вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"20" вересня 2021 р. м. Київ Справа № 911/1893/21
Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Мірошніченко В.В. розглянувши у попередньому засіданні
заяви 1) Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк», м. Київ
2) Акціонерного товариства Комерційного Банку «Приватбанк», м. Київ
3) Акціонерного товариства «Банк кредит Дніпро», м. Київ
про визнання грошових вимог у справі
у справіпро неплатоспроможність ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
У попередньому засіданні брали участь:
боржник: ОСОБА_1 (особисто, паспорт);
арбітражний керуючий: Юрченко О.М. (посвідчення №222 від 26.03.2013);
представник АТ «Банк кредит Дніпро»: Лисенко В.М. (посвідчення адвоката №8224/10 від 08.10.2019, довіреність №5 від 04.01.2021)
Ухвалою Господарського суду Київської області (далі - суд) від 19.07.2021 відкрито провадження у справі №911/1893/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , боржник), введено процедуру реструктуризації боргів строком на 120 днів; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст.121 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс); призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Юрченко Ольгу Миколаївну (свідоцтво №222 від 26.02.2013), постановлено оприлюднити на офіційному веб-сайті Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника та вирішено інші процесуальні питання у справі.
У свою чергу, за змістом ч. 6 ст. 119 Кодексу офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом.
Так, абз. 1 ч. 9 ст. 39 Кодексу встановлено, що з метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, на офіційному веб-порталі судової влади України не пізніше наступного дня з дня постановлення ухвали суду про відкриття провадження у справі господарський суд оприлюднює повідомлення про відкриття провадження у справі боржника (офіційне оприлюднення).
На виконання зазначеного положення, 19.07.2021 суд, за допомогою автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду», здійснив офіційне оприлюднення відповідного оголошення, номер публікації якого 66869.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, зокрема, ст.45 Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 45 Кодексу конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Таким чином, граничною датою пред'явлення грошових вимог є 18.08.2021 (включно).
Так, у порядку ст. 122 Кодексу засобами поштового зв'язку до суду звернулись:
1) 03.08.2021 Акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк» (далі - АТ «ПУМБ», заявник-1) із заявою №419.1.3/90 від 30.07.2021 (вх. №18700/21 від 05.08.2020) про визнання грошових вимог до боржника у розмірі 128 209,49грн - кредитна заборгованість та 4 540,00грн судових витрат;
2) 11.08.2021 Акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк», заявник-2) із заявою б/н від 11.08.2021 (вх. №19309/21 від 13.08.2021) про визнання грошових вимог до боржника у розмірі 16 007,92грн;
3) 13.08.2021 Акціонерне товариство «Банк кредит Дніпро» (далі - АТ «Банк кредит Дніпро») із заявою №17-6722 від 12.08.2021 (вх. №19488/21 від 17.08.2021) про визнання грошових вимог до боржника у розмірі 11 126,86грн - основна заборгованість та 4 540,00грн - витрати пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність.
Отже, вищевказаними заявниками дотримано строк, встановлений ч. 1 ст. 45 Кодексу.
Ухвалами суду від 10.08.2021 прийнято заяву АТ «ПУМБ» до розгляду у попередньому засіданні 30.08.2021. Заяви АТ КБ «Приватбанк» та АТ «Банк кредит Дніпро» прийняті до розгляду у попереднє засідання ухвалами суду від 18.08.2021.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законами України.
На підставі ст. 216 ГПК України, у попередньому засіданні оголошувалась перерва до 13.09.2021 та до 20.09.2021, про що судом постановлено відповідні протокольні ухвали від 30.08.2021 та від 13.09.2021.
У попереднє засідання 20.09.2021 представники заявників -1 -2, не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце засідання були поінформовані належним чином та своєчасно. Водночас, явка зазначених осіб обов'язковою не визнавалась, а тому ураховуючи положення ст. 42 ГПК України суд визнав за можливе розглянути відповідні заяви без участі представників АТ КБ «Приватбанк» та АТ «ПУМБ».
