Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
16 вересня 2021 рокуСправа № 912/1709/21
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області (вул. Чижевського 1а, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000) в інтересах держави в особі об'єднаної територіальної громади, інтереси якої представляє Петрівська селищна рада (вул. Святкова, 7, смт. Петрове, Кіровоградська область, 28300)
та Східного офісу Держаудитслужби (вул. Володимира Антоновича, 22, корп. 2, м. Дніпро, 49600)
до відповідача 1 Петрівського закладу дошкільної освіти №1 "Рудана" (ясла-садок комбінованого типу) Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (вул. Літвінова, 3-А, смт Петрове, Кіровоградська область, 28300)
до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп" (вул. Швабська, 53, м. Ужгород, Закарпатська область, 88018)
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно сплачених коштів в сумі 86 434,29 грн,
секретар судового засідання Безчасна Н.Г.
представники сторін:
від прокуратури Топонар Н.С., посвідчення №058769 від 17.12.2020;
від позивача 1 - участі не брав;
від позивача 2 - участі не брав;
від відповідача 1 - участі не брав;
від відповідача 2 - участі не брав;
в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення,
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області, в інтересах держави в особі об'єднаної територіальної громади, інтереси якої представляє Петрівська селищна рада та Східного офісу Держаудитслужби до Петрівського закладу дошкільної освіти №1 "Рудана" (ясла-садок комбінованого типу) Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп" з вимогами:
- визнати недійсною додаткову угоду №1 від 31.01.2019 до Договору про закупівлю (постачання) природного газу №19-325 від 30.01.2019, укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп" та Петрівським дошкільним навчальним закладом АЧ "Рудана" Петрівської селищної ради;
- визнати недійсною додаткову угоду №2 від 01.02.2019 до Договору про закупівлю (постачання) природного газу №19-325 від 30.01.2019, укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп" та Петрівським дошкільним навчальним закладом №1 "Рудана" Петрівської селищної ради;
- визнати недійсною додаткову угоду №3 від 29.08.2019 до Договору про закупівлю (постачання) природного газу №19-325 від 30.01.2019, укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп" та Петрівським дошкільним навчальним закладом №1 "Рудана" Петрівської селищної ради;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп" безпідставно сплачені кошти у сумі 86 434,29 грн на користь бюджету в особі Петрівського закладу дошкільної освіти №1 "Рудана" (ясла-садок комбінованого типу) Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області;
- судові витрати у сумі 9 080,00 грн стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп".
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив про порушення відповідачами норм чинного законодавства України в сфері тендерних закупівель при укладанні Додаткових угод до Договору про закупівлю (постачання природного газу) №19-325 від 30.01.2019.
Ухвалою від 10.06.2021 позовну заяву прокурора залишено без руху.
В межах строку, визначеного судом прокурором усунуто недоліки позовної заяви, про що 22.06.2021 до суду подані відповідні докази.
Ухвалою від 23.06.2021 господарським судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №912/1709/21 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 08.07.2021.
Протокольною ухвалою від 08.07.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів з ініціативи суду та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 02.09.2021.
Ухвалою від 02.09.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив дану справу до судового розгляду по суті на 16.09.2021.
16.09.2021 суд розпочав розгляд справи по суті.
Присутній в судовому засіданні 16.09.2021 прокурор позов підтримав повністю.
В судове засідання 16.09.2021 позивачі та відповідачі не забезпечили явку своїх представників, відповідачі не надали відзиви на позовну заяву.
Ухвали від 23.06.2021 та від 08.07.2021 надіслано судом відповідачу 2 за адресою, зазначеною прокурором у позовній заяві та підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вказані ухвали повернулися до суду з відмітками відділення поштового зв'язку про те, що адресат не знаходиться за вказаною адресою.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Враховуючи наведене, оскільки відповідачем 2 не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв'язку повідомлення від 25.06.2021 про неможливість вручення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу 2 ухвали суду від 23.06.2021.
Крім того, господарський суд зазначає, що відповідач 2 мав право та можливість ознайомитись з процесуальними документами у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua), який є відкритим до публічного доступу (ухвала від 23.06.2021 оприлюднена - 25.06.2021).
До того ж, судом враховано, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачами відзивів у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу за відсутності учасника справи, якого було належним чином повідомлено про судове засідання, та яким не було повідомлено про причини неявки.
Інші учасники судового процесу належним чином повідомлені про розгляд справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши подані докази, господарський суд встановив такі обставини.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Частиною 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Під час здійснення представництва інтересів держави у суді прокурор мас право в порядку, передбаченому процесуальним законом звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).
