справа № 489/6256/21
провадження №2/489/2643/21
про залишення позовної заяви без руху
27 вересня 2021 року м. Миколаїв
Суддя Ленінського районного суду міста Миколаєва Коваленко І.В., який є головуючим у справі, ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» про стягнення заборгованості по заробітній платі, суми індексації заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та матеріальної шкоди,
встановив:
У вересні 2021 року позивач, через свого представника - адвоката Могильду Ю.В., звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача на його користь 63766,29 грн. належних йому на час звільнення та суму індексації; середній заробіток за весь час затримки остаточного розрахунку при звільненні з 02.01.2018 по день ухвалення рішення суду по суті; 13461,77 грн. матеріальної шкоди.
Згідно частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Звернення до суду здійснюється, зокрема, шляхом пред'явлення позову, форма і зміст якого повинні відповідати вимогам статей 175, 177 ЦПК України.
Згідно частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Одночасно з позовною заявою позивачем було подано клопотання про відстрочення/розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати за подання позовної заяви.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 27.09.2021 в задоволенні вищезазначеного клопотання позивача відмовлено.
Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, тощо.
Разом з цим, пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі лише у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Так, предметом спірних правовідносин між сторонами, зазначеним у позовній заяві є трудовий спір. Позовні вимоги позивача складають вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення заборгованості по індексації заробітної плати, за пред'явлення яких позивач звільнений від сплати судового збору на підставі відповідно до положень Закону України «Про судовий збір».
Проте, позивачем також заявлено вимоги про стягнення компенсації середнього заробітку за час затримки заробітної плати та відшкодування матеріальної шкоди.
Згідно з правовою позицією, яка викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 (справа № 910/4518/16), середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (середній заробіток за час вимушеного прогулу) за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (середній заробіток за час вимушеного прогулу) не входить до структури заробітної плати.
З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - в справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (середнього заробітку за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Отже, вимоги щодо стягнення середнього заробітку та матеріальної шкоди є відповідно такими, що підлягають оплаті судового збору.
Зокрема, у відповідності до пунктів 3, 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно пункту першого частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичної особи позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто, залежно від ціни позову, мінімальний розмір судового збору за вимогу майнового характеру для фізичної особи становить 908,00 грн.
В порушення цих вимог, позивачем не вказано ціну позову, що унеможливлює визначення суми судового збору.
Крім того, позивачем не надано на підтвердження своїх вимог, обґрунтованого розрахунку розміру індексації заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
За правилами статті 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Враховуючи вказані недоліки, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням позивачу строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного, враховуючи вказані недоліки, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням позивачу строку для усунення недоліків, а саме: зазначити ціну позову, сплатити судовий збір, який повинен дорівнювати 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 ставки від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі та надати обґрунтований розрахунок розміру індексації заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, що підлягають стягненню.
Керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» про стягнення заборгованості по заробітній платі, суми індексації заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та матеріальної шкоди - залишити без руху.
Установити позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення вказаних у ній недоліків.
Роз'яснити, що відповідно до частини 3 статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складено 27.09.2021.
Суддя І.В.Коваленко