Справа № 490/6145/21
нп 2/490/3908/2021
Центральний районний суд м. Миколаєва
22 вересня 2021 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Черенкова Н.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до начальника Центрального відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області Гринчук Олександра Олександровича, Головного Управління Національної поліції в Миколаївській області, дізнавача Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області Федюніної Єлизавети Володимирівни про стягнення моральної шкоди, заподіяної обмеженням конституційного права на захист своїх прав і свобод людини і громадянина ,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, у якому просив про стягнення заподіяної моральної шкоду в сумі по 52 866,66 грн. з кожного із відповідачей на його користь.
При цьому, позивач вказав наступне.
07.06.2020 року він звернувся до Управління патрульної поліції у Миколаївській області із заявою про вчинення злочинів.
Відповідач ОСОБА_2 умисно не виконав положення ч.1 ст. 214, ст.55 КПК України, не видав пам'ятку про права потерпілого. Не визначив дізнавача, слідчого для здійснення дізнання, внаслідок чого були порушені його конституційні права.
Відповідач ОСОБА_3 , зловживаючи своєю владою і службовим становищем, не виконавши свої службові і процесуальні обов'язки, склала завідомо неправдивий офіційний документ - «Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань», до якого внесла завідомо неправдиві відомості.
З вини відповідачів, дізнання не було проведено у встановлені ст. 219 КПК України у розумні процесуальні строки, що привело до обмеження прав на захист судом та спричинило тяжкі наслідки - втрату конституційного права, та моральну шкоду, яка полягає відшкодуванню на підставі Закону № 266\94-ВР («Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянину незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
Шкода, завдана громадянинові внаслідок процесуальних дій, що обмежують права громадян, підлягають відшкодуванню на підставі ЗУ № 266\94-ВР. За такого, у даному випадку в разі встановлення в рішенні суду факту незаконного здійснення чи нездійснення інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, стягується моральна шкода.
За правовим висновком ВСУ у справі № 6-501цс17, слідує, що загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець відокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно - розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
Шкода, завданане законними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).
За такого, позивач не врахував зазначених вище норм матеріального права, та залишив поза увагою, що зазначені норми матеріального права регулюють різні підстави, умови, порядок відповідальності за завдану моральну шкоду та коло суб'єктів, на яких покладається така відповідальність.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 24 КПК зазначено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК. Окрім того, гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому КПК, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слід чого чи прокурора, передбачені ч.1 ст. 303 КПК, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
Статтею 9 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право кожного на розгляд справи упродовж розумного строку. Відповідно до ст. 308 КПК України підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування.
Предметом оскарження є недотримання розумних строків. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень (ст. 28 КПК).
Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини,
За приписами ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обгрунтування.
Правила даної статті також вимагають зазначення ціни позову з обгрунтуванням сум, які підлягають стягненню; зміст позовних вимог передбачає спосіб захисту порушеного права, передбачений законом, або інший спосіб захисту порушеного права, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів.
Як вбачається із вищевикладеного, дані вимоги позивачем не виконані.
За приписами ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовнузаяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175-177 ЦПК України, постановлює ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За такого, слід уточнити підстави звернення до суду з посиланням на відповідний закон, викладення обставин, що підтверджують вимоги та посилання на відповідні докази, вказати конкретні вимоги до кожного відповідача.
Залишення позовної заяви без руху в даному випадку не є відмовою у доступі до правосуддя, оскільки не позбавляє ОСОБА_1 можливості захисту порушеного права у спосіб, передбачений законом.
Керуючисьст.ст.175, 185, ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до начальника Центрального відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області Гринчук Олександра Олександровича, Головного Управління Національної поліції в Миколаївській області, дізнавача Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області Федюніної Єлитзавети Володимирівни про стягнення моральної шкоди, заподіяної обмеженням конституційного права на захист своїх прав і свобод людини і громадянина - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, який не може перевищувати 5 днів з дня отримання ним даної ухвали.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк позовна заява буде визнанане поданою та повернута відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
Ухвала оскаржується в порядку, передбаченому ст.ст. 352-354 ЦПК України.
Суддя Н.П. Черенкова