Згідно з ч. 4, 5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовнім заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".
У Рішенні Конституційною Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № З-рп/99 Конституційний Суд України. З'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної. інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якою подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).
Відтак, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора па захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Наведена позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17.
У даному випадку порушенням інтересів держави є те, що під час проведенням закупівлі порушено вимоги чинного законодавства, принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, створення добросовісної конкуренції у сфері закупівлі, принципи максимальної ефективності та економії, що створило ризик до протиправного витрачання коштів бюджету, нераціонального та неефективного їх використання.
Укладення оспорюваних Додаткових угод до Договору за державні кошти всупереч норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про публічні закупівлі" є прямим порушенням законності в бюджетній системі, яке сприяє розвитку інфляційних процесів у країні, підриває довіру громадян і наносить вагомий матеріальний і моральний збиток, що не може не відобразитись на державних інтересах та авторитеті держави, а також порушує інтереси держави.
Закон України "Про публічні закупівлі" установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Отже правильне, в порядку, визначеному законодавством, використання бюджетних коштів беззаперечно становить державний інтерес.
Суперечності, які виникають у бюджетних правовідносинах, зачіпають як інтереси держави, так і суспільні інтереси, тож порушення інтересів держави у цій сфері є порушенням загальнодержавних інтересів, що у відповідності до ст. 131-1 Конституції України покладає на прокурора обов'язок представництва в суді.
Прокурор звернувся до господарського суду в інтересах Петрівської селищної ради та Східного офісу Державної аудиторської служби України з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1-40 Конституції України, місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.
Статтею 327 Цивільного кодексу України визначено, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді.
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що с у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Частиною 1 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно. доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, не житлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Частиною 1 ст. 62 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено. що держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами нарівні мінімальних соціальних потреб.
Неефективне використання бюджетних коштів перешкоджає належним чином та у повному обсязі фінансувати першочергові потреби територіальної громади селища, підриває економічні основи місцевого самоврядування, а тому безпосередньо порушує інтереси держави, яка гарантує належну реалізацію конституційних прав громадян, в тому числі на достатній рівень життя, освіту, безкоштовну медицину, безпеку життя та здоров'я, а також функціонування місцевого самоврядування в Україні.
Правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність договору або додаткових угод до нього, на підставі якого ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.
Порушення законодавства про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод унеможливлюй раціональне та ефективне використання бюджетних коштів і створює загрозу інтересам держави.
Інтереси держави у сфері бюджетних відносин полягають, зокрема, в ефективному та результативному використанні бюджетних коштів (ст. 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного Кодексу України).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного Кодексу України має бути дотримано принцип ефективності та результативності при складанні та виконанні бюджетів де усі учасники бюджетного пронесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розпитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, місцевим самоврядуванням, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результат) при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.
Оскільки фінансування за оспорюваними правовідносинами здійснюється за рахунок коштів бюджету Петрівської селищної ради, то у даному випадку звернення прокурора спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання правомірності використання бюджетних коштів, за рахунок яких здійснюється, зокрема фінансування потреб навчальних закладів громади.
Неефективне та неправомірне використання бюджетних коштів порушує зазначені державні інтереси, оскільки створює загрозу економічній безпеці держави, порушує порядок надходження, акумулювання та використання бюджетних коштів, що може призвести до неможливості фінансування видатків бюджетів, у т.ч. захищених.
Невжиття Петрівською селищною радою заходів до усунення порушень Закону України "Про публічні закупівлі". Цивільного та Господарського кодексів та визнання у судовому порядку недійсними додаткових угод до Договору та повернення до бюджету безпідставно сплачених Постачальнику коштів щодо за наявності правових підстав коштів з метою повернення їх до бюджету порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.
З огляду на викладене, суд вважає правомірним та обґрунтованим звернення прокурора в інтересах держави в особі Петрівської селищної ради з даним позовом та наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді.
При цьому, прокурор діє від імені державного органу - прокуратури, на яку законодавством покладені представницькі повноваження, а саме ст. 131-1 Конституції України та Законом України "Про прокуратуру".
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державною фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю серед іншого є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів і майна у бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектор) економіки, а також па підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.
За змістом п. 1, 7, 8, 10 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надасться право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств. установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів тощо.
