відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, а містить лише повідомлення про виплату позивачу допомоги у розмірі 1 491,00 грн., не є рішенням органів владних повноважень, має роз'яснювальний характер та не тягне для позивача правових наслідків. Тобто у даному випадку, здійснивши виплату позивачу щорічної разової грошової допомоги у меншому розмірі, ніж передбачено статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідач допустив саме протиправну бездіяльність. А відтак, в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Водночас, згідно ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, вихід за межі позовних вимог можливий, але повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, на захист яких поданий позов.
Вказане підтверджується роз'ясненням поняття "виходу за межі позовних вимог", наведеним у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року "Про судове рішення". Так, відповідно до пункту 3 цієї Постанови виходом за межі позовних вимог є вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.
Враховуючи наведене та те, що в даному випадку відповідачем допущена саме протиправна бездіяльність щодо виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги у меншому розмірі, ніж передбачено статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить та визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до норм Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, тому питання щодо відшкодування судових витрат у даній справі не вирішується.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради (вул. Харківська, 35, м. Суми, 40035, код ЄДРПОУ 26440890) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) разову грошову допомогу до 5 травня 2021 року, як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням фактично виплаченої суми.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.О. Павлічек