Відповідно до ст. 113 Кодексу провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Згідно абз. 1 ч. 2 ст. 47 Кодексу у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч. 1 ст. 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019 у справі №916/4644/15; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 913/479/18).
Проаналізувавши положення ч. 1 ст. 45, ч. 1 ст. 122 Кодексу, суд дійшов висновку, що законодавцем покладено обов'язок доказування наявності кредиторських вимог у справі про неплатоспроможність саме на кредитора. До такого обов'язку також належить подання сукупності документів, які дозволять суду переконатися в обґрунтованості грошових вимог кредитора. А неподання такої сукупності документів може мати наслідком відмову суду у визнанні спірних вимог кредитора.
Відповідно до ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
У свою чергу докази відповідно до ст.ст.76-79 ГПК України повинні бути:
належними - на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення;
допустимими - підтверджують обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються;
достовірними - створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
вірогідними - наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Отже, розглянувши письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, суд зазначає наступне.
1. АТ «ПУМБ» (ідентифікаційний код 14282829) у своїй заяві №419.1.3/90 від 30.07.2021 (вх. №18700/21 від 05.08.2021) просить суд визнати грошові вимоги останнього у розмірі 128 209,49грн, з яких: 56 112,66грн - заборгованість за кредитом; 8,44грн - заборгованість за відсотками; 39 404,80грн - заборгованість за комісією; 32 683,59грн -неустойка. Вказує на неналежне виконання боржником зобов'язань в частині повернення кредитних коштів, що призвело до виникнення у боржника відповідної суми заборгованості.
На виконання положень ч. 5 ст. 45, ст. 113 Кодексу, керуючим реструктуризацією та боржником розглянуто вищевказану заяву та визнано грошові вимоги заявника-1 у розмірі 129 209,49грн (т. 4а.с. 82, 84-85).
Проаналізувавши обставини та докази, які їх підтверджують судом встановлено, що 05.10.2018 ОСОБА_1 підписав в АТ «ПУМБ» заяву №1001143223701 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, із змісту якої вбачається, що боржник просив надати йому споживчий кредит на наступних умовах: сума кредиту 65 367,18грн (63 697,00грн - на споживчі цілі; 4 370,18грн - для оплати договору страхування; 300,00грн - для сплати разової комісії); строк кредиту - 24 місяці; розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості - 2,99%; розмір процентної ставки річних - 0,01% (далі - Договір; т. 4 а.с. 95).
Відповідно до розділу «графік платежів» Договору платіжним періодом є 05.10.2018 по 05.10.2020, дата платежу до 5 числа кожного календарного місяця.
На виконання умов Договору, АТ «ПУМБ» надані ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 65 367,18грн, що підтверджується меморіальним ордером №TR.31269046.1157737.8810 від 05.10.2018 (т. 4 а.с. 45).
У свою чергу, боржником повернуто надані кредитні кошти у загальному розмірі 9 254,52грн, що підтверджується відповідними банківськими виписками (т. 4 а.с. 15-42).
07.05.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис №4719 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованості у розмірі 128 209,49грн, з яких: 56 112,66грн - заборгованість за кредитом; 8,44грн - заборгованість за відсотками; 39 404,80грн - заборгованість за комісією; 32 683,59грн - заборгованість за штрафом і пенею (т. 1 а.с. 105).
03.06.2021 на підставі зазначеного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клітніченко О.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №65670481 (т. 1 а.с. 100-101).
03.08.2021 вказаним приватним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчих дій у межах виконавчого провадження №65670481 (т. 4 а.с. 101).
Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України. Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).
Підпунктом 3.2 п. 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 29.06.1999 №1172.
Отже, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.03.2021 у справі №653/4444/17).
У свою чергу, учасниками справи не було надано суду доказів визнання недійсним вказаного виконавчого напису у встановленому законом порядку.