Відповідно до Положенням про Державну аудиторську службу України, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43, Державна аудиторська служба є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Згідно з п.п. 3, 9 п. 4 вказаного Положення Держаудитслужба, відповідно до покладених на неї завдань, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Державна аудиторська служба України, як орган, який здійснює фінансовий контроль, при моніторингу публічних закупівель має право при виявлені випадків недотримання законодавства про державні закупівлі та не виконанні підконтрольною установою вимог до усунення відповідних порушень, звернутися до суд) в інтересах держави.
Постановою Кабінету Міністрів України №'266 від 06.04.2016 року "Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби" затверджено перелік міжрегіональних територіальних органів Держаудитслужби України. Відповідно до п. 1 вказаної постанови міжрегіональні територіальні органи Держаудитслужби за переліком згідно з додатком 1 утворюються як юридичні особи публічного права.
Відповідно до наказу Держаудитслужби України №23 від 02.06.2016 затверджено Положення про офіси Держаудитслужби та їх підрозділи, згідно з яким Східний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління у в Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській областях. Повноваження Східного офісу Держаудитслужби, визначені зазначеним наказом кореспондуються із Положенням про Державну аудиторську службу України.
Таким чином, позивачами в даному спорі є Петрівська селищна рада як орган, на який покладено обов'язки і забезпечення ефективного використання бюджетних коштів на території Петрівської селищної ради підпорядкованими органами та Східний офіс Держаудитслужби України як орган державного фінансової о контролю.
Петрівським відділом Олександрійської місцевої прокуратури направлено ряд листів до Східного офісу Держаудитслужби 06.02.2020 року №12.34-60-95вих-20, 23.03.2020 року №12.34-60-211вих-20 та 03.07.2020 року №12.34-60-4874вих-20, на які отримано відповідь від 12.02.2020 №04-1131-17/482-20. 21.02.2020 №04-11-31-17/671-20, 01.04.2020 №04-11-25-17/1271-20 та 10.07.2020 №04-11-31-17/2415-20, з яких слідує, що вказаним органом заходи судового захисту інтересів держави вживатись не будуть.
Петрівською селищною радою та Східним офісом Держаудитслужби не вжито заходів щодо оскарження вищезгаданих додаткових угод не зважаючи на очевидний характер порушень, що свідчить про їх бездіяльність, тобто нездійснення захисту інтересів держави органами державної влади, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження.
Ураховуючи, що вказані інтереси до цього часу залишаються не захищеними, а уповноваженими органами державної влади допущено бездіяльність, вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах та підстави для подання позову прокурором в інтересах держави.
Зазначене є доказом нездійснення захисту інтересів держави суб'єктами владних повноважень та вказує на наявність підстав для застосування представницьких повноважень прокурором.
Правова позиція щодо одночасного визначення двох позивачів за позовами даної категорії викладена у постанові Верховного оду від 30.07.2020 у справі №904/5598/18.
Водночас, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами судового розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (рішення у справі "Корольов проти Росії" пункт 33: рішення у справі "Менчинськая проти Росії", пункт 35).
Правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) оспорюваних Договорів, на підставі яких ці кошти витрачено, такому суспільному інтересу не відповідає.
Виконання зобов'язань за договорами, укладеними з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідає меті Закону України "Про публічні закупівлі" за принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в ст. 3 даною Закону.
З огляду на викладене, звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно-значимого питання щодо належного розпорядження бюджетними коштами з метою захисту інтересів держави.
Окремо слід зазначити, що Велика палата Верховного суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 виклала правову позицію щодо обґрунтування прокурором підстав для представництва інтересів держави в суді.
Зокрема, Велика палата зазначила, що прокурор звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, мас кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
На виконання вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" направлено відповідні листи до Петрівської селищної ради та Східного офісу Держаудитслужби (а.с. 95, 103, 106, 112, 117, 121, 136, 137).
З наданих відповідей уповноважених органів (а.с. 96, 98, 99, 104, 108, 116) наміру вжити заходів щодо захисту інтересів держави в судовому порядку не простежується.
Вказане прокурором правомірно розцінено як бездіяльність уповноважених органів у даному випадку.
Крім того, слід зазначити, що оспорювані додаткові угоди були укладені у період з 31.01.2019 по 02.02.2019.
Таким чином, станом на травень 2021 року вказані компетентні органи більше 2 років з моменту укладення першою протиправної додаткової угоди не вжили відповідних заходів щодо захисту інтересів держави шляхом звернення до суду про визнання недійсними відповідних додаткових угод та стягнення коштів.
Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України про визнання недійсними відповідних додаткових угод та стягнення коштів встановлено загальну позовну давність у три роки.
Таким чином, подальше зволікання із вжиттям відповідних судових заходів призведе до втрати можливості судового захисту інтересів держави у зв'язку із закінченням перебігу строку позовної давності.
