24.09.2021
права № 642/6281/21
Провадження № 1-кс/642/3405/21
20 вересня 2021 року Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції № 2 Харківського РУП № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 120222120000688 від 16.09.2021, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, -
20.09.2021 року до Ленінського районного суду м. Харкова звернувся слідчий слідчого відділення відділу поліції № 2 ХРУП № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області, старший лейтенант поліції ОСОБА_4 із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання зазначив, що 15 вересня 2021 року приблизно о 16 год. 30 хв., ОСОБА_5 , перебував поблизу спортивного комплексу «Локомотив», який розташований за адресою: м. Харків, вул. Велика Панасівська, 90 разом із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де у них виник спільний умисел на таємне викрадення чужого майна.
З цією метою, ОСОБА_5 разом із ОСОБА_6 пішли до домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де ОСОБА_5 , маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 переліз через паркан вищезазначеного домоволодіння та проник на його територію, у подальшому відкривши вхідну калитку впустив до двору домоволодіння ОСОБА_6 , звідки разом вирішили таємно викрасти металеві конструкції.
Реалізовуючи прямий умисел ОСОБА_5 , діючи умисно, та за попередньою змовою з ОСОБА_6 , із корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, а також вважаючи, що за його діями ніхто не спостерігає, перебуваючи на території домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , викрав металеву трубу, після чого почав слідувати на вихід із домоволодіння, де був помічений потерпілою ОСОБА_7 з викраденим майном, та усвідомлюючи, що його злочинні дії, направлені на таємне викрадення чужого майна стали поміченими, проігнорувавши це, не відмовився від реалізації свого злочинного умислу, не реагуючи на її вимогу зупинитися, продовжуючи прямий, який в процесі вчинення злочину переріс на відкрите заволодіння чужим майном та усвідомлюючи це, відкрито залишив територію домоволодіння та разом із ОСОБА_6 почав тікати з викраденим майном, яким розпорядився на власний розсуд.
Своїми умисними протиправними діями, ОСОБА_5 відкрито викрав металеву трубку, чим завдав матеріальні збитки ОСОБА_7 .
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабежі) вчиненому із проникненням у житло попередньою змовою групою осіб.
Згідно вимог ст.ст.42, 276-278 КПК України, 17.09.2021 року
ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України
У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харкова, українець, громадянин України, неодружений, непрацюючий, з середньою освітою, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий.
В ході досудового розслідування було зібрано достатні докази, які вказують на факт вчинення ОСОБА_5 зазначеного кримінального правопорушення, а саме факт вчинення злочину підтверджується: проведенням огляду місць події від 15.09.2021 та 16.09.2021; показаннями потерпілого ОСОБА_7 ; показаннями свідка ОСОБА_8 ; показаннями свідка ОСОБА_9 ; показаннями свідка ОСОБА_10 ; протоколом проведення впізнання з потерпілою ОСОБА_7 ; протоколом проведення впізнання зі свідком ОСОБА_8 ; протоколом проведення впізнання зі свідком ОСОБА_9 ;
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Таким чином, у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які вказують на те, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Так, ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочини, за який передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі строком до восьми років, незаконно впливати на свідків, потерпілого, експерта у цьому кримінальному провадженні, що свідчить про реальну можливість вчинення спроб неправомірного впливу на останніх з метою надання необхідних підозрюваному показів в майбутньому, враховуючи вимоги ст.23 КПК України, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 , не має офіційного місця роботи, і, відповідно, законного джерела доходів та засобів до існування, що може спонукати його до вчинення нових кримінальних правопорушень.
Підставою застосування запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, а також наявність вищевказаних ризиків.
В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного та просив його задовольнити.
Підозрюваний в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання слідчого.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч.2 ст. 181 КПК України).
На виконання вимог ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо слідчий доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людинивід 10 лютого 2011 року у справі Харченко протиУкраїни, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів. Під час обрання запобіжного заходу слідчий судя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини. Сама по собі наявність ризиків та обґрунтованої підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення не свідчить про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання підвартою та неможливість застосування інших запобіжних заходів.
Відповідно до вимог пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного, обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.
При цьому, законодавцем в ч. 2 ст. 194 КПК України передбачено підстави для відмови у застосуванні запобіжного заходу, які визначені ч.1 ст.194 КПК України та доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На думку слідчого судді, вказані обставини слідчим та прокурором доведені в повному обсязі.
Як вбачається із змісту клопотання слідчого, надані слідчим докази доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, який згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину і підтверджується: проведенням огляду місць події від 15.09.2021 та 16.09.2021; показаннями потерпілого ОСОБА_7 ; показаннями свідка ОСОБА_8 ; показаннями свідка ОСОБА_9 ; показаннями свідка ОСОБА_10 ; протоколом проведення впізнання з потерпілою ОСОБА_7 ; протоколом проведення впізнання зі свідком ОСОБА_8 ; протоколом проведення впізнання зі свідком ОСОБА_9 , та іншими матеріалами кримінального провадження.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Зважуючи на такий обсяг відомостей, матеріали судового провадження об'єктивно свідчать про обґрунтованість підозри, так як наявні у матеріалах провадження докази формують внутрішнє переконання причетності ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, згідно підозри.
При цьому слід врахувати, що повідомлення про підозру вручене 17.09.2021 року органом досудового розслідування за ч. 3 ст. 186 КК України повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990 р., п. 32, Series A, N 182). Крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Слідчий суддя вважає доведеними та обґрунтованими слідчим ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки фактичні обставини справи, з урахуванням обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України і беручи до уваги тяжкість покарання, яке передбачено за вчинення вказаного злочину, свідчать про ймовірну ймовірність того, що підозрюваний з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих злочинів, може вдатися до відповідних дій, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»). Беручи до уваги ту обставину, що ОСОБА_5 інкримінується вчинення тяжкого злочину, а саме відкрите викрадення чужого майна (грабіжі вчиненому із проникненням у житло попередньою змовою групою осіб, ймовірний ризик незаконного впливу на свідків, потерпілого чи експерта у цьому кримінальному провадженні та беручи до уваги встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, яка передбачає отримання показань спочатку на стадії досудового розслідування, шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду, на стадії судового розгляду усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, статті 95, 224 КПК).
Підставою для застосування запобіжного заходу є висока ймовірність вчинення підозрюваним певних дій для уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, зокрема: змога переховуватись від органу досудового розслідування та суду, яка також обґрунтовується і тяжкістю покарання. Крім того, ймовірна можливість незаконного впливу на свідків та ризик вчинити інші кримінальні правопорушення або перешкоджати провадженню іншим чином.
Виходячи з наведеного та з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, особи підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в період часу з 20-00год. до 06-00 год. відносно підозрюваного ОСОБА_5 є обґрунтованим та підлягає задоволенню. У зв'язку з чим, до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України. Вказаний запобіжний захід буде в повній мірі відповідати меті його застосування забезпеченню виконання підозрюваною покладних на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені п. п. 1, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а також буде слугувати дотриманню вимог ч.2 ст.28 КПК України, щодо проведення досудового розслідування у розумні строки.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 179, 193, 194, 196 , КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції № 2 Харківського РУП № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем його фактичного місця проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 - строком на 60 днів.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першим викликом;
2) не відлучатися із міста Харкова та Харківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
6) не залишати місце фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 - в період часу з 20:00 год. по 06:00 год., без дозволу слідчого, прокурора або суду;
Строк дії ухвали - до 18 листопада 2021 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня ї проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення їй ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 24.09.2021
Слідчий суддя ОСОБА_1