Провадження № 2/641/180/2021 Справа № 641/2476/20
20 вересня 2021 року м. Харків
Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді - Фанда О.А.,
за участю секретарів судових засідань - Максимової Т.І., Зюкіної К.А.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Комунального підприємства «Тролейбусне депо № 2» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
30 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що 30 жовтня 2019 року об 18:50 год. ОСОБА_3 , керуючи тролейбусом № 2614 по проспекту Героїв Сталінграда 141 в м. Харкові, не обрав безпечної швидкості руху не врахував дорожньої обстановки, внаслідок чого допустив обрив контактного проводу на автомобіль Хонда, державний номерний знак НОМЕР_1 , від чого автомобіль отримав значні механічні пошкодження, а йому, позивачу, завдано майнову шкоду, яка згідно оцінки незалежного оцінювача складає 71548,60 грн.
Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_3 , що підтверджується постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28 січня 2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідач ОСОБА_3 на момент дорожньо-транспортної пригоди перебував у трудових відносинах з комунальним підприємством «Тролейбусне Депо № 2».
Посилаючись на вказані обставини позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_3 та комунального підприємства «Тролейбусне Депо № 2», на його користь матеріальну шкоду в розмірі 71 548,60 грн; моральну шкоду, яку він оцінив в 25000 грн; витрати на проведення експертної оцінки матеріального збитку в розмірі 2000 грн; витрати на надання правової допомоги адвокатом в розмірі 20 000 грн; а також відшкодувати понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 1681,60 грн.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_3 до суду не з'явився, правом на подання відзиву не скористався, подав до суду заяву, в якій просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Представник КП «Тролейбусне Депо № 2» проти задоволення позову заперечував в повному обсязі, посилаючись на його безпідставність. При цьому зазначив, що всупереч вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у висновку оцінювача, наданого позивачем до суду визначено розмір збитків таким, що дорівнює ринковій вартості транспортного засобу на момент ДТП, а не різниці між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, не дивлячись на те, що транспортний засіб позивача після ДТП визнається фізично знищеним, оскільки вартість відновлювального ремонту КТЗ більша за його ринкову вартість. Витрати на оплату висновку спеціаліста не відносяться до судових витрат в розумінні ст. 133 ЦПК України. Доказів на відшкодування моральної шкоди позивачем не надано. Крім цього, представником відповідача, заявлено про не співмірність витрат позивача на правовому допомогу адвоката, позивачем не надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, часу витраченого на надання правничої допомогу тощо. Посилаючись на вказані обставини представник відповідача просив в позові відмовити в повному обсязі.
Суд заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що 30 жовтня 2019 року об 18:50 год. ОСОБА_3 , керуючи тролейбусом № 2614 по проспекту Героїв Сталінграда 141 в м. Харкові, не обрав безпечної швидкості руху не врахував дорожньої обстановки, внаслідок чого допустив обрив контактного проводу на автомобіль Хонда, державний номерний знак НОМЕР_1 , від чого автомобіль отримав значні механічні пошкодження, а йому, позивачу, завдано майнову шкоду, яка згідно оцінки незалежного оцінювача складає 71548,60 грн.
Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_3 , що підтверджується постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28 січня 2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
За змістом статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана, зокрема з використанням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_3 , що підтверджується постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28 січня 2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 20).
Постанова суду набрала законної сили та оскаржена ОСОБА_3 не була.
Відповідач ОСОБА_3 на момент дорожньо-транспортної пригоди перебував у трудових відносинах з КП «Тролейбусне Депо № 2».
Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
З врахуванням вищезазначеного КП «Тролейбусне Депо № 2» має відшкодувати шкоду, завдану своїм працівником ОСОБА_3 .
Згідно висновку щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 370/11-19 від 28 листопада 2019 року, наданого оцінювачем ОСОБА_4 вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля Honda Legend, реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 71 548,60 грн з урахуванням ПДВ; вартість відновлювального ремонту становить 129 738,98 грн; ринкова вартість автомобіля до моменту ДТП становить 71548,60 грн; ринкова вартість автомобіля після ДТП у пошкодженому стані становить 15511,50 грн (а.с. 21-32).
Відшкодування шкоди, заподіяної власником (володільцем) транспортного засобу, цивільно-правова відповідальність якого застрахована урегульовано Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». У разі коли пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлений або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.
Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону № 1961-IV, який згідно зі статтею 8 ЦК (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, авласник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди. Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди здійснюється у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи моторне транспортне страхове бюро.
Таким чином, з матеріалів справи встановлено, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу позивача є більшою, ніж його ринкова вартість.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.15 постанови Пленуму ВССУ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 р. №4, якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності до втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.
Позивач відремонтував свій автомобіль, відсутня можливість вирішення питання щодо повернення залишків транспортного засобу КП «Тролейбусне Депо № 2», а тому на користь позивача з підприємства підлягає стягненню різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 56037,10 грн.
Враховуючи те, що цивільно-правова відповідальність відповідачів не передбачає відшкодування на користь позивача завданої матеріальної шкоди позивачу у солідарному порядку, а тому правові підстави для такого стягнення відсутні.
Обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є й вимоги про відшкодування позивачу витрат на оплату послуг спеціаліста в розмірі 2000.
Вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.
За змістом роз'яснень, викладених в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"(зі змінами та доповненнями), відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
При визначенні розміру моральної шкоди, завданої позивачу, суд виходить із вимог ч. 1 ст. 1167 ЦК України, характеру правопорушення, глибини страждань позивача, вимог розумності і справедливості і вважає за необхідне стягнути з відповідача КП «Тролейбусне Депо № 2» на користь позивача на відшкодування моральної шкоди 5000 грн.
Вимоги про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката підлягають задоволенню частково з врахуванням заяви представника відповідача щодо не співмірності таких витрат з огляду на таке.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною п'ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною шостою статті 137 ЦПК обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
З врахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 3000 грн.
Питання розподілу судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Комунального підприємства «Тролейбусне депо № 2» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства «Тролейбусне депо № 2» на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди 56 037 грн. 10 коп., на відшкодування моральної шкоди 5 000 грн., витрати зі сплати висновку спеціаліста у розмірі 2000 грн., витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 3000 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 937 грн., всього 66 974 (шістдесят шість тисяч дев'ятсот сімдесят чотири) грн. 10 коп.
В іншій частині позовних вимог до Комунального підприємства «Тролейбусне депо № 2» - відмовити.
В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач - Комунальне підприємство «Тролейбусне депо № 2», код ЄДРПОУ 37766007, місцезнаходження: м. Харків, вул. Ньютона, 5.
Повний текст рішення складений 27 вересня 2021 року.
Текст судового рішення доступний для ознайомлення у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://wwwreyestr.gov.ua.
Суддя: О. А. Фанда