Враховуючи викладене, вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду із вказаним позовом у зв'язку із доведеною бездіяльністю вказаних компетентних органів та необхідністю невідкладного захисту інтересів держави в даному випадку.
При розгляді даної справи судом встановлено наступне.
Петрівським дошкільним навчальним закладом №1 "Рудана" Петрівської селищної ради проведено відкриті торги щодо закупівлі природного газу ДК 021:2015, код 09120000-6 - Газове паливо (Природний газ) обсягом 43333 куб.м з терміном постачання до 31.12.2019 з очікуваною вартістю 649 995,00 грн.
Оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено в мережі Інтернет на веб-сайті "Prozorro" за №UА-2018-12-21-000524-с. Основним критерієм вибору переможця є ціна.
Учасниками вказаних відкритих торгів зареєструвалися:
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України";
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп".
За результатам проведеної процедури закупівлі переможцем визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп" з остаточною ціновою пропозицією 444 163,25 грн (а.с. 29-30).
За наслідками проведених торгів, 30.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп" (далі - Постачальник) та Петрівським дошкільним навчальним закладом №1 "Рудана" Петрівської селищної ради (далі - Споживач) укладено договір №19-325 про закупівлю природною газу (далі - Договір, а.с. 31-41). Петрівський заклад дошкільної освіти №1 "Рудана" (ясла-садок комбінованого типу) Петрівської селищної ради Олександрійського району є правонаступником Петрівського дошкільного навчального закладу №1 "Рудана" Петрівської селищної ради.
Відповідно до п.п. 1.1.-1.2. Договору Постачальник зобов'язується передати у власність (поставити) Споживачу у 2019 році природний газ в обсязі 43 333 тис.куб.м, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.
Згідно з п. 3.2. Договору ціна газу становить 8541,67 грн за 1000 куб.м, крім того ПДВ 1708,33 грн, всього з ПДВ 10250,00 грн. В ціну газу включено вартість послуги транспортування магістральними трубопроводами ГТС.
В п. 3.6. Договору визначено, що загальна сума цього договору на 2019 рік становить 444163,25 грн, у тому числі ПДВ 74027,21 грн.
Порядок та строки проведення розрахунків передбачено в розділі 4 Договору.
За положеннями п. 11.1. Договору цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та діє в частині постачання газу до 31.12.2019, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
У п. 11.1.2. Договору передбачено, що умови цього Договору не можуть змінюватись після його підписання, крім випадків, передбачених п. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі".
Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками.
В подальшому між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп" та Петрівським дошкільним навчальним закладом №1 "Рудана" Петрівської селищної ради укладено додаткові угоди до Договору, а саме:
- додаткову угоду №1 від 31.01.2019, згідно з якою визначено ціну природного газу за 1 тис. куб.м у розмірі 9333,33 грн, а всього з ПДВ - 11200,00 грн.
- додаткову угоду №2 від 01.02.2019, згідно з якою визначено ціну природного газу за 1 тис. куб.м у розмірі 10266,67 грн, а всього з ПДВ 12320,00 грн (з урахуванням змін внесених додатковою угодою №1 від 31.01.2019);
- додаткову угоду №3 від 29.08.2019, згідно з якою визначено ціну природного газу за 1 тис. куб.м у розмірі 10147,27 грн, а всього з ПДВ 12 176,72 грн (з урахуванням змін внесених додатковою угодою №1 та №2);
- додаткову угоду №4 від 29.08.2019;
- додаткову угоду №5 від 23.12.2019;
- додаткову угоду №6 від 07.02.2020, за умовами якої погоджено, що Постачальник передає Споживачу природний газ у січні 2020 року в обсягах 7,295286 тис. куб.м. загальною вартістю 88 832,65 грн з ПДВ (а.с. 43-55).
Постачальник поставив Споживачу природний газ в 2019 році, що підтверджується підписаними представниками сторін актами прийому - передачі природного газу (а.с. 57, 59, 61, 63, 64, 66, 68).
В свою чергу, Споживач оплатив вартість отриманого природного газу, про що свідчать платіжні доручення (а.с. 56, 58, 60, 62, 65, 67, 69-70).
Поряд з цим, унаслідок укладення додаткових угод №1-2, перевищено загальну ціну за одиницю товару по Договору на 1926 грн з ПДВ за 1 тис. куб.м природного газу (з 10250 грн (у договорі) до 12320 з ПДВ у додатковій угоді №2), при цьому обсяги постачання газу зменшено до 36,238201 тис. куб.м, що на 7,094799 тис. куб.м природного газу менше, ані ж заплановано та в процентному співвідношенні кількість обсягів постачання газу зменшилась на 19,6%.
