"27" вересня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2095/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом державного підприємства „Адміністрація морських портів України” в особі Білгород-Дністровської філії державного підприємства „Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Білгород-Дністровського морського порту) до державного підприємства „Білгород-Дністровський морський торговельний порт” про стягнення 78 420,79 грн., -
Державне підприємство „Адміністрація морських портів України” в особі Білгород-Дністровської філії державного підприємства „Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Білгород-Дністровського морського порту) (далі по тексту - ДП „АМПУ”) звернулось до господарського суду із позовною заявою до державного підприємства „Білгород-Дністровський морський торговельний порт” (далі по тексту - ДП „Білгород-Дністровський морський торговельний порт”) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 78 420,79 грн., яка складається із суми основного боргу у розмірі 35 385,23 грн., 3% річних у розмірі 9 057,56 грн., збитків від інфляції у розмірі 33 185,25 грн., пені у розмірі 792,75 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов'язань, прийнятих на себе за умовами договору про забезпечення доступу портового оператора до причалів №197-П-АМПУ-17 від 29.12.2017р. в частині оплати вартості наданих позивачем послуг.
Ухвалою суду від 26.07.2021р. дана справа була призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження; встановлено відповідачу 15-ти денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов та заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; встановлено позивачу 5-ти денний строк з дня вручення відзиву на позов для подання відповіді на відзив; встановлено відповідачу триденний строк з дня вручення відповіді на відзив для подання заперечень на відповідь на відзив.
Відповідно до ч. ч. 5, 8 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
ДП „Білгород-Дністровський морський торговельний порт” був повідомлений судом про відкриття провадження по даній справі в порядку письмового провадження шляхом направлення ухвали про відкриття провадження по справі від 26.07.2021р. на адресу, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
10.08.2021р. до господарського суду було повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що ухвала суду від 26.07.2021р. була вручена відповідачеві 05.08.2021р.
Оскільки ДП „Білгород-Дністровський морський торговельний порт” не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
29.12.2017р. між ДП „Білгород-Дністровський морський торговельний порт” (Портовий оператор) та ДП „АМПУ” (Адміністрація) було укладено договір про забезпечення доступу портового оператора до причалів №197-П-АМПУ-17, відповідно до п. 1.1 якого Адміністрація зобов'язується забезпечити доступ Портового оператора до причалу 1 п/п «Бугаз» та причалів № 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9 Білгород-Дністровської філії ДП „АМПУ”, що перебуває у господарському віданні Адміністрації для проведення Портовим оператором вантажно-розвантажувальних робіт, а Портовий оператор зобов'язується сплатити Адміністрації плату за послуги.
Згідно з п. п. 3.1, 3.2 договору про забезпечення доступу портового оператора до причалів №197-П-АМПУ-17 від 29.12.2017р. нарахування плати за послуги із забезпечення доступу Портового оператора до причалу, що перебувають у господарському віданні Адміністрації, здійснюється за тарифами відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України №541 від 18.12.2015р. Для формування рахунку та акту наданих послуг за підсумками календарного періоду (місяця) Портовий оператор надає до Адміністрації у перший робочий день місяця, наступного за звітним, інформацію та документи, передбачені додатком 3 до цього договору, в паперовому/електронному вигляді. Формування рахунку та акту наданих послуг здійснюється на останню дату календарного періоду (місяця) протягом 6-ти робочих днів місяця наступного за звітним. Якщо Портовий оператор є резидентом України, формування рахунків для оплати за Послуги здійснюється у національній валюті. Перерахунок доларів США в валюту України здійснюється по курсу НБУ на дату надання послуг. Датою надання послуг є дата складання акту наданих послуг, який формується на підставі відомостей наведених у наступних документах: для вантажів, що вибувають морем - коносамент, маніфест або інший документ, виданий морським або річковим перевізником; для вантажів, що прибувають морем - генеральний акт або інший документ.
В силу вимог п. 3.4 договору про забезпечення доступу портового оператора до причалів №197-П-АМПУ-17 від 29.12.2017р. оплата рахунків здійснюється шляхом банківського переказу грошових коштів Портовим оператором на поточний рахунок Адміністрації протягом 20 (двадцяти) банківських днів з дати виставлення Адміністрацією рахунку на оплату послуг.
Умовами п. 6.4 договору про забезпечення доступу портового оператора до причалів №197-П-АМПУ-17 від 29.12.2017р. визначено, що за порушення Портовим оператором строків оплати, вказаних у цьому договорі, стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, враховуючи день оплати. Оплата пені та штрафу не звільняє Портового оператора від обов'язку сплатити заборгованість.
