про залишення зустрічної позовної заяви без руху
27.09.2021 р. Справа № 914/2405/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Яворського Б.І., розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 , м. Львів (відповідача 1 у справі №914/2405/21),
до відповідачів за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Латориця», м.Львів та ОСОБА_2 , м.Львів,
про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства, визнання недійсним статуту, визнання розміру частки та стягнення моральної шкоди,
у справі № 914/2405/21
за позовом ОСОБА_2 , м. Львів,
до відповідача 1: ОСОБА_1 , м. Львів,
до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Латориця", м. Львів,
про визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства, визнання припиненими корпоративних прав учасника та визнання припиненим права власності на частку у статутному капіталі товариства.
Представники сторін - не викликались
На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Латориця» про визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства, визнання припиненими корпоративних прав учасника та визнання припиненим права власності на частку у статутному капіталі товариства.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 09 серпня 2021 року справу № 914/2405/21 передано на розгляд судді Яворському Б.І.
Ухвалою суду від 16.08.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 7-денний строк з дня вручення ухвали суду на виправлення допущених недоліків шляхом подання до суду доказів сплати судового збору.
ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про усунення недоліків позовної заяви з доказами сплати судового збору (вх.№119438/21).
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.08.2021 справу № 914/2405/21 прийнято до розгляду, вирішено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 30.09.2021, встановлено відповідачу строк у 15 календарних днів з дня отримання цієї ухвали для подання відзиву на позов. Ухвалу про відкриття провадження у справі ОСОБА_1 отримала 03.09.2021, що підтверджується роздруківкою відстеження поштового відправлення із відомостей на офіційному сайті АТ «Укрпошта» (штрих-кодовий ідентифікатор №7901414095510).
20.09.2021 ОСОБА_1 (згідно штрих-кодового ідентифікатора №7903908116726 на поштовому конверті) скерувала до суду зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «Латориця», м.Львів та ОСОБА_2 з вимогами: 1) визнати недійсним рішення №1/07 загальних зборів учасників ТзОВ «Латориця» від 31.07.2020; 2) визнати недійсним статуту ТзОВ «Латориця», затвердженого у новій редакціїї протоколом загальних зборів учасників №1/07 від 31.07.2020; 3) визначити, що розмір частки ОСОБА_1 у статутному капіталі ТзОВ «Латориця» становить 50% в сумі 11' 243,375 грн та розмір статутного капіталу ТзОВ «Латориця» становить 22' 486,75 грн.; 4) стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ТзОВ «Латориця» моральну шкоду в розмірі 250' 000,00 грн. До суду зустрічна позовна заява надійшла 23.09.2021.
22.09.2021 відповідач 1 ОСОБА_1 подала до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до ч.4 ст.180 ГПК України, зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. Відтак, зустрічний позов подано в межах строку для подання відзиву.
Розглянувши зустрічну позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов висновку про необхідність залишення її без руху, з огляду на наступне.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Позивач за зустрічним позовом не зазначив свого реєстраційного номера облікової картки платника податків, що є порушенням вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. Позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України).
Частиною 2 та 4 ст. 164 ГПК України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
У позовній заяві позивач просить визнати недійсним рішення №1/07 загальних зборів учасників ТзОВ «Латориця» від 31.07.2020 та статут товариства, затвердженого у новій редакції протоколом загальних зборів ТзОВ «Латориця» №1/07 від 31.07.2020, однак до поданого позову, всупереч п.5 ч.3 ст.162 та ч.4 ст.164 ГПК України, означені документи не долучив і клопотання щодо їх витребування не подав. Відтак, відсутні докази виконання позивачем вимог ст. 164 ГПК України.
Згідно з п.2 ч.1 ст.164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір").
Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 1 січня 2021 року прожитковий мінімум на працездатних осіб встановлено в розмірі 2'270,00 гривні.
Підпунктом 2 п.2 ч.2 ст.4 вказаного Закону передбачено, що розмір ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, враховуючи предмет спору (три немайнові вимоги та одна майнова вимога), за подання до суду позовної заяви позивачу необхідно було сплатити 10'560,00 грн. судового збору, а належні докази сплати надати суду.
Однак, позивачем за зустрічним позовом до матеріалів зустрічної позовної заяви жодного доказу в підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі додано не було. Натомість подано клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з тим, що вона є людиною похилого віку і її єдиним джерелом доходів є пенсія.
Щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору суд відзначає наступне.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивач, - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій статті 8 цього Закону (ч.2 ст.8 ЗУ «Про судовий збір»).
Таким чином, законодавець визначив, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, який при вирішенні цього питання враховує майновий стан сторони та розмір її річного доходу за минулий рік. При цьому має значення не тільки розмір річного доходу сторони за минулий календарний рік, а й майновий стан сторони загалом.
Необхідно пам'ятати, що обов'язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно, тому покликання заявника на практику ЄСПЛ тут є недоречним.
Виходячи із загальних правил розподілу обов'язку доказування, саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення від сплати судового збору.
На підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 подала відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 06.05.2021 №788/13-01-54-02 за період з 1 кварталу 2020 по 4 квартал 2020 та довідки про доходи (пенсію за віком) за період з січня по грудень 2020 на суму 39' 303,55 грн. і за період із січня 2021 по серпень 2021 на суму 32' 975,94 грн.
Таким чином, позивач за зустрічним позовом подав тільки докази, які можуть підтверджувати отримані ним доходи, і не подано будь-яких доказів на підтвердження того, що майновий стан позивача перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. А, як уже відзначалося вище, саме складний майновий стан сторони за умови отримання нею доходу у відповідному розмірі може бути підставою для звільнення, зменшення чи відстрочення сплати судового збору.
Суд також зазначає, що ОСОБА_1 уже зверталася до даних позивачів з аналогічним позовом і господарський суду Львівської області ухвалою від 09.09.2021 по справі №914/1683/21 відмовляв у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору. Дану ухвалу ОСОБА_1 не оскаржувала, а подала зустрічний позов у справі №914/2405/21, очікуючи, мабуть, від іншого складу суду іншої оцінки наявності підстав для звільнення від сплати судового збору.
Враховуючи наведене, підстав для звільнення від сплати судового збору немає.
Згідно із ч.1 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 164, 174, 180, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Зустрічний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Латориця», м.Львів та ОСОБА_2 залишити без руху.
2. Встановити ОСОБА_1 . 5-денний строк з дня отримання ухвали на виправлення допущених недоліків шляхом надання суду:
- зазначення реєстраційного номера облікової картки платника податків ОСОБА_1 ;
- рішення №1/07 загальних зборів учасників ТзОВ «Латориця» від 31.07.2020;
- статуту ТзОВ «Латориця», затвердженого у новій редакції протоколом загальних зборів ТзОВ «Латориця» №1/07 від 31.07.2020;
- доказів сплати судового збору у розмірі 10'560,00 грн.
У випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, зустрічна позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя Б.І. Яворський