На підтвердження збільшення ціни за одиницю товару згідно зі ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп" надано:
- довідку Асоціації "Газові трейдери України" від 21.01.2019 №2, за змістом якої повідомлено, що згідно даних даної асоціації середня ринкова ціна газу природного, скрапленого або в газоподібному стані - за кодом ДК 016:2010 - 06.20.1 (природний газ - за кодом СРV за ДК 021:2015 - 091200006 - Газове паливо (природний газ) станом на 21.01.2019 становила 11 200,00 грн/тис. куб.м з ПДВ, в тому числі витрати на транспортування за умови оплати до кінця місяця, наступного за місяцем постачання (а.с. 45);
- експертний висновок Житомирської Торгово-промислової палати №В-125 від 25.01.2019, відповідно до якого коливання ціни на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевого бюджетів на території України станом на січень 2019 за 1 тис.куб.м становить 12819 - 12950 грн (а.с. 48).
Прокурор, звертаючись до суду з даним позовом, зазначив, що додаткові угоди №1 від 31.01.2019, №2 від 01.02.2019 до Договору про закупівлю (постачання) природного газу №19-325 від 30.01.2019, укладені з порушенням вимог чинного законодавства України про публічні закупівлі, а саме - суперечать вимогам п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки не доведено коливання ціни такого товару на ринку, та підлягають визнанню недійсними.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад встановлено Законом України "Про публічні закупівлі".
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" (тут і далі в редакції, чинній на час укладення договору та додаткових угод до нього) цей Закон застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.
Принципи здійснення публічних закупівель наведено у ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", якою зокрема визначено, що закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції серед учасників та максимальної економії та ефективності.
Ч. 1 ст. 12 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.
У даному випадку, за Договором предметом закупівлі є природний газ, очікувана вартість цієї закупівлі становила 649 995,00 грн.
Враховуючи вартість предмета закупівлі (товару), до спірних правовідносин застосовуються норми Закону України "Про публічні закупівлі".
Згідно з ч. 1, 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема, з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 4) продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі; 5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); 6) зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини п'ятої цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
З аналізу зазначених положень Закону України "Про публічні закупівлі" випливає те, що вони є спеціальними нормами, які визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, та повинні застосовуватися переважно щодо норм Цивільного кодексу України (ст. 651) та Господарського кодексу України (ст. 188), які визначають загальну процедуру внесення змін до договору.
Відтак, якщо спеціальною нормою права (зокрема, ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі") заборонено укладення умов договору про публічні закупівлі, які відрізняються від умов тендерної пропозиції, та заборонено вносити зміни до договору, окрім певного переліку таких змін, то внесення змін до такого договору поза межами переліку, передбаченого ч. 4 ст. 36 Закону, означатиме нікчемність таких змін до договору відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про публічні закупівлі".
Правочини, які не відповідають вимогам закону, не породжують будь-яких бажаних сторонам результатів, незалежно від волі сторін та їх вини у вчиненні незаконного правочину. Правові наслідки таких правочинів настають лише у формах, передбачених законом, - у вигляді повернення становища сторін у початковий стан (реституції) або в інший.
Згідно з приписами ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Як встановлено судом, у даному випадку сторони, укладаючи додаткові угоди №1 від 31.01.2019, №2 від 01.02.2019 до Договору про закупівлю (постачання) природного газу №19-325 від 30.01.2019, керувалися положеннями п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", який допускає зміну ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
Господарський суд погоджується із твердженням прокурора, що з моменту укладення Договору про закупівлю (постачання) природного газу №19-325 від 30.01.2019 до моменту укладення додаткових угод до нього №1 від 31.01.2019, №2 від 01.02.2019 не відбувалося коливання ціни природного газу на ринку.
Так, у тендерній пропозиції Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп" брало на себе зобов'язання постачати до навчального закладу газ за ціною 10250,00 грн за 1 тис. метрів кубічних газу.
Слід зазначити, що відповідно до вимог ст. 632, 638 Цивільного кодексу України ціна є істотною умовою договору та установлюється за домовленістю сторін.
Тобто, із врахуванням положень зазначених статей, під час укладання Договору про закупівлю (постачання) природного газу №19-325 від 30.01.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп" погодилось із положеннями п. 3.1 розд. 3 "Ціна газу" даного договору, згідно з якими ціна природного газу становить 10250,00 грн за 1000 куб.м.
Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп" неодноразово зверталось до споживача, з намірами підвищення ціни на газ протягом нетривалого періоду часу, що свідчить про неконкурентні дії постачальника газу та те, що позиція щодо підвищення ціни газу постачальника була на меті до укладення договору.
Поміж тим, довідка Асоціації "Газові трейдери України" №2 та експертний висновок Житомирської Торгово-промислової палати №В-125, які слугували підставою для укладення додаткових угод №№1, 2, датовані 21 та 25 січням 2019 року, в той час, коли сам Договір укладено пізніше, а саме - 30.01.2019.
Таким чином, до дати укладення Договору за результатами процедури закупівлі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп" мало можливість встановити реальну ціну газу та економічну вигідність його укладення.
У той же час, товариство наділене правом відмовитись від укладення договору про закупівлю, яким останнє не скористалось, а підписало договір.
Зокрема, це йому дозволяли норми Закону України "Про публічні закупівлі". Так, рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення переможця, та протягом одного дня після прийняття такого рішення замовник оприлюднює на вебпорталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір та надсилає його переможцю. Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше, ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.
Поряд з цим, відповідно до ч. 3 ст. 32 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема у разі відмови переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений Законом, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника та визначає переможця серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув.
При цьому, ст. 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Тож, рішення переможця про підписання договору є його добровільне волевиявлення, про те, що він згідний на умови договору, в тому числі ціну за одиницю товару на день підписання договору.
Відповідно до інформації, зазначеної у довідці Асоціації "Газові трейдери України" №2 від 21.01.2019 середня ринкова ціна газу протягом грудня 2018 року визначена, зокрема, на основі комерційних пропозицій незалежних постачальників природного газу, які є членами асоціації.
В експертному висновку Житомирської Торгово-промислової палати №В-125 від 25.01.2019 вказано, що коливання цін газу визначений на підставі аналізу інформації мережі Інтернет та цін на ринку України та станом на січень 2019 ціна за 1 тис.куб.м газу становить 12819 - 12950 грн.
Водночас, зазначені документи не підтверджують коливання ціни природного газу за 1 тис.куб.м. в сторону збільшення, а лише зазначають середню ринкову ціну за тис.куб.м. Також в них не зазначено вартості природного газу на попередні дати, з яких почалась зміна ціни на ринку, а лише зазначено вартість на конкретну дату, не вказано чи є ціна середньою по Україні та якою є середня ціна на природний газ на території окремих регіонів України.
Крім того, вказані документи не містять відомостей щодо динаміки ціни на природний газ після його укладення, у них відсутній аналіз вартості ціни газу на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами, чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни природного газу на ринку, у зв'язку з чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов Договору на підставі п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі".
Поміж тим, згідно з інформацією розмішеної на офіційному сайті Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" ціни на природний газ для бюджетних організацій у період із січня 2019 року демонстрували тенденцію до зниження, зокрема, кінцева ціна для споживачів з ПДВ складала: з 01.01.2019 по 30.04.2019 - 8361,85 грн.
Аналогічні відомості щодо ціни газу наведені на загальнодоступному ресурсі ТБ "Українська енергетична біржа", відповідно до яких протягом січня - березня 2019 року ціна природного газу так само демонструвала тенденцію до зниження: січень 2019 року - 9822,93 грн/тис.куб.м; лютий 2019 року - 9204,88 грн/тис.куб.м; березень 2019 року 7921 грн/тис.куб.м.
Окрім того, на сайті НКРЕКП розміщені результати моніторингу функціонування ринку природного газу за І квартал 2019 року, де зокрема вказано, що протягом І кварталу 2019 року (січень - березень) ціни на природний газ на нерегульованому сегменті роздрібного ринку для всіх категорій споживачів показали тенденцію до зниження. Крім цього, на кінець 1 кварталу 2019 року ціна для бюджетних установ та організацій у порівнянні з початком кварталу зменшилась на 1 460 грн/тис. куб.м (або на 14 %).
Із наведеного витікає, що у період з січня 2019 року по вересень 2019 року відбувалося коливання ціни на природний газ у сторону її зменшення.
Разом з тим, додатковою угодою №3 від 29.08.2019 викладено п. 3.2 Договору в наступній редакції: "3.2. Ціна газу становить 10147,27 грн за 1000 куб.м, крім того ПДВ 20029,45, всього з ПДВ 12176,72 грн".
Підставою для внесення відповідних змін в додатковій угоді №3 зазначено Постанову НКРЕКП №580 від 22.04.2019 та Постанову НКРЕКП №2001 від 21.12.2018.