Згідно з п. 7.1 договору про забезпечення доступу портового оператора до причалів №197-П-АМПУ-17 від 29.12.2017р. цей договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами і діє протягом 3 (трьох) років з дати його підписання. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору за 30 календарних днів до закінчення строку його чинності, договір вважається продовженим на той самий строк та на тих самих умовах.
Рішенням господарського суду Одеської області від 19.02.2021р. по справі №916/3677/20 було частково задоволено позовні вимоги ДП „АМПУ” до ДП „Білгород-Дністровський морський торговельний порт” про стягнення заборгованості за надані у 2020р. послуги на підставі договору №197-П-АМПУ-17 від 29.12.2017р.
Так, у межах справи №916/3677/20 ДП „АМПУ” зверталось із вимогами про стягнення боргу, 3% річних та збитків від інфляції за рахунками №3 від 07.01.2020р. на суму 25333,98 грн., №8 від 09.01.2020р. на суму 23181,83 грн., №20 від 30.01.2020р. на суму 36222,12 грн., №65 від 13.02.2020р. на суму 37103,24 грн., №73 від 18.02.2020р. на суму 26413,92 грн., №82 від 25.02.2020р. на суму 38720,75 грн., №167 від 18.03.2020р. на суму 42371,22 грн., №168 від 18.03.2020р. на суму 29193,11 грн., №175 від 22.03.2020р. на суму 27960,86 грн., №234 від 02.04.2020р. на суму 44374,74 грн., №235 від 07.04.2020р. на суму 29390,41 грн., №313 від 01.05.2020р. на суму 43185,04 грн., №325 від 16.05.2020р. на суму 25910,21 грн., №326 від 17.05.2020р. на суму 41825,70 грн., №389 від 05.06.2020р. на суму 20964 грн., №406 від 20.06.2020р. на суму 25991,89 грн.
Листом №397/12-01-12/вих від 06.04.2021р. ДП „АМПУ” було надіслано на адресу ДП „Білгород-Дністровський морський торговельний порт” акт здачі-приймання наданих послуг №119 від 12.03.2021р. на суму 14 266,92 грн. за березень 2021р. за договором про забезпечення доступу портового оператора до причалів №197-П-АМПУ-17 від 29.12.2017р., а також рахунок на оплату вартості наданих послуг.
26.04.2021р. ДП „АМПУ” звернулось до ДП „Білгород-Дністровський морський торговельний порт” із претензією №526/12-01-09/вих, згідно якої позивач просив сплатити заборгованість за договором №197-П-АМПУ-17 від 29.12.2017р. у розмірі 14 266,92 грн.
Листом №497 від 29.04.2021р. ДП „Білгород-Дністровський морський торговельний порт” у відповідь на претензію позивача №526/12-01-09/вих від 26.04.2021р. було повідомлено, що відповідач не має можливості сплатити заборгованості у зв'язку із скрутним матеріальним становищем.
Листом №571/12-01-12/вих від 13.05.2021р. ДП „АМПУ” було надіслано на адресу ДП „Білгород-Дністровський морський торговельний порт” акт здачі-приймання наданих послуг №140 від 05.05.2021р. на суму 21 118,31 грн., а також рахунок на оплату вартості наданих послуг за договором про забезпечення доступу портового оператора до причалів №197-П-АМПУ-17 від 29.12.2017р.
На підтвердження факту надання ДП „Білгород-Дністровський морський торговельний порт” послуг за договором №197-П-АМПУ-17 від 29.12.2017р. ДП „АМПУ” було надано підписані сторонами акти здачі-приймання робіт №119 від 12.03.2021р. на суму 14 266,92 грн., та №140 від 05.05.2021р. на суму 21 118,31 грн. Крім того, позивачем було надано суду замовлення на надання послуг за договором, виставлені відповідачу рахунки №117 від 31.03.2021р. на суму 14 266,92 грн., №152 від 05.05.2021р. на суму 21 118,31 грн.
Звертаючись до господарського суду із даними позовними вимогами ДП „АМПУ” було наголошено про наявність підстав для присудження до стягнення із ДП „Білгород-Дністровський морський торговельний порт” заборгованості за договором №197-П-АМПУ-17 від 29.12.2017р., а також стягнення 3% річних, збитків від інфляції та пені.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи вимог, суд першочергово вважає за необхідне зазначити наступне.
В силу положень ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Положеннями ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Адміністрацією прийняті на себе зобов'язання з надання послуг, передбачених умовами договору про забезпечення доступу портового оператора до причалів №197-П-АМПУ-17 від 29.12.2017р. у березні 2021р., травні 2021р. були виконанні у повному обсязі, що підтверджується підписаними між сторонами по справі актами наданих послуг на загальну суму 35 385,23 грн. Проте, відповідачем у порушення зобов'язань, прийнятих на себе за договором №197-П-АМПУ-17 від 29.12.2017р. не було оплачено вартість послуг позивача.
