ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.09.2021Справа № 910/11221/21
За позовом Приватного акціонерного товариства "МХП" (м. Миронівка Миронівського району Київської області)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гурбон» (змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімабудмонтаж") (м. Київ)
про стягнення 213.522,66 грн
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники сторін: не викликались
Приватне акціонерне товариство "МХП" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімабудмонтаж" про стягнення 213.522,66 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на розірвання договору підряду № 14122020 від 14.12.20. та необхідність повернення відповідачем передплати в сумі 213.522,66 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.21. відкрито провадження у справі № 910/11221/21, постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Означену ухвалу 16.07.21. було скеровано відповідачу на адресу, вказану станом на 16.07.21. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (03045, м. Київ, вул. Новопирогівська, б. 50), однак вказану ухвалу суду повернуто з посиланням на відсутність адресата за вказаною адресою, що за приписами ч. 6 ст. 242 ГПК України свідчить про вручення відповідачу вказаної ухвали суду, з огляду на що він є повідомленим про розгляд справи № 910/11221/21.
Лише 26.07.21. відбулась державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу відповідача, зокрема, змінено найменування юридичної особи (з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімабудмонтаж" на Товариство з обмеженою відповідальністю «Гурбон»), змінено місцезнаходження.
Відповідач своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв'язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
14.12.20. між позивачем (МХП) та відповідачем (Контрагент) було укладено Договір підряду № 14122020/1 (далі - Договір), на умовах якого (п. 1.1) Контрагент зобов'язується у встановлені строки за завданням МХП виконати Роботи, зазначені в додатках до Договору, а МХП прийняти та оплатити Роботи.
Додатком № 4 до Договору сторонами було погоджено Графік виконання робіт.
З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.
За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
При цьому, супровідним листом № 14/12/2020 від 14.12.20. позивач скерував відповідачу, зокрема, технічне завдання.
Відповідно до умов Договору МХП здійснює оплату робіт шляхом перерахування на поточний банківський рахунок Контрагента у наступному порядку: авансовий платіж в розмірі 20% від вартості замовлених робіт протягом 7 (семи) банківських днів з дати підписання Договору (в т.ч. додатків до нього) на підставі отриманого від Контрагента рахунку-фактури. Проміжні платежі у розмірі 60% від вартості виконаних робіт, вказаної у відповідному Акті приймання-передачі виконаних робіт, не пізніше першого платіжного дня по закінчений строку 7 (семи) банківських днів з моменту підписання Сторонами відповідного Акту. Остаточний платіж в розмірі 20% від вартості виконаних робіт, не пізніше першого платіжного дня по закінченню строку 22 (двадцять два)банківських днів з моменту підписання Сторонами без зауважень Акту приймання-передачі виконаних робіт, але у будь-якому випадку після здачі введення Контрагентом об'єкта в експлуатацію та передачі МХП відповідної документації. Усі платежі здійснюються з пріоритетним врахування Додатку №1 Договору. Платіжним днем МХП є вівторок, п'ятниця. У випадку необхідності встановлення інших умов оплати для робіт по окремій Договірній ціні сторони укладають відповідну Додаткову угоду (п. 4 Додатку № 2 до Договору).
29.12.20. позивачем було перераховано відповідачу 213.522,66 грн авансового платежу.
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
За Договором мало місце прострочення боржника, виходячи з того, що відповідач не приступив до виконання Робіт за Договором, що є істотним порушенням його умов.
Згідно з ч. 2 ст. 612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Тобто, замовнику законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і визначене цією нормою право не може бути обмежене.
Отже, договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов'язань його сторін. При цьому, одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання.
Невід'ємною частиною Договору є додаток № 1 Умови, застосовані до договорів, укладених МХП та Контрагентами, в яких МХП виступає платником за виконані Контрагентом зобов'язання (далі - Умови) в редакції від 01.06.20. і які обов'язкові до виконання сторонами Договору. Дані Умови опубліковані у газеті «Урядовий кур'єр», розміщені на сторінці сайту МХП https://mhp.com.ua/ru/partners/yurvdvchna-informatsiya та діють у відповідності до вказаних у них Положень.
Згідно п. 1.9 вказаного додатку Договір може бути достроково розірваний у разі невиконання будь-якою зі Сторін своїх зобов'язань за Договором. У даному випадку про розірвання Договору Сторона письмово повідомляє іншу сторону за 15 днів до дати розірвання. Сторони вправі достроково розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку неодноразового (більше двох разів) порушення Контрагентом умов Договору, в інших випадках, передбачених діючим законодавством України. Сторона, яка ініціює дострокове розірвання Договору, направляє іншій стороні мотивовану письмову вимогу за 15 календарних днів до запланованої дати припинення Договору (п. 9.8). За умови дострокового припинення договору, відмови від виконання зобов'язання у випадках, передбачених законом чи даним Договором, виявлення неякісного товару/робіт/послуг протягом гарантійних термінів, інших випадках, що призвели до появи надміру сплачених коштів по Договору, Контрагент зобов'язаний здійснити повернення сплачених МХП грошових коштів, в т.ч по неприйнятих зобов'язаннях, протягом 5 банківських днів з моменту отримання письмової вимоги МХП про це (п. 3.1 додатку № 1).
Позивач звертався з відповідним листом в адресу відповідача про добровільне розірвання Договору за угодою сторін:
- шляхом направлення його на юридичну адресу відповідача (поштове відправлення не вручене під час доставки за письмовою відмовою адресата);
- шляхом направлення його на електронну адресу відповідача 25.06.21. (вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань);
- шляхом направлення 02.07.21. його на електронну адресу відповідача, зазначену в Договорі.
Тобто позивач правомірно відмовився від Договору.
Частиною 2 ст. 570 Цивільного кодексу України встановлено, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
За приписами положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). На відміну від завдатку аванс - це спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції. Аванс сплачується боржником у момент настання обов'язку платити та виконує функцію попередньої оплати.
Тобто, у разі невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.02.18. у справі № 910/45382/17.
Як встановлено судом вище, позивач перерахував відповідачу аванс в сумі 213.522,66 грн, з огляду на що, з урахуванням усього викладеного вище в сукупності, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 213.522,66 грн авансу.
Отже позов задовольняється судом повністю.
З відповідача на користь позивача в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню 3.202,84 грн судового збору.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гурбон" (02132, м. Київ, вул. Зарічна, б. 1-Б; ідентифікаційний код 42459111) на користь Приватного акціонерного товариства "МХП" (08800, м. Миронівка Миронівського району Київської області, вул. Елеваторна, б. 1; ідентифікаційний код 25412361) 213.522 (двісті тринадцять тисяч п'ятсот двадцять дві) грн 66 коп. основного боргу та 3.202 (три тисячі двісті дві) грн 84 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Суддя Т.М. Ващенко