Також, в пункті 5 даної додаткової угоди зазначається, що дана угода поширює свою дію на відносини сторін, що склалися з 30.01.2019 відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України.
Внесення вказаних змін обґрунтоване тим, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.04.2019 №580, зокрема, внесені зміни до Кодексу газотранспортної системи та Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2497.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 21.12.2018 №2001, з 01.05.2019 встановлений тариф для точки виходу з фізичним розташуванням та газорозподільних систем, віртуальних точок виходу до газорозподільних систем у розмірі 157,19 грн за 1000 куб.м на добу без ПДВ.
Тобто, тариф на транспортування природного газу відмінено, що і стало підставою для зменшення ціни в порівнянні з Додатковою угодою №2 від 01.02.2019.
Таким чином, ціна за додатковою угодою №3 мала б зменшитись в порівнянні з ціною вказаною в первинній редакції Договору, оскільки відмінено тариф па транспортування, однак враховуючи, що ціна зменшена від розміру ціни вказаної в Додатковій угоді №2 від 01.02.2019, вона однаково залишилась більшою в порівнянні з первинною редакцією Договору.
Тому, за доводами прокурора, визнання недійсними додаткової угоди №1 та №2 до Договору тягне за собою визнання недійсними наступних додаткових угод, оскільки кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару, а тому зміна ціни встановлена наступною додатковою угодою №3 від 29.08.2019 перевищує ціну за одиницю товару, визначеної Договором, що суперечить ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі".
З огляду на викладене, суд констатує, що додаткові угоди №1 від 31.01.2019, №2 від 01.02.2019, №3 від 29.08.2019 до Договору про закупівлю (постачання) природного газу №19-325 від 30.01.2019 не відповідають положенням ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки в результаті їх укладання змінилася ціна за одиницю товару без передбачених законом підстав, а тому такі угоди є нікчемними в силу наведених вище приписів ч. 1 ст. 37 Закону України "Про публічні закупівлі".
При цьому, визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону
За змістом ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Майже аналогічний за змістом перелік способів захисту наведено у ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України.
Правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб'єкта цивільних правовідносин, спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту.
За змістом ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Отже, якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом не вимагається; визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачено, оскільки нікчемним правочин є в силу закону. Такий спосіб захисту як визнання недійсним нікчемного правочину не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Крім того, такий спосіб захисту, як встановлення нікчемності правочину також не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.
Згідно з ч. 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у своєму рішенні спосіб захисту, який не встановлений законом, лише за умови, що законом не встановлено ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу. Отже, суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Подібні висновки наведено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (провадження №14-144цс18), від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (провадження №12-187гс18), від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц (провадження №14-338цс18).
З огляду на викладене, вимоги прокурора про визнання недійсними додаткових угод №1 від 31.01.2019, №2 від 01.02.2019, №3 від 29.08.2019 до Договору про закупівлю (постачання) природного газу №19-325 від 30.01.2019 в частині встановлення ціни на природний газ не підлягають задоволенню судом, оскільки такі додаткові угоди є нікчемними відповідно до закону, у зв'язку з їх укладенням з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 Закону України "Про державні закупівлі" (в редакції, чинній на момент виникнення та існування спірних правовідносин).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.12.2020 у справі №909/703/19 та від 04.08.2021 у справі № 912/994/20.
Приписами ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Щодо позовної вимоги про стягнення коштів з відповідача 2, суд зазначає таке.
Петрівським ДНЗ №1 "Рудана", відповідно до актів прийому - передачі упродовж січня-грудня 2019 року прийнято природний газ та сплачені кошти, зокрема:
- за січень 2019 року: прийнято природний газ в загальному обсязі 4,035 тис. куб.м на загальну суму 49711,21 грн з ПДВ (акт прийому-передачі природного газу №320 від 14.02.2019), платіжне доручення №43 від 12.02.2019 на суму 49711,21 грн;
- за лютий 2019 року: прийнято природний газ в загальному обсязі 7,099 тис. куб.м на загальну суму 87459,71 грн з ПДВ (акт прийому-передачі природного газу №802 від 06.03.2019), платіжне доручення №93 від 07.03.2019 на суму 87459,71 грн;
- за березень 2019 року: прийнято природний газ в загальному обсязі 6,768 тис. куб.м на загальну суму 83381,78 грн з ПДВ (акт прийому-передачі природного газу №1438 від 05.04.2019), платіжне доручення №138 від 08.04.2019 року на суму 83381,78 грн;
- за квітень 2019 року: прийнято природний газ в загальному обсязі 2,343тис. м3 на загальну суму 28865.77 грн з ПДВ гри. (акт прийому-передачі природного газу №1704 від 07.05.2019) платіжне доручення №176 від 08.05.2019 року на суму 28 865,77 з ПДВ;
- за жовтень 2019 року: прийнято природний газ в загальному обсязі 3,067 тис.м3 на загальну суму 37346,02 гри. (акт прийом-передачі №4051 від 07.11.2019);
- за листопад 2019 року прийнято природний газ в загальному обсязі 5,297тис.м3 на загальну суму 64500,11 гри. (акт прийому-передачі №4993 від 05.12.2019) + 7,629201 тис.м3 на суму 92898,65 грн (акт прийому-передачі №6376 від 07.12.2019);
- за грудень 2019 року - січень 2020 року: прийнято природний газ в загальному обсязі 7,295286 тис.м3 па загальну суму 88 489,28 грн (акт №361 від 10.02.2021).