Ураховуючи зазначенета те, що доказів оплати наявної заборгованості у добровільному порядку чи під час вчинення виконавчих дій учасниками справи суду надано не було, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання кредиторських вимог АТ «ПУМБ» у розмірі 128 209,49грн.
2. АТ КБ «Приватбанк» (ідентифікаційний код 14360570) у своїй заяві б/н від 11.08.2021 (вх. №19309/21 від 13.08.2021) просить суд визнати грошові вимоги останнього, зокрема, у розмірі 16 007,92грн. Вказує на неналежне виконання умов кредитного договору б/н від 18.04.2013, у зв'язку із чим, у боржника утворилась відповідна сума заборгованості, яка підтверджена рішенням Обухівського районного суду Київської області від 05.03.2021 у справі №372/3105/20.
На виконання положень ч. 5 ст. 45, ст. 113 Кодексу, керуючим реструктуризацією та боржником розглянуто вищевказану заяву та визнано грошові вимоги заявника-2 у повному обсязі (т. 2 а.с. 42-44).
Відповідно до ч. 1 ст. 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 ГПК України).
Положення вищевказаної статті визначають, що преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акта, який набрав законної сили.
Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Обухівського районного суду Київської області від 05.03.2021, яке набрало законної сили 05.04.2021, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 18.04.2013 у сумі 14 530,62грн та 1 477,30грн судового збору (т. 2а.с. 6-11).
Так, зазначеним рішенням суду встановлено, що боржник не виконав умови кредитного договору б/н від 18.04.2013 (далі - Кредитний договір) в частині своєчасного повернення кредитних коштів, у зв'язку із чим у боржника утворилась відповідна сума заборгованості.
Доказів добровільного виконання вказаного рішення у встановленому законом порядку боржником суду надано не було.
Ураховуючи зазначене та те, що відповідний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед заявником-2 підтверджений відповідним рішенням Обухівського районного суду Київської області, суд дійшов висновку, про наявність підстав для визнання кредиторських вимог АТ КБ «Приватбанк» у розмірі 16 007,92грн.
3. АТ «Банк Кредит Дніпро» (ідентифікаційний код 14352406) у своїй заяві №17-6722 від 12.08.2021 (вх. №19488/21 від 17.08.2021) просить суд визнати грошові вимоги останнього, зокрема, у розмірі 11 126,86грн, з яких: 9 363,26грн - прострочена заборгованість за кредитом, 556,39грн - 3% річних, 1 207,21грн - інфляційні втрати. Вказує на неналежне виконання боржником зобов'язань в частині повернення кредитних коштів, що призвело до виникнення у боржника відповідної суми заборгованості.
На виконання положень ч. 5 ст. 45, ст. 113 Кодексу, керуючим реструктуризацією та боржником розглянуто вищевказану заяву та визнано грошові вимоги заявника-3 у повному обсязі (т. 3 а.с. 62, 53).
3.1. Проаналізувавши обставини та докази, які їх підтверджують судом встановлено, що 04.01.2017 між АТ «Банк Кредит Дніпро» (банк) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено комплексний договір про надання банківських послуг №26254049027202-КР, відповідно до умов якого банк установив позичальнику кредитний ліміт у розмірі 10 400,00грн зі строком на 12 місяців (т. 3 а.с. 80).
04.01.2017 позичальником отримано відповідну платіжну картку, що підтверджується відповідною розпискою (т. 3 а.с. 81).
На підтвердження використання боржником кредитних коштів, АТ «Банк Кредит Дніпро» надав суду відповідну виписку по рахунку за період з 04.01.2017 по 18.07.2021 із змісту якої вбачається, що боржником використано всього 21 036,74грн та повернуто 11 673,48грн. Залишок становить 9 363,26грн (т. 3а.с. 10-27).
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2ст. 639 ЦК України).
Судом встановлено, що укладений між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 . Договір за своєю правовою природою є договором банківського рахунку, який недійсним у судовому порядку не визнавався, у зв'язку з чим, у силу ст. 629 ЦК України, він є обов'язковим для виконання сторонами. Доказів протилежного суду учасниками справи надано не було.
Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
За змістом ст. ст. 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банки мають право відкривати своїм клієнтам, зокрема, поточні рахунки. Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
Згідно ч.ч. 1,2 ст. 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Із матеріалів справи вбачається, що АТ «Банк Кредит Дніпро» виконав взяті на себе договірні зобов'язання та надавав боржнику у користування кредитні кошти у відповідному розмірі. Водночас, боржник своє зустрічне зобов'язання з повернення кредитних коштів виконав лише частково, у зв'язку з чим у останнього виникла відповідна заборгованість.
Ураховуючи зазначене та те, що боржник взяті на себе зобов'язання з повернення кредитних коштів виконав лише частково, суд дійшов висновку, що у заявника-3 наявне право вимагати повернення частини кредитних коштів, що залишилася, а саме, у розмірі 9363,26грн.
3.2.Крім того, у зв'язку із неналежним виконання боржником своїх договірних зобов'язань в частині своєчасного повернення кредитних коштів, заявник-3 нараховував ОСОБА_1 3% річних у розмірі 556,39грн за період з 26.07.2019 по 18.07.2021. З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, перевіривши наданий заявником-3 розрахунок 3% річних (т. 3а.с. 9), суд вважає його арифметично неправильним, з огляду на наступне.
Як встановлено судом, сторонами у договорі погоджено строк кредитування 12 місяців. У свою чергу, АТ «Банк Кредит Дніпро» надав ОСОБА_1 кредитні кошти 04.01.2017.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, зокрема, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, боржник зобов'язаний був повернути кредитні кошти у строк до 04.01.2018, чого останнім здійснено не було, що підтверджується відповідними банківськими виписками.
Таким чином, заявником-3 визначено неправильно дату прострочення виконання відповідачем відповідного грошового зобов'язання, а саме, з 26.07.2019, а не з 05.01.2018.
Водночас, ч. 2 ст. 237 ГПК України встановлено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Ураховуючи зазначене, у перерахунку суду, сума 3% річних становить значно більший розмір, аніж той який заявлений АТ «Банк Кредит Дніпро» у заяві, а тому, суд з урахуванням ч. 2 ст. 237 ГПК України, дійшов висновку про визнання кредиторських вимог саме у розмірі 556,39грн.
3.3.Щодо нарахування інфляційних втрату розмірі 1 207,21грн за період з 26.07.2019 по 18.07.2021, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Ураховуючи зазначене, судом береться до уваги правова позиція об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладена у постанові від 26.06.2020 у справі №905/21/19, відповідної до якої при розрахунку інфляційних втрат у зв'язку з простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007. Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування ст. 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків.
Суд зазначає, що ст. 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця.
Так, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат (т. 3 а.с. 8-9), суд вважає його арифметично неправильним з підстав, визначених у п. 3.2 цієї ухвали, проте, у перерахунку, сума інфляційних втрат становить значно більший розмір, аніж той який заявлений АТ «Банк Кредит Дніпро» у своїй заяві, а тому, суд з урахуванням ч. 2 ст. 237 ГПК України, дійшов висновку про визнання кредиторських вимог саме у розмірі 1207,21грн.
3.4. Водночас, 09.09.2021 через канцелярію суду АТ «Банк Кредит Дніпро» подано заяву №17-7368 від 09.09.2021 (вх. №21116/21), якою уточнено кредиторські вимоги заявника-3 до боржника, у зв'язку із чим АТ «Банк Кредит Дніпро» просить визнати грошові вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 25 736,33грн. З цього приводу суд зазначає наступне.
Як вказано вище, відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 45 Кодексу конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
У свою чергу, із змісту поданої заяви вбачається, що остання за своєю суттю є заявою про збільшення кредиторських вимог.