З викладених обставин, позовні вимоги ДП „АМПУ” до ДП „Білгород-Дністровський морський торговельний порт” в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 35 385,23 грн. підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
У зв'язку із порушенням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості наданих послуг, позивачем, в порядку ст. 625 ЦК України, було нараховано відповідачу до сплати 3% річних у розмірі 9 057,56 грн., збитки від інфляції у розмірі 33 185,25 грн.
Господарський суд зазначає, що позивачем було нараховано 3% річних та збитки від інфляції за рахунком №117 від 31.03.2021р. протягом періоду з 29.04.2021р. по 13.07.2021р., за рахунком №152 від 05.05.2021р. протягом періоду з 04.06.2021р. по 13.07.2021р. (всього 3% річних у розмірі 158,55 грн., збитків від інфляції у розмірі 256,61 грн.).
Крім того, позивачем було нараховано 3% річних у розмірі 8899,01 грн. та збитки від інфляції у розмірі 32 928,64 грн. протягом періоду з 17.12.2020р. по 13.07.2021р. за рахунками, заборгованість за якими була присуджена до стягнення у межах справи №916/3677/20. Слід зазначити, що у межах справи №916/3677/20 судом було присуджено до стягнення із відповідача 3% річних за період з 25.11.2020р. по 16.12.2020р., також збитки від інфляції за грудень 2020р., які були нараховані на суму основного боргу у розмірі 518 143,02 грн.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок збитків від інфляції на суму боргу 518143,02 грн., суд дійшов висновку, що позивачем фактично було нараховано інфляційні втрати за січень 2021р. - червень 2021р. Таким чином, інфляційні втрати, заявлені до стягнення у межах даної справи не були присуджені до стягнення судом із відповідача під час розгляду справи №916/3677/20.
З викладених обставин, господарський суд, проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок 3% річних та збитків від інфляції, які були нараховані на суму основного боргу, яка є предметом спору по даній справі, та суму боргу, присуджену до стягнення у межах справи №916/3677/20, дійшов висновку про правильність та обґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку, що має наслідком задоволення позовних вимог ДП „АМПУ” до ДП „Білгород-Дністровський морський торговельний порт” шляхом присудження до стягнення на користь позивача 3% річних у розмірі 9 057,56 грн., збитків від інфляції у розмірі 33 185,25 грн.
З посиланням на умови п. 6.4 договору про забезпечення доступу портового оператора до причалів №197-П-АМПУ-17 від 29.12.2017р. та приписи чинного законодавства позивачем було нараховано відповідачу до сплати пеню у загальному розмірі 792,75 грн., яка була нарахована за рахунком №117 від 31.03.2021р. протягом періоду з 29.04.2021р. по 13.07.2021р., за рахунком №152 від 05.05.2021р. протягом періоду з 04.06.2021р. по 13.07.2021р.
Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок пені, заявленої до стягнення, господарський суд зазначає про правильність та обґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку, що свідчить про наявність правових підстав для присудження до стягнення із відповідача на користь позивача пені у розмірі 792,75 грн.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Підсумовуючи вищезазначене, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених державним підприємством „Адміністрація морських портів України” в особі Білгород-Дністровської філії державного підприємства „Адміністрація морських портів України” до державного підприємства „Білгород-Дністровський морський торговельний порт” позовних вимог шляхом присудження до стягнення на користь позивача суми основного боргу у розмірі 35 385,23 грн., 3% річних у розмірі 9 057,56 грн., збитків від інфляції у розмірі 33 185,25 грн., пені у розмірі 792,75 грн.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.
.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з державного підприємства “Білгород-Дністровський морський торговельний порт” /67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 81; ідентифікаційний код 01125689/ на користь державного підприємства „Адміністрація морських портів України” /01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14; ідентифікаційний код 38727770/ в особі Білгород-Дністровської філії державного підприємства „Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Білгород-Дністровського морського порту) /67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 81, ідентифікаційний код 38728376/ суму основного боргу у розмірі 35 385,23 грн. /тридцять п'ять тисяч триста вісімдесят п'ять грн. 23 коп./, 3% річних у розмірі 9 057,56 грн. /дев'ять тисяч п'ятдесят сім грн. 56 коп./, збитки від інфляції у розмірі 33 185,25 грн. /тридцять три тисячі сто вісімдесят п'ять грн. 25 коп./, пеню у розмірі 792,75 грн. /сімсот дев'яносто дві грн. 75 коп./, судовий збір у розмірі 2270,00 грн. /дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп./.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення складено 27 вересня 2021 р.
Суддя С.П. Желєзна