Відповідно до платіжних доручень за Договором сплачено 532 652,53 грн.
За даними актів приймання - передачі Петрівським закладом дошкільної освіти №1 "Рудана" отримано 43,5334879 тис. м. куб. природного газу. З врахуванням ціни газу 8 541,67 грн з ПДВ, передбаченої п. 3.2. Договору постачання природного газу від 30.01.2019 № 19-325, на виконання умов договору Петрівський заклад дошкільної освіти №1 "Рудана" мав сплатити 446 218,24 грн. Таким чином, переплата становить 86 434,29 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Стосовно стягнення вказаних коштів на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України, господарський суд зазначає таке.
Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 зроблено такий висновок:
"У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі 917/1739/17 зроблено висновок, що правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові. Суди, з'ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом необхідно керуватися при вирішенні спору. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
Враховуючи викладене, Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку про необхідність відступлення від висновку, який міститься в постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 913/166/19 щодо можливості задоволення вимоги прокурора про стягнення безпідставно отриманих коштів на підставі ст. 1212 ЦК внаслідок недійсності додаткових угод як таких, що укладені всупереч вимогам п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі". Оскільки між сторонами існують договірні відносини, то правовою підставою для задоволення вимог про стягнення надмірно сплачених коштів (коштів, сплачених за товар, який так і не було поставлено) є ч. 1 ст. 670 ЦК, а ст. 1212 ЦК застосуванню до цих правовідносин не підлягає."
Внаслідок неправомірного збільшення ціни на газ шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства наявна переплата позивачем коштів у розмірі 86 434,29 грн.
Отже, суд доходить висновку, що вимоги прокурора про стягнення з відповідача зазначених коштів у розмірі 86 434,29 грн є правомірним та підлягають задоволенню відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України.
Враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір, сплачений за майновою вимогою в сумі 2 270,00 грн покладається на відповідача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп" (вул. Швабська, 53, м. Ужгород, Закарпатська область, 88018, ідентифікаційний код 39869593) безпідставно сплачені кошти у сумі 86 434,29 грн на користь бюджету в особі Петрівського закладу дошкільної освіти №1 "Рудана" (ясла-садок комбінованого типу) Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (вул. Літвінова, 3-А, смт Петрове, Кіровоградська область, 28300, ідентифікаційний код 31650445, р/р UА468201720344290003000093544, Держказначейська служба України, м. Київ).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп" (вул. Швабська, 53, м. Ужгород, Закарпатська область, 88018, ідентифікаційний код 39869593) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (вул. Велика Пермська, 4, м. Кропивницький, код ЄРДПОУ 02910025, розрахунковий рахунок UА 848201720343100001000004600, банк - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172) судовий збір в розмірі 2270,00 грн.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копію рішення надіслати Кіровоградській обласні прокуратурі (електронною поштою: oblprokuratura@kir.gp.gov.ua), Олександрійській окружній прокуратурі Кіровоградської області (електронною поштою: Oleksandriya@kir.gp.gov.ua), Петрівській селищній раді (електронною поштою: sel.rada.petrovo@ukr.net), Cхідному офісу Держаудитслужби (електронною поштою: dnipro@dkrs.gov.ua), Петрівському закладу дошкільної освіти №1 "Рудана" (ясла-садок комбінованого типу) Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (вул. Літвінова, 3-А, смт Петрове, Кіровоградська область, 28300), Товариству з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп" (вул. Швабська, 53, м. Ужгород, Закарпатська область, 88018).
Повне рішення складено 27.09.2021.
Суддя М.С. Глушков