Частиною 1 ст. 2 Кодексу передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законами України.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов'язків, визначених у ст. 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Проаналізувавши зазначене, суд вважає, що законодавцем надане право кредитору, зокрема, збільшення своїх вимог виключно до початку попереднього засідання, оскільки заява такого кредитора розглядається судом у порядку ст. 45 Кодексу (за аналогією спрощеного провадження), а не у відповідності до ч. 3 ст. 12 ГПК України (загальне позовне провадження, в якому проводиться як підготовче (до закінчення якого вчиняються дії, визначені п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України) так і судове засідання).
Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Ураховуючи зазначене та те, що АТ «Банк Кредит Дніпро» подано відповідну заяву під час розгляду його заяви про визнання грошових вимог та дослідження наданих доказів у попередньому засіданні, суд дійшов висновку про залишення заяви АТ «Банк Кредит Дніпро» №17-7368 від 09.09.2021 (вх. №21116/21) без розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 Кодексу, витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Ураховуючи те, що вимоги АТ «ПУМБ», АТ КБ «Приватбанк» та АТ «Банк Кредит Дніпро» визнані судом, то витрати на оплату судового збору заявниками -1, -2, -3 підлягають включенню до витрат пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність боржника.
Згідно із абз. 1 ч. 1 ст. 123 Кодексу, протягом трьох робочих днів після постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду арбітражний керуючий згідно з цією ухвалою письмово повідомляє кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.
Підсумовуючи викладене, керуючись ст.ст. 234-235 ГПК України, ст.ст. 47, 113, 122 Кодексу, суд
1. Заяву Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» від 30.07.2021 №419.1.3/90 (вх. №18700/21 від 05.08.2021) про визнання грошових вимог - задовольнити.
Визнати вимоги Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 у загальному розмірі 128 209,49грн, з яких: 95 525,90грн - основне зобов'язання, 32 683,59 - неустойка.
2. Заяву Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» від 11.08.2021 (вх. №19309/21 від 13.08.2021) про визнання грошових вимог - задовольнити.
Визнати вимоги Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 у загальному розмірі 16 007,92грн, з яких: 16 007,92грн - основне зобов'язання.
3. Заяву Акціонерного товариства «Банк кредит Дніпро» від 12.08.2021 №17-6722 (вх.№19488/21 від 17.08.2021) про визнання грошових вимог - задовольнити.
Визнати вимоги Акціонерного товариства «Банк кредит Дніпро» до ОСОБА_1 у загальному розмірі 11 126,86грн, з яких: 11 126,86грн - основне зобов'язання.
Заяву Акціонерного товариства «Банк кредит Дніпро» від 09.09.2021 №17-7368 (вх.№21116/21 від 09.09.2021) з уточненими грошовими вимогами до боржника - залишити без розгляду.
4. Включити до витрат, пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність витрати на оплату судового збору: Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» у розмірі 4 540,00грн, Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» у розмірі 4 540,00грн, та Акціонерного товариства «Банк кредит Дніпро» у розмірі 4 540,00грн.
5. Вимоги кредиторів, заявлені після спливу строку, встановлено ч.1 ст.45 Кодексу, розглядаються судом у порядку черговості їх отримання та задовольняються в порядку черговості, встановленої ст. 133 Кодексу.
6. Зобов'язати керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення даної ухвали.
7. Зобов'язати керуючого реструктуризацією надати суду до 21.10.2021 (включно): реєстр вимог кредиторів боржника; докази організації та проведення зборів кредиторів.
8. Призначити судове засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 08.11.2021 на 11:30 год. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Київської області за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, 108/16, у залі судових засідань № 6.
9. Інформацію по справі учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua/fair/).
Відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України, ухвала набрала законної сили 20.09.2021 та згідно ст. 255 ГПК України може бути оскаржена протягом 10 днів до Північного апеляційного господарського суду у порядку, передбаченому ст.ст. 256-257 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 Перехідних положень ГПК України.
Суддя О.С. Янюк
Ухвалу підписано 